Ухвала суду № 4710924, 04.08.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2009 р.Справа № АС 9/4/5018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Гребенюк А.В.

за участю

представника позивача Гончаренка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Господарський суд Полтавської областi від 21.04.2009р. по справі№АС 9/4/5018

за позовом Закритого акціонерного товариства "Полтавська фірма "Ворскла"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Полтаві від 19.04.2007 р. № 001022301/0, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 36 381,00 грн. та від 12.09.2007 р. № 0002882301/0 щодо нарахування штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток у розмірі 244,50 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області від 21.04.2009 року позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 19.04.2007 р. №001022301/0 про нарахування штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток у в розмірі 36 381,00 грн., та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 12.09.2007 р. № 0002882301/0 про нарахування штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток в розмірі 244,50 грн.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилається на норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», стверджуючи про невірність проведених позивачем розрахунків валового доходу та валових витрат по залишках коштів на валютних рахунках підприємства на кінець звітних періодів.

Позивач заперечує проти вимог та доводів апеляційної скарги, вважаючи прийняте судове рішення законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що за висновками складеного працівниками відповідача акту виїзної планової комплексної документальної перевірки № 668/23-1/00309708 від 06.04.2007 р. закритого акціонерного товариства «Полтавська фірма "Ворскла" Виробництво одягу. Імпорт. Експорт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.09.2006 року стверджувалось про завищення позивачем скоригованого валового доходу за 2005 рік на 176000,00 грн. та 9 місяців 2006 року на 201 272,00 грн., завищення загальної суми валових витрат за 2005 рік на 330 400,00 грн. та 9 місяців 2006 року на 390 939,00 грн. при здійснення відображення у податковому обліку балансової вартості заборгованості в іноземній валюті. Зазначаючи про порушення позивачем пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідач стверджував про заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток за наступні звітні періоди: за 1 кв. 2005 року у сумі 13100 грн., за 1 півріччя 2005 року – 24700 грн.; 3 квартал 2005 року – 29300 грн.; 1 квартал 2006 року – 41506 грн.; 1 півріччя 2006 року – 43951 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки ДПІ у м. Полтаві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2007 р. № 001022301/0 щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 36 381,00 грн.

За результатами розгляду первинної скарги рішенням ДПІ у м. Полтаві № 13042/10/25-038 від 22.06.2007 р. подана скарга позивача залишена без задоволення, а сума податкового зобов'язання залишена без змін.

За результатами розгляду повторної скарги позивача рішенням ДПА у Полтавській області № 2052/10/25-017 від 31.08.2007 р. остання залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін, збільшено штрафну санкцію з податку на прибуток на 244,5 грн., шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 12.09.2007 р. № 0002882301/0 щодо донарахування позивачу штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток в розмірі 244,50 грн.

За результатами розгляду повторної скарги позивача рішенням ДПА України № 11389/6/25-0515 від 14.11.2007 р. скарга залишена без задоволення, а прийняті попередні податкові повідомлення-рішення - без змін.

Приймаючи судове рішення про скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту № 668/23-1/00309708 від 06.04.2007р. виїзної планової комплексної документальної перевірки позивача стосовно завищення останнім скоригованого валового доходу за 2005 рік на 176 00,00 грн. та 9 місяців 2006 року на 201 272,00 грн., завищення останнім загальної суми валових витрат за 2005 рік на 330 400,00 грн. та 9 місяців 2006 року на 390 939,00 грн. при здійснення відображення у податковому обліку балансової вартості заборгованості в іноземній валюті документально не підтверджуються та не відповідають діючому податковому законодавству України. Крім цього, оскільки ДПІ у м. Полтаві не було донараховано суму податкового зобов'язання позивачу, законних підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій немає.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на наявність по справі достатніх та належних доказів правомірності заявлених позовних вимог, їх відповідність вимогам діючого податкового законодавства України.

Відповідно до п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому, балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються: основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу); сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу; платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду; балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.

