Ухвала суду № 4710919, 06.08.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2009 р.Справа № 2-а-24733/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Гребенюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 02.03.2009р. по справі№2-а-24733/08/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МТЗ - ФЕД"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив скасувати рішення суб'єкта владних повноважень, а саме: податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №0000552303/0 від 21 липня 2008 р., №0000552303/1 від 13 серпня 2008 р., №0000552303/2 від 22 жовтня 2008 р. якими визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток разом з штрафними санкціями на загальну суму 182592,40 грн., податкові повідомлення - рішення №0000562303/0 від 21 липня 2008 р., №0000562303/1 від 13 серпня 2008 р., №0000562303/2 від 22 жовтня 2008 р., якими донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість разом із штрафними санкціями на загальну суму 169909,50 грн., податкове повідомлення - рішення №0000812303/2 від 22 жовтня 2008 р., яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 15380,80 грн., податкове повідомлення - рішення №0000822303/2 від 22 жовтня 2008 р. яким донараховано зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 297,50 грн. та визнати дії відповідача незаконними по здійсненню виїзної позапланової документальної перевірки та скасувати наказ від 12 вересня 2008 р. № 952 про проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2009р. по справі №2-а-24733/08/2070 позов був задоволений частково. Визнані нечинними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова №0000552303/0 від 21 липня 2008 р., №0000552303/1 від 13 серпня 2008 р., №0000552303/2 від 22 жовтня 2008 р., №0000562303/0 від 21 липня 2008 р., №0000562303/1 від 13 серпня 2008 р., №0000562303/2 від 22 жовтня 2008 р., №0000812303/2 від 22 жовтня 2008 р., №0000822303/2 від 22 жовтня 2008 р.

Визнані незаконними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова по здійсненню позапланової виїзної перевірки.

В іншій частині провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2009р. по справі №2-а-24733/08/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати в частині задоволення позову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2009р. по справі №2-а-24733/08/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2009р. по справі №2-а-24733/08/2070 переглядається в межах апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю – доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень №0000552303/0 від 21 липня 2008 р., №0000552303/1 від 13 серпня 2008 р., №0000552303/2 від 22 жовтня 2008 р. про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток та штрафних санкцій на загальну суму 182592,40 грн., податкові повідомлення - рішення №0000562303/0 від 21 липня 2008 р., №0000562303/1 від 13 серпня 2008 р., №0000562303/2 від 22 жовтня 2008 р. якими донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість разом із штрафними санкціями на загальну суму 169 909,50 грн., був акт №3766/23-506/34757430 від 09 липня 2008 р. складений за результатами виїзної планової перевірки ТОВ "МТЗ-ФЕД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09 січня 2007 р. по 31 березня 2008 р.

В зазначеному акті зроблені висновки про порушення позивачем вимог п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. із врахуванням п. 1.23 ст. 1, п.5.1, п.5.9 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період у розмірі 141590,50 грн., у тому числі за 4 квартал 2007 р. у сумі 126 838,00 грн., за 1 квартал 2008 р. у розмірі 14 752,50 грн., а також порушення п.4.2 ст. 4 з урахуванням п. 1.4 ст. 1 Закону України від 03 квітня 1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження підприємством податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 113 273,00 грн., у тому числі за жовтень 2007 р. у сумі 4800,00 грн., за грудень 2007 р. у сумі 96 671,00 грн., за березень 2008 р. у сумі 11802,00 грн.

За результатами акту перевірки винесені податкове повідомлення-рішення №0000552303/0 від 21 липня 2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 182 592,40 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000562303/0 від 21 липня 2008 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 169 909,50 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження і направив до відповідача скаргу від 24 липня 2008 р.

Рішенням ДПІ у Київському районі м. Харкова від 13 серпня 2008 р. №11808/10/25-020 скарга платника податків була залишена без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення-рішення без змін. До того ж, відповідачем винесені податкове повідомлення-рішення №0000552303/1 від 13 серпня 2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 182 592,40 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000562303/1 від 13 серпня 2008 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 169 909,50 грн. тобто на ті ж самі суми, що вказані у попередніх податкових повідомленнях-рішеннях, які оскаржувалися.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до акту виїзної планової документальної перевірки від 09.07.2008р. №3766/23-506/34757430 позивачем були списані ящики (тара) в кількості 400 шт. у зв’язку з їх псуванням на загальну суму 24000,00 грн. згідно акту списання від 31.10.2007 р. №2-00000002. Відповідач вважає, що оскільки ящики не були використані у підприємницькій діяльності позивача, тому він не мав права відносити вартість цих ящиків до складу валових витрат, та вбачає в цій операції порушення п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються ) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений висновок відповідача не може бути визнаний обґрунтованим.

