Постанова № 4710899, 11.08.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2009 р. Справа № АС 17/156/5018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Гребенюк А.В.

за участю

представників позивача Кожушко С.В., Ніцелоч В.В.

представника відповідача Тур Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна Товарна Біржа" на постанову Господарський суд Полтавської областi від 28.11.2008р. по справі№АС 17/156/5018

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна Товарна Біржа"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна Товарна Біржа" звернулось до суду з вимогами про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0003401702/0 від 24.10.2007р., № 0003401702/1 від 25.12.2007р., № 0003401702/2 від 14.03.2008р., № 0003401702/3 від 17.05.2008р. В обґрунтування заявлених вимог позивач стверджував, що податковим органом проведена перевірка без визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні" підстав. Посилаючись на п.12.1 та п.12.3 ст.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" позивач зазначав, що оподаткуванню підлягає договірна ціна, визначена продавцем та покупцем, які відповідно до Цивільного кодексу не мають ніяких обмежень щодо ціноутворення рухомого майна, яке є приватною власністю. Тому, враховуючи норми Закону України "Про товарну біржу", який вказує на те що, товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а забезпечує створення умов для проведення біржової торгівлі, товарна біржа не є податковим агентом відповідно до п.12.3 ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Постановою господарського суду Полтавської області від 28.11.2008 року в задоволені позову було відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилається на норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» .

Відповідач заперечує проти вимог та доводів апеляційної скарги, вважаючи прийняте судове рішення законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що на підставі направлень № 6 від 28.09.2007р. та № 7 від 05.10.2007р. працівниками ДПІ у м. Полтаві була здійснена позапланова документальна перевірка позивача з питань правильності обчислення та своєчасності перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та державного мита за період з 01.10.2004р. по 30.06.2007р.

За висновками акту перевірки № 354/17-02/31495351 від 11.10.2007р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003401702/0 від 24.10.2007р. про донарахування позивачу суми податкового зобов"язання в розмірі 1 223 372,10 грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішення позивач подав скарги в порядку, передбаченому п.5.2.4. Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". За результатами розгляду податковими органами, скарги були залишенні без задоволення та винесені податкові повідомлення-рішення № 0003401702/1 від 25.12.2007р., № 0003