У разі купівлі іноземної валюти за гривні, валові витрати або валові доходи платника з податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти. У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається на рівні балансової вартості іноземної валюти, що була продана (пп. 7.3.4 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). У разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти (п.п. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). Платник податку самостійно обирає метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється (п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до висновку № 1058 від 16.03.2009 р. судово-економічної експертизи, проведеної за ухвалою суду першої інстанції Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С.Бокаріуса, позивач в охопленому дослідженням періоді невірно розраховував курсову різницю, про що вказано і в акті перевірки № 668/23-1/00309708 від 06.04.2007 р. Проте, виходячи із даних бухгалтерського обліку ЗАТ "Полтавська фірма «Ворскла» судовим експертом встановлено, що фактично бухгалтерськими проводками підприємство відображало, крім курсової різниці, яка виникала за залишками на валютних рахунках, курсову різницю, яка виникала при продажу валюти через Міжбанківську валютну біржу та переносила їх дані до декларації з податку на прибуток, хоча у податковому обліку не передбачено окремого відображенні курсової різниці при продажу валюти. Адже, курсова різниця при продажу валюти враховується при визначені доходів та витрат від здійснення такого продажу, що визначено у пп.7.3.5, 7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім того, позивач взагалі не вів облік рахунків 711 "Дохід від реалізації іноземної валюти" та 942 "Собівартість реалізованої з іноземної валюти", що передбачено Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 ] року №291.

Судовим експертом в ході дослідження фактичних складових бази оподаткування податком на прибуток при оподаткуванні операцій із розрахунками в іноземній валюті за охоплений дослідженням період було встановлено, що різниця між іншими доходами, які відображено у Декларації з податку на прибуток у 2005 році та розвернутими даними бухгалтерського обліку поквартально не дає підстав для донарахування податку на прибуток за 2005 рік, оскільки прибуток від інших доходів та витрат відповідно до декларації складає 128,7 тис, грн., а за даними бухгалтерського обліку підприємства 105,7 тис, грн., тобто на 32,2 тис, грн. менші, а, відповідно, об'єкт додаткового оподаткування відсутній. В той же час, різниця між іншими доходами, які відображено у Декларації з податку на прибуток у 2006 році та розвернутими даними бухгалтерського обліку поквартально, дає підстави для донарахування податку на прибуток за 9 місяців 2006 року, оскільки прибуток від інших доходів та витрат, відповідно до декларації, складає 177,00 тис, грн., а за даними бухгалтерського обліку підприємства 181,2 тис, грн., тобто на 4,2 тис, грн. більше, що і є об'єктом додаткового оподаткування (податок на прибуток, який необхідно донарахувати за 9 місяців 2006 року внаслідок невірного податкового обліку позивачем операцій з іноземною валютою, складає 1050,00грн. (4 200,00 грн. х 25%).           Згідно висновку судово-економічної експертизи, висновки відповідача в акті № 668/23-1/00309708 від 06.04.2007р. виїзної планової комплексної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2006 р. стосовно завищення останнім скоригованого валового доходу за 2005 рік на 176 00,00 грн. та 9 місяців 2006 року на 201 272,00 грн. при здійсненні відображення у податковому обліку балансової вартості заборгованості в іноземній валюті документально не підтверджуються та не відповідають діючому податковому законодавству. Також, згідно зазначеного акту стосовно завищення останнім загальної суми валових витрат за 2005 рік на 330 400,00 грн. та 9 місяців 2006 року на 390 939,00 грн. при здійснення відображення у податковому обліку балансової вартості заборгованості в іноземній валюті документально не підтверджуються та не відповідають діючому податковому законодавству. Позивачем за 9 місяців 2006 року занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток внаслідок невірного податкового обліку операцій з іноземною валютою на 1 050,00 грн. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неповноту дослідження відповідачем даних обліку платника, як це вимагає пп. 7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), тому висновки ДПІ у м. Полтаві щодо порушення з боку позивача приписів пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є необгрунтованими.

Щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

П.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Тому є вірним висновок суду першої інстанції про відсутність законних підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки ДПІ у м. Полтаві за спірними податковими повідомленнями-рішеннями не було донараховано суму податкового зобов'язання позивачу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідач, на виконання вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності спірних податкових повідомлень-рішень щодо їх прийняття на підставі та у спосіб, визначений законодавством.

Таким чином, зважаючи на правильне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, ухвалення судового рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для зміни чи скасування оскарженої постанови суду відсутні, що зумовлює відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Господарський суд Полтавської областi від 21.04.2009р. по справі№АС 9/4/5018 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Водолажська Н.С. Гуцал М.І. Повний текст ухвали виготовлений 10.08.2009 р.