Постанова № 4710923, 04.08.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2009 р. Справа № 2-а-10675/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Гребенюк А.В.

за участю

представника позивача Дробот Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Полтавакондитер" на постанову Полтавський окружний адміністративний суд від 23.03.2009р. по справі№2-а-10675/09/1670

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавакондитер"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності та зобов"язання Державну податкову інспекцію у м. Полтаві надати Управлінню державного казначейства у місті Полтаві висновок про наявність у позивача права на відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість у розмірі 177 500 грн. 40 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2009 року в задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Полтавакондитер» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилається на норми Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві в період з 17.12.2004 року по 20.12.2004 року було проведено додаткову позапланову документальну перевірку відкритого акціонерного товариства «Полтавакондитер» м. Полтава стосовно правомірності відшкодування сум ПДВ з бюджету за жовтень 2004 року.

За наслідками перевірки податковим органом встановлено, що в порушення вимог п.1.3, п.1.8 ст.1; пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 та пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податків було завищене від'ємне значення суми податку на додану вартість за жовтень 2004 року в розмірі 178 386 грн., про що було складено акт № 2828/23-2/13948686 від 24.11.2004 року. На підставі вищевказаного акту документальної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000862305/0 від 21.12.2004 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року на загальну суму 178 386 грн.

Не погоджуючись з рішенням податкового органу позивач звернувся з позовом до Господарського суду Полтавської області. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.02.2005 року у справі № 9/5 позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві № №0000862305/0 від 21.12.2004 року. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 20.07.2006 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Спираючись на вищезазначене судове рішення, що набрало законної сили, позивач звертався до відповідача з вимогами про вчинення дій по реалізації права на отримання суми бюджетного відшкодування. Зокрема, в черговий раз позивач звернувся до ДПІ в м. Полтаві з письмовою вимогою від 15.09.2008 року № 1490 про виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2005 року по справі № 9/5 щодо відшкодування залишку ПДВ в сумі 177500 грн.

Листом № 26461/10/10-120 від 16.10.2008 року ДПІ в м. Полтаві повідомила позивача про розгляд його вимоги від 15.09.2008 року з зазначенням про виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2005 року по справі № 9/5 шляхом поновлення в картці особового рахунку ВАТ «Полтавакондитер» сум бюджетного відшкодування, які будуть включені до реєстру сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Між сторонами було проведено звірку розрахунків з податку на додану вартість станом на 10.10.2008 року, згідно якої сума податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за жовтень 2004 року, складає 177500,4 грн. (лист ДПІ у м. Полтаві від 15.10.2008 року № 279/19-128). На час судового розгляду позову зазначена сума бюджетного відшкодування за жовтень 2004 року позивачем не отримана, оскільки відповідач не надав до органа державного казначейства висновок з зазначенням відповідної суми бюджетного відшкодування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що рішення Господарського суду Полтавської області від 15.02.2005 року у справі № 9/5 набрало законної сили після перегляду його Київським міжобласним апеляційним господарським судом 22.04.2005 року і з цього часу позивач знав чи повинен був знати, що він має право на відшкодування податку на додану вартість в оскаржуваній сумі. Враховуючи те, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення позивачем строку для звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 99 КАС України, суд відмовив в задоволенні позову.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на порушення норм права при прийнятті судового рішення.

Суд першої інстанції, обґрунтовуючи прийняте судове рішення вимогами ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо звернення до адміністративного суду протягом річного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, не врахував вимоги ч. 1 ст. 99 КАС України щодо подання адміністративного позову в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Враховуючи те, що право позивача на бюджетне відшкодування було підтверджене ухвалою Вищого адміністративного суду від 20.07.2006 року при перегляді в касаційному порядку попередніх судових рішень, звернення ВАТ «Полтавакондитер» 15.09.2008 року з вимогою до податкового органу про відшкодування сум податку на додану вартість та 30.10.2008 року з адміністративним позовом до суду відбулися в межах строку, визначеного п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, відсутні підстави для застосування судом ст. 100 КАС України щодо відмови в задоволенні позовних вимог лише з підстав пропуску строку звернення до суду.

Розглядаючи по суті заявлені позовні вимоги колегія суддів виходить з вимог діючого податкового законодавства України, яке діяло на момент існування спірних правовідносин.

Зокрема, п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску, обігу та погашення казначейських чеків встановлюються законодавством. Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов'язкових платежах) не дозволяється.

Додатково в п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» законодавець зазначив, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

З наведеної норми права вбачається, що саме ДПІ у м. Полтаві зобов’язана була відшкодувати позивачу суми надмірно сплаченого податку на додану вартість протягом місяця, наступного після подачі декларації, тобто до 31.12.2004 року. Проте, прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000862305/0 від 21.12.2004 року про зменшення суми бюджетного відшкодування зумовило виникнення спірних правовідносин сторін щодо наявності у позивача права на задеклароване ним бюджетне відшкодування надмірно сплачених сум бюджетного відшкодування.

На момент прийняття судових рішень на підтвердження права позивача на отримання спірних сум бюджетного відшкодування, в зв’язку з набранням чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 № 2505-IV було встановлено новий порядок бюджетного відшкодування, належного платникам податку.

Враховуючи, що відповідно до цього порядку висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є підставою для проведення відшкодування сум ПДВ з державного бюджету, ненадання такого висновку саме по собі також є порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування.

Зважаючи на таке, платник податку не позбавлений права на звернення до суду з вимогою до органу державної податкової служби про зобов’язання надати органу державного казначейства висновок про суми ПДВ, належні до відшкодування платнику податку, оскільки вправі на власний розсуд обирати спосіб судового захисту свого права на бюджетне відшкодування ПДВ.

Згідно п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент та після прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 20.07.2006 року) у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, відповідач був зобов’язаний протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання ухвали Вищого адміністративного суду від 20.07.2006 року надати органу державного казначейства висновок із зазначенням сум податку, що підлягали відшкодуванню з бюджету за таким судовим рішенням. Невиконання податковим органом покладеного на нього обов’язку з надання висновку органу державного казначейства позбавляє позивача права на отримання належних сум бюджетного відшкодування. Розмір невідшкодованих позивачу сум надмірно сплаченого ним податку на додану вартість, задекларованого за жовтень 2004 року, складає 177500,4 грн., що підтверджується проведеною звіркою розрахунків з податку та не заперечується відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає наявними по справі достатні та належні докази правомірності заявлених позовних вимог, що зумовлює необхідність задоволення поданої апеляційної скарги про скасування прийнятого судового рішення та прийняття нового про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Полтавакондитер" задовольнити.

Постанову Полтавський окружний адміністративний суд від 23.03.2009р. по справі№2-а-10675/09/1670 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо ненадання Управлінню державного казначейства у м. Полтаві висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавакондитер", у розмірі 177500,4 грн.

Зобов"язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві надати Управлінню державного казначейства у м. Полтаві висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавакондитер", у розмірі 177500,4 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Водолажська Н.С. Гуцал М.І. Повний текст постанови виготовлений 10.08.2009 р.