Копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2015 р. Справа №818/898/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/898/15
за позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Дочірнє підприємство "Сумський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі позивач, ДП «Сумський Облавтодор») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2015 року №0000582207 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 210788грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 105394грн.
Свої вимоги мотивує тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта від 11.02.2015 року №513/2204/31931024/54, складеного за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з МПП «Лист» за період з 01.09.2014 року до 30.09.2014 року та ПП «Машсервіс-Локомотив» за період з 01.09.2014 року до 31.10.2014 року.
За актом перевірки відповідач вважає неправомірним віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ на суму 135705грн. за період з 01.09.2014 року до 30.09.2014 року по операціям з МПП «Лист» на по операціям з ПП «Машсервіс-Локомотив» за період з 01.09.2014 року до 31.10.2014 року на суму 75083грн., в т.ч. за вересень 2014 року на суму 33000грн., за жовтень 2014 року на суму 42083грн.33коп.
Під час перевірки відповідачем встановлено, що про придбання від МПП «Лист» та ПП «Машсервіс-Локомотив» матеріалів свідчать видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, проте фактичне отримання товарів від ПП «Машсервіс-Локомотив» не підтверджено належним чином складеними товарно-транспортними накладними та сертифікатами відповідності, а операції з придбання матеріалів у МПП «Лист» є безтоварними внаслідок не підтвердження поставки від виробника до покупця відповідно до ланцюгів постачання. Тому відповідач вважає, що, позивач порушив вимоги п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, звернув увагу, що згідно з ПК України формування податкового кредиту з ПДВ здійснюється на підставі податкових накладних, щодо яких відповідачем зауважень не висунуто. На думку позивача, первинні документи по операціям з МПП «Лист» та ПП «Машсервіс-Локомотив» дозволяють їх використання для формування податкового кредиту з ПДВ.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, заперечення на нього обґрунтовує тим, що наявність лише відповідного документообігу (первинних документів, які проведено у бухгалтерському та податковому обліках) не може бути доказом проведення самої господарської операції. Підтвердженням фактичного здійснення господарської операції є підтвердження отримання, транспортування та оприбуткування товарів належним чином складеними товарно-транспортними накладними, як того вимагають Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року №128/2568 (зі змінами та доповненнями). У звязку з недоліками у складанні товарно-транспортних накладних на транспортування товарів від ПП «Машсервіс-Локомотив» до позивача вважає, що ці документи не можуть бути підтвердженням фактичного здійснення господарських операцій, а тому унеможливлюють використання цих товарів в оподатковуваних операціях позивача. Крім того, з наданих сертифікатів на продукцію, отриману від ПП «Машверсвіс-Локомотив», за період вересень-жовтень 2014 року, встановлено, що вказаний у них виробник продукції ПАТ «Укрнафта» (код 01152307) за даний період постачання згідно з аналізом інформаційних баз не є постачальником цього товару на адресу ПП «Машсервіс-Локомотив», отже, ДП «Сумський Облавтодор» не надано достовірних відомостей, які б мали засвідчити, що якість придбаних товарів відповідає ДСТУ,ТУ чи іншим стандартам якості. Також згідно з висновками акту Миргородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 10.12.2014 року №2158/16-20-22-01-11/25166210/104 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Малого підприємства «Лист» з питань правомірності відображення в податковому обліку результатів операцій по фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Базальт-Строй» за період з 01.08.2014 року до 30.09.2014 року» у вересні 2014 року не підтверджено податкові зобовязання МПП «Лист» в сумі 128673грн.10коп. Таким чином, не підтверджено податковий кредит вересня 2014 року ДП «Сумський Облавтодор» за ланцюгом постачання (т.1, а.с.26-33). Тобто відповідач вважає висновки акта перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 28.01.2015 року до 04.02.2015 року посадовою особою ДПІ у м. Сумах проводилася документальна позапланова виїзна перевірка ДП «Сумський Облавтодор» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з МПП «Лист» за період з 01.09.2014 року до 30.09.2014 року та ПП «Машсервіс-Локомотив» за період з 01.09.2014 року до 31.10.2014 року, за результатами якої складено акт від 11.02.2015 року №513/2204/31931024/54 (т.1, а.с.8-20), де зроблено висновок про заниження підприємством податку на додану вартість за період з 01.09.2014 року до 31.10.2014 року на загальну суму 210788грн., у т.ч. за вересень 2014 року на суму 168705грн. та за жовтень 2014 року на суму 42083грн.