В акті №2-00000002 від 31.10.2007 р. вказано про здійснення бухгалтерського обліку пакувальної тари, в яку була упаковано продукція підприємства відвантажена покупцям. Тобто, підприємство здійснювало поставку продукції у тарі, яка забезпечує схоронність товару при транспортуванні, а вартість тари входить до ціни вартості продукції. Тара є безповоротною. За даними цього акту було списано пакувальної тари у кількості 1709 шт., і чому відповідач визначив тільки 400 шт. ящиків, вартість яких не повинна бути віднесена до витрат, незрозуміло і належних пояснень з боку відповідача з цього приводу не отримано.

Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не були прийняті до уваги обставини, що ПП "Остекс" (Донецька обл.) та ПП "Технотрейдцентр" (м. Донецьк), з якими позивач мав господарські стосунки у 2007 році, за даними запитів та отриманих відповідей від податкових інспекцій, де підприємства перебувають на податковому обліку, не були знайдені за місцем знаходження та не подають звітність на сьогоднішній день. На думку відповідача, якщо вищезазначені підприємства не звітують до відповідного податкового органу, то дані обставини позбавляють права позивача включати до своєї податкової звітності податкові зобов'язання з господарських операцій згідно яких було придбано та продано агрегатний станок марки 483 902М.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обставини, на які відповідач посилається, не підтверджені відповідними доказами.

Відповідачем не надані ні запити, ні відповіді податкових органів на які він посилається.

Відповідач в апеляційній вказує на те, що відповідно до службової записки відділу податкової міліції у Київському районі м. Харкова встановлено, що підприємства-контрагенти по господарським операціям з ТОВ "МТЗ-ФЕД" з придбання-продажу агрегатного станку є підприємствами "конвертаційного центру", зареєстровані на "підставних" осіб, службові особи до діяльності підприємства відношення не мають, фінансово-господарську діяльність не здійснювали, податкову звітність до податкової інспекції не подавали.

Відповідно до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначена службова записка (без номера, без дати) не надана відповідачем, зміст її невідомий. Тому і посилання відповідача на цей документ, як на доказ певних обставин, є необґрунтованими.

Відповідно до акту від 09.07.2007 р. №3766/23-506/34757430, перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат за 4 квартал 2007 р. у сумі 483 355,00 грн., однак даний висновок не підтверджується фактичними обставинами справи.

Фактично, 483 355,00 грн. - це вартість агрегатного станка марки 483902 М, який був придбаний позивачем 04.07.2007 р. (за договором поставки №136К/07 від 22.06.2007р. укладений з ПП "Остекс") та проданий позивачем 21.09.2007 р. (згідно договору №15м/07 від 19.09.2007 р. укладений з ПП "Технотрейдцентр"). Дане підтверджується: видатковою накладною від 04.07.2007 р. №1353, податковою накладною від 04.07.2007 р. №1353/1, видатковою накладною від 21.09.2007 р. №2-00000044, податковою накладною №47 від 21.09.2007 р., довіреністю на отримання товару покупцем від 21.09.2007 р.

Оскільки, придбання та продаж станка відбулись в один звітний період - у З кварталі 2007 р., підприємство оформило декларацію з податку на прибуток з метою визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню. Дані, зазначені підприємством у декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2007 р., відповідачем не спростовуються.

Відповідно до ст. З Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Сума скоригованого валового доходу за 3 квартали 2007 р. зазначена у рядку 03 у розмірі 7 512 699 грн., яка складається з доходів від продажу товарів (робіт, послуг) - 7 128 732 грн. (рядок 01.1) та приросту балансової вартості запасів - у сумі 383 967 грн. (рядок 01.2)

За правилами оформлення звітності з податку на прибуток підприємств, нарахування доходів від продажу товарів здійснюється щоквартально наростаючим підсумком з початку року тобто починаючи з податкового періоду - першого кварталу 2007 р.

З урахуванням цих правил, для визначення доходу від продажу товару у З кварталі 2007 р. необхідно відміну совати із суми доходу від продажу товарів за перший, другий і третій квартали 2007 році, що зазначені у сукупності у рядку 01.1 Декларації за 3 квартал 2007 р., суму доходів від продажу товару за перший і другий квартал 2007 р. тобто суму вказану у рядку 01.1 Декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2007 р.

За даними податкової звітності за три квартали 2007 р., доход від продажу товарів (робіт, послуг) становить 7 128 732 грн. (рядок 01.1), віднімаючи 770 519 грн. - суму доходу від продажу товарів (робіт, послуг) за перше півріччя 2007 року, виходить сума доходу від продажу товарів здійснених у третьому кварталі 2007 р. ( липень, серпень, вересень 2007 р.) у розмірі 6 358 212 грн. Розрахунок доходів від продажу товарів (робіт, послуг) за липень, серпень, вересень 2007 р. приєднаний до матеріалів справи.

