Ухвала суду № 4710908, 13.08.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2009 р.Справа № 2-а-30807/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Баглаєнко Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 20.01.2009р. по справі№2-а-30807/08/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоком", звернувсядо суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 18.08.2008 р. № 0001612302/0, від 19.09.2008 р. № 0001612302/1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2009 р. позов задоволено та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0001612302/0 від 18.08.2008 року, № 0001612302,1 від 19.09.2008 року.

Відповідач, не погодившись з даною постановою, звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови були порушені норми матеріального права. Просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2009 р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу зазначає, що доводи викладені в апеляційній скарзі не відповідають нормам діючого законодавства та обставинам справи. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2009 р. залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ «Автоком» зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської Ради 08.05.2002 р., номер запису 14801200000027913.

Працівниками ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова з 04.08.2008 року по 07.08.2008 року було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Автоком» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., про результати якої було складено акт № 1996/23-212/31942314 від 08.08.2008 року.

За висновками акту перевірки відповідачем було встановлено, що ТОВ «Автоком», на підставі договору комісії з залученням комісіонера здійснювало операції по експортуванню напівфабрикату із шкіри великої рогатої худоби підприємству нерезиденту фірмі "Vinton Corporation A.V.V.". Відповідно до договору комісії №08/02-06 від 08.02.2006р. ТОВ «Автоком» виступав комітентом, а ТОВ «Тім-Трейд», виступав комісіонером.

Згідно умов договору Комітент поручає, а Комісіонер приймає на себе зобов'язання здійснити експорт напівфабрикату із шкіри великої рогатої худоби. На виконання умов договору ТОВ «Тім-Трейд» укладено контракт від 07.03.2006 р. № 2006/03-07, з фірмою "Vinton Corporation A.V.V." на суму 100000,00 (сто тисяч) доларів США.

Експорт товару здійснено згідно наступної вантажно-митної декларації: від 10.03.2006 р. № 802000001/6/001766, напівфабрикату із шкіри великої рогатої худоби, фактурна вартість складає 482791,36 грн., або 95602,25 доларів США; від 16.08.2006 р. № 006796, напівфабрикату із шкіри великої рогатої худоби, фактурна вартість складає 494910,50 грн.

За вказаними обсягами реалізації ТОВ «Автоком» застосувало пільги по оподаткуванню та використало нульову ставку податку на додану вартість застосовуючи вимоги п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР. А саме, при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить нуль відсотків до бази оподаткування.

Згідно вимог п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою декларацією.

Відповідно до даних вантажно-митної декларації визначено: рядок 2 «відправник/експортер» - ТОВ «Автоком»; рядок 8 «одержувач/імпортер» - "Vinton Corporation A.V.V."; рядок 9 «особа відповідальна за фінансове врегулювання» - ТОВ «Тім-Трейд».

Як зазначено в акті, ТОВ «Автоком» здійснило поставку товару згідно вантажних митних декларацій, які заповнені з порушенням «Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації», затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307 із змінами та доповненнями, а саме п.2 «Опис граф вантажної митної декларації», що визначає порядок заповнення графи 8 вантажної митної декларації «Одержувач/імпортер». Так, в цій графі вказано юридичну особу - компанію "Vinton Corporation A.V.V.", яка ліквідована 06.03.2006 р.

Такий висновок відповідачем було зроблено на підставі на підставі даних, зазначених у витягу з торгівельного реєстру Комерційної палати Аруба (Королівство Нідерланди).

В зв'язку з чим, відповідач в акті перевірки дійшов висновку, що у ТОВ «Автоком» відсутні підстави, передбачені п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР на застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезенню (експортуванню) товарів за межі митної території України по нерезиденту "Vinton Corporation A.V.V." (Королівство Нідерланди), так як не підтверджено факт отримання нерезидентом фірмою "Vinton Corporation A.V.V." (Королівство Нідерланди) товару від ТОВ «Автоком». Тобто, на думку відповідача, вивозу за межі України товару (експорту) по спірній операції не відбулось.

На підставі вищезазначеного, відповідачем було зроблено висновок, що в порушення п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР ТОВ «Автоком» не включено до складу податкових зобов'язань суми податку на додану вартість за березень 2006 року.