На підставі акту винесено податкове повідомлення-рішення від 24.02.2015 року №0000582207 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 210788грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 105394грн. (т.1,а.с.21).
Як вбачається з акта перевірки, збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ відбулося через те, що на думку відповідача, ДП «Сумський Облавтодор» під час обчислення цих показників податкової звітності використано документи, які не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів у МПП «Лист» та ПП «Машсервіс-Локомотив».
Так, за наслідками господарських операцій з ПП «Машсервіс-Локомотив» позивач задокументував придбання у цього постачальника бітум нафтовий дорожній марки БНД60/90 в кількості та за цінами, зазначеними у специфікаціях до договору, які є його невідємною частиною, на суму 198000грн., з яких ПДВ 33000грн., та на суму 252500грн., з яких ПДВ 42083грн.33коп. Відповідач стверджує, що надані на перевірку товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) оформлені з порушеннями, а саме в ТТН від 04.09.2014 року б/н відсутні такі обовязкові реквізити, як: номер ТТН, номер подорожнього листа, пункт навантаження та розвантаження зазначений не повністю (м. Кременчук Полтавської області/м. Охтирка Сумської області), номер резервуара, вид перевезень, дата і час прибуття до вантажоодержувача; крім того, в ТТН від 03.10.2014 року, від 06.10.2014 року, від 07.10.2014 року, від 08.10.2014 року та від 09.10.2014 року також не вказано дату і час виїзду від вантажоодержувача, проте, в графі «дата і час виїзду з підприємства-вантажовідправника» вказано по ТТН наступні дані; «03.10.2014р. 15:00; 06.10.2014р. 13:00; 07.10.2014р. 12:00; 08.10.2014р. 12:30; 09.10.2014р. 13:30». Наявність порушень в оформленні документів дає змогу відповідачеві дійти висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій з придбання бітуму.
Висновки податкового органу про порушення позивачем положень п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України під час формування податкового кредиту по відносинам ПП «Машсервіс-Локомотив» ґрунтуються в тому числі в і на тому, що, на думку відповідача, ДП «Сумський Облавтодор» не надано достовірних відомостей, які б засвідчили належну якість товару, оскільки вказаний у сертифікатах якості виробник продукції ПАТ «Укрнафта» (код 01152307) за період вересень-жовтень 2014 року згідно з аналізом інформаційних баз не був постачальником бітуму дорожнього на користь ПП «Машсервіс-Локомотив». Отже, позивач не підтвердив бухгалтерськими документами та податковими накладними сформований податковий кредит, при цьому наявні на момент перевірки документи не приймаються до уваги. Відповідач вважає, що оскільки видаткові та податкові накладні підтверджені дефектними товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти), то ці документи є такими, що складені за результатами безтоварних операцій.
Суд не може погодитись з висновками відповідача з огляду на таке.
Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3. ст. 198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.
На виконання договору поставки з ПП «Машсервіс-Локомотив» №90514.3 від 19.05.2014 року було у вересні-жовтні 2014 року доставлено визначений у специфікаціях до договору товар на суму 198000грн., з яких ПДВ 33000грн., та на суму 252500грн., з яких ПДВ 42083грн.33коп., що підтверджується видатковими накладними №040928 від 04.09.2014 року, №031015 від 03.10.2014 року,№061083 від 06.10.2014 року,№071084 від 07.10.2014 року,№081085 від 08.10.2014 року та №091092 від 09.10.2014 року (т.1, а.с.42-45, 49, 52,55, 58, 61).
ПП «Машсервіс-Локомотив» було надано позивачу податкові накладні №28 від 04.09.2014 р., №15 від 03.10.2014р., №83 від 06.10.2014 року, №84 від 07.10.2014 р., №85 від 08.10.2014р, №92 від 09.10.2014 р. на загальну суму ПДВ 75083грн.33коп. (т.1, а.с.46, 50, 53,56, 59, 60, 62).
Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 03.10.2014 року, від 06.10.2014 року, від 07.10.2014 року, від 08.10.2014 року та від 09.10.2014 року (т.1, а.с.47, 51, 54, 63).
На товари було надано сертифікати відповідності (т.2,а.с.17-18,20).
Оплата поставленого товару підтверджується копіями платіжних доручень (т.1,а.с.118-120).