До розрахунку доходів від продажу товарів З кварталу 2007 р. входить вартість продажу агрегатного станка марки 483902 М у сумі 492 418,00 грн. (згідно договору №15м/07 від 19.09.2007 р.).

Отже прибуток у сумі 9063,00 грн. за господарськими операціями з придбання позивачем агрегатного станку марки 483902 М у липні 2007 р. за 483 355.00 грн. (згідно договору поставки №136КУ07 від 22.06.2007р.) та його продажу у вересні 2007 р. за 492 418,00 грн. (згідно договору №15м/07 від 19.09.2007 р.), правомірно віднесено позивачем до складу бази оподаткування (прибутку) за третій квартал 2007 р.

Даний факт не заперечується відповідачем та підтверджуються даними перевірки, викладеними у акті від 09.07.2007 р. №3766/23-506/34757430. На сторінці 17зазначеного акта, вказується, що за дев'ять місяців 2007 розбіжностей між звітами поданими підприємством до податкової інспекції та дами перевірки немає. Також, немає зауважень з приводу правильності нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток за три квартали 2007 р.

Наведене свідчить про те, що відповідач неправомірно зменшив валові витрати 4 кварталу 2007 року на суму вартості агрегатного станку марки 483902 М, придбаного підприємством у липні 2007 року. Дії контролюючого органу, суперечать правилам п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", яким встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи те, що згідно прибуткової накладної №2-00000046 від 04.07.2007 р., дата оприбуткування платником податку агрегатного станка марки 483902 М відбулась 04 липня 2007 р., то цілком правомірним є збільшення позивачем валових витрат у сумі 483 355,00 грн. у 3 кварталі 2007 р.

Крім цього, в порушення приписів пп.7.2.3. п. 7.2 та пп. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідачем невірно зроблено висновок щодо встановлення заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2007 р. у сумі 96 671,00 грн. (сторінка 20 Акту від 09.07.2008 р.).

Відповідно до пп.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Матеріали справи свідчать про те, що, у вересні 2007 р. ТОВ "МТЗ-ФЕД" продав агрегатний станок ( на підставі договір №15м/07 від 19.09.2007 р.) марки 483902 М вартістю 590901,60 грн. (в тому числі ПДВ у сумі 98 483,60 грн.). Дана господарська операція підтверджується наступними документами —договором поставки від 19.09.2007 р. №15м/07, видатковою накладною від 21.09.2007 р. №2-00000044, податковою накладною №47 від 21.09.2007 р., довіреністю на отримання товару покупцем від 21.09.2007 р..

В акті перевірки від 09.07.2008 р. №3766/23-506/34757430, зауважень щодо неправильності заповнення податкової накладної №47 від 21.09.2007 р. чи відсутності будь – яких реквізитів немає.

Колегія суддів вважає, що податкова накладна №47 від 21.09.2007 р. оформлена у день відвантаження товару, з дотриманням вимог, встановлених п. 7.1, пп.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" і містить всі передбачені Законом реквізити.

Колегія суддів вважає, що позивач правомірно, у відповідності до пп. 7.3.1 п. 7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", відніс ПДВ у сумі 98 483,60 грн. по даній господарській операції, до податкового зобов'язання з продажу товарів за вересень 2007 р..

Перевіркою було підтверджено відповідність даних податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2007 р., наданих позивачем до податкової служби, з даними перевірки.

Доводи відповідача стосовно встановлення заниження податкового зобов'язання у грудні 2007 р. ґрунтується на тому, що внаслідок порушення викладеного в пп..3.1.2 Акта перевірки, в результаті отримання від ПП "Остекс" товару - агрегатного станка без компенсації вартості придбаного товару, а саме ТОВ "МТЗ-ФЕД", не було здійснено компенсацію за придбаний товар - агрегатний станок (векселя до сплати не пред'являлись, грошові кошти не перераховувались, заборгованість за виданими векселями відсутня) в порушення п.4.2. ст.4 з урахуванням п. 1.4. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", занижена база оподаткування в грудні 2007 р. у сумі 483355,00 грн. та податок на додану вартість у сумі 96671,00 грн., таким чином, встановлено заниження підприємством податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Але при цьому не враховано, що відповідно до п. 1.6. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді у зв'язку з продажем товару. Виходячи із вказаної господарської операції, продавцем є ПП "Остекс", тому посилання на заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 96671,00 грн. суперечить чинному законодавству.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку, або дата відвантаження товарів. Виходячи із вказаної господарської операції, продаж товару здійснено липні 2007 р. (видаткова накладна від 04.07.2007 р. №1353, податкова накладна від 04.07.2007 р. №1353/1), тому податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 96671,00 грн., віднесене відповідачем до іншого податкового періоду є неправомірним. На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 02.03.2009р. по справі№2-а-24733/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді(підпис)

(підпис) Водолажська Н.С. Гуцал М.І. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 11.08.2009 р.