За висновками акту перевірки, відповідач зазначив, що в порушення п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР ТОВ «Автоком» занижено податок на додану вартість всього на суму 98982,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки та апеляційного оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від від 18.08.2008 р. № 0001612302/0, 19.09.2008 р. № 0001612302/1, за якими ТОВ «Автоком» донараховано до сплати всього 148473,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 98982,00 грн. та за штрафними санкціями - 49491,00 грн.

Однак, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що зазначені податкові повідомлення-рішення протиправні та такі, що підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору комісії №08/02-06 від 08.02.2006р. комітент ТОВ «Автоком» доручив комісіонерові ТОВ "Тім-Трейд" укласти угоди на продаж товару - напівфабрикату із шкіри великої рогатої худоби. На виконання даного договору ТОВ "Тім-Трейд" уклало контракт №2006/03-07 від 07.03.2006 р. з фірмою "Vinton Corporation A.V.V.", на виконання яких ТОВ «Автоком» відправило, а фірма "Vinton Corporation A.V.V." одержало згідно ВМД вказаний у контрактах, додаткових угодах товар.

Відповідача в обґрунтування апеляційної скарги посилається на дані, зазначені у витягу з торгівельного реєстру Комерційної палати Аруба (Королівство Нідерланди), і стверджує, що одержувач - фірма "Vinton Corporation A.V.V." ліквідована. В зв'язку з чим вважає, що вказані вантажні митні декларації не містять достовірних відомостей про покупця продукції; декларантом зазначено у вантажних митних деклараціях відомості про юридичну особу, яку ліквідовано. Внаслідок викладеного, стверджує, що підприємство ТОВ «Автоком»не мало правових підстав для застосування нульової ставки податку на додану вартість з операцій по експорту товарів, оформлених з порушенням порядку заповнення вантажних митних декларацій.

Однак, відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, передбачено, що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. При цьому, товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою ВМД.

Статус належно оформленої вантажна митна декларація має лише у випадку дотримання усіх передбачених нормами діючого законодавства вимог при її заповненні, які встановлені Положенням про вантажну митну декларацію (затверджено постановою КМУ від 09.06.1997 р. № 5 574) та Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації (затверджена наказом державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307).

Пунктом 2 положення про вантажну митну декларацію передбачено, що вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

У ВМД мають бути зазначені відомості про покупця продукції за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу.

Згідно із п. 2 Інструкції про порядок заповнення ВМД «Опис граф ВМД» визначено порядок графи 8 в ВМД «Одержувач/Імпортер». У вказаній графі наводяться відомості про одержувача товарів: індивідуальний податковий номер платника податків (у разі наявності) - у правому верхньому кутку; найменування та місцезнаходження юридичної особи або ПІБ фізичної особи, її місце проживання й відомості про документ, що посвідчує особу; у нижній частині графи після знака «№» проставляється ідентифікаційний номер одержувача, який формується за схемою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції; якщо одержувач - іноземна особа, то в графі зазначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства або ПІБ і місце проживання фізичної особи.

Необхідно зазначити, що ВМД, згідно яких позивачем поставлялася продукція на користь фірми "Vinton Corporation A.V.V." протягом березня 2006 року, складені та оформлені у відповідності до вимог вищезазначених нормативно-правових актів, а отже є належним чином оформленими. При цьому, органом, уповноваженим здійснювати функцію контролю за реальністю самої експортної операції та належним документальним її оформленням є виключно митні органи.

Таким чином, єдиним належним доказом складання ВМД з порушенням передбаченого порядку може бути виключно відповідний висновок митних органів.

До матеріалів справи висновку митних органів, який би підтверджував позицію відповідача щодо неналежного оформлення спірних вантажних митних декларацій надано не було.

Отже, компетентним органом, який в даному випадку є митний орган, не встановлено жодного порушення з боку позивача при здійсненні даних фінансово-господарських операцій протягом перевіряємого періоду, про що свідчать відповідні відмітки на спірних ВМД (копії долучені до матеріалів справи).

З наданих відповідачем до матеріалів даної адміністративної справи документів та матеріалів справи взагалі не має фактичної можливості встановити наявність обставин, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення, тобто із зазначених матеріалів не вбачається конкретної та вичерпної інформації стосовно ліквідації "Vinton Corporation A.V.V." та відповідного статусу юридичної особи на момент здійснення операції. Крім того, відповідачем не доведено, що надання інформації про ліквідацію "Vinton Corporation A.V.V." та про знаходження його в обліках урядових та неурядових комерційних структур Королівства Нідерланди - є обов'язком підприємства, а відповідно її незнаходження у відповідних обліках є беззаперечним свідченням відсутності у вказаної організації статусу юридичної особи. Відповідачем не надано належних доказів від відповідних органів Королівства Нідерландів щодо реєстрації юридичної особи чи скасування цієї реєстрації юридичної особи “Vinton Corporation A.V.V.”.

Отже, посилання відповідача у акті перевірки на дані, зазначені у витягу з торгівельного реєстру Комерційної палати Аруба (Королівство Нідерланди) не є належним доказом у справі, а обставини на яких податковий орган ґрунтує свої заперечення, не є належними підтвердженими письмовими документами.

При цьому, треба зазначити, що до висновку про порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість» дійшла з огляду на обставини діяльності іншої особи, а не позивача, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії.

Щодо твердження відповідача про відсутність у позивача права на застосування передбаченої п.6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР нульової ставки податку на додану вартість по операціях по вивезенню (експортуванню) товарів за межі митної території України по нерезиденту "Vinton Corporation A.V.V.", у зв'язку з відсутністю контрагента за зовнішньоекономічними угодами та відповідно факту вивозу ТМЦ за межі України і як наслідок фактичну реалізацію товару на території України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податків з : поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізінгу у користування лізінгоутримувачу (орендарю); ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі-імпорту), ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізінгу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізінгу лізінгодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізінгодавця), застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів; поставка товарів з території безмитних магазинів на митну територію України для їх вільного обігу (крім території інших безмитних магазинів); поставка продуктів переробки (готової продукції) з митного режиму переробки на митній території України на митну територію України для їх вільного обігу; в інших випадках, передбачених Митним кодексом України; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі-експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений термін (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Виходячи з висновку встановленому нормою, сторонами договору поставки є продавець (постачальник) та покупець. У разі відсутності у зазначеній конструкції покупця або продавця як сторони, взагалі не можна сказати про існування договору поставки ні в юридичному ні в економічному сенсі.

Таким чином, встановивши в ході перевірки факт відсутності фірми -нерезидента "Vinton Corporation A.V.V." ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова зробила абсолютно суперечливий висновок щодо реалізації товарів та наявності взагалі об'єкту оподаткування у відповідності до п. 3.1.ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, відповідачем також не встановлено а ні фактично, а ні документально про можливу реалізацію товару на території України, а навпаки в матеріалах справи наявні докази того, що товар був вивезений за територію України, що підтверджується вантажними митними деклараціями з відміткою компетентних органів, а саме митних оргнанів.

За таких умов, факти вказаних в акті перевірки № 1996/23-212/31942314 від 08.08.2008 року порушень ВАТ „Автоком" п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", слід вважати недоведеним.

Виходячи з наведеного та зі змісту положень Закону України «Про податок на додану вартість» у відповідача відсутні підстави нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій чинне законодавство не передбачає.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 148473,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 98982,00 грн. та за штрафними санкціями - 49491,00 грн., у зв"язку з чим податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0001612302/0 від 18.08.2008 року є протиправним і повинно бути скасовано.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001612302/1 від 19.09.2008 року, слід зазначити, що останнє було винесено органом податкової служби за результатами розгляду скарги позивач, на таку ж саму суму зобов'язань (визначення суми податкового зобов'язання), що були застосовані податковим повідомленням-рішенням № 0001612302/0 від 18.08.2008 року, що суперечить приписам ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань, у в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції правильно встановив обставин справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 20.01.2009р. по справі№2-а-30807/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді(підпис)

(підпис) Водолажська Н.С. Гуцал М.І. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 18.08.2009 р.