Придбані матеріали використано позивачем у власній господарській діяльності для приготування асфальтобетонної суміші та щебеню для ремонту доріг на території Сумської області, про що свідчать копії актів на списання матеріалів (т.1,а.с.64-66,67,69,71,74,76,78-80) та копії актів приймання виконаних будівельних робіт із капітального ремонту дорожнього покриття, відомостей ресурсів до локальних кошторисів, в яких серед інших будівельних матеріалів згадуються і бітуми нафтові дорожні БНД-60/90, щебінь чорних гарячий на бітумах для улаштування основ автомобільних доріг та суміші асфальтобетонні гарячі і теплі (т.1,а.с.82-115).
При цьому варто зазначити, що недоліки в оформленні окремих документів ще не свідчать про безтоварність господарських операцій у цілому.
Так, посилання відповідача на неналежне оформлення позивачем товарно-транспортних накладних не може бути підставою для зміни податкових зобовязань останнього. Товарно-транспортна накладна не є обовязковим документом, з наявністю якого ПК України пов'язує право платника податків на формування податкового кредиту з ПДВ.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з преамбулою Правил вони визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.
Зазначені Правила не встановлюють правил податкового обліку та не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку податкового кредиту, а товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, вона належить до виду документів, що засвідчують факт перевезення. Відсутність товарно-транспортної накладної або оформлення її з порушенням встановленого порядку не позбавляє господарську операцію реального змісту та не може впливати на відображення такої операції в податковому обліку субєкта господарювання.
Суд звертає увагу, що відповідач не спростовує наявність ТТН, а лише зазначає про певні недоліки при заповненні, і саме це всупереч нормам ПК України розглядає як підставу для збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість.
Факт зазначення у сертифікатах якості виробником продукції ПАТ «Укрнафта» замість контрагента позивача ПП «Машсервіс-Локомотив» не має вирішального значення для розгляду даної справи, оскільки будь-які документи, якими підтверджується якість, безпечність або відповідність товарів, подання яких вимагає відповідач, не свідчать про здійснення господарських операцій з такими товарами та зміни в зв'язку з цим в структурі активів, виникнення зобов'язань у позивача.
Так, згідно зі ст. 1 Закону України "Про підтвердження відповідності" сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством; декларація про відповідність - документально оформлена в установленому порядку заява виробника, де дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством; підтвердження відповідності - видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог.
З наведених положень виходить, що такі документи не є підставою для відображення в бухгалтерському чи податковому обліку будь-яких операцій з товарами. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями контролю за якістю та відповідністю товарів в обігу. За таких обставин, позивач не зобов'язаний зберігати та надавати на перевірку позивачу документи, що засвідчують якість придбаних ним товарів.
Не є обґрунтованими і посилання відповідача на акт Миргородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 10.12.2014 року №2158/16-20-22-01-11/25166210/104 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Малого підприємства «Лист» з питань правомірності відображення в податковому обліку результатів операцій по фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Базальт-Строй» за період з 01.08.2014 року до 30.09.2014 року», оскільки згідно з вимогами чинного законодавства на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, як платника податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання та зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту.
Натомість, про виконання договору поставки №2 від 14.03.2006 року, укладеного між ДП «Сумський Облавтодор» та МПП «Лист», свідчать копії: видаткових та податкових накладних (товар пічне паливо, поліфарб-лайн фарба біла); платіжні доручення; товарно-транспортні накладні; акти здачі-приймання товарів (п.2.2 договору), паспорт якості (т.1, а.с.125-144, т.2, а.с.19,27,30-41).
Придбаний товар використано для виготовлення асфальтобенної суміші з метою ремонту та реконструкції автомобільних доріг, що підтверджується копії актів заготовки та переробки матеріалів (т.1, а.с.146-147).
Також з пункту 2.8 акту про результати документальної позапланової виїзної вбачається (т.1, а.с.9, зворотній бік), що у періоді, який перевірявся, ДП «Сумський Облавтодор» фактично займалося будівництвом доріг та автострад (вид діяльності згідно з Довідкою про включення до ЄДРПОУ 42.11) (т.2, а.с.42, зворотній бік).
Контролюючим органом не надано суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
В порушення ч.2 ст.71 КАС України ДПІ у м. Сумах як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги.
На підставі ст. 94 КАС України суд вважає також за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 487грн.20коп.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити .
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000582207 від 24.02.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 210788грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 105394грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (40002, м. Суми, вул. Роменська,79/2, код ЄДРПОУ 31931024) судовий збір в сумі 487грн.20коп. (чотириста вісім десят сім грн.двадцять коп.).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 25.06.2015 року.
Суддя (підпис) О.О. Осіпова
З оригіналом згідно
Суддя О.О. Осіпова
Судове рішення № 47161555, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 19.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/898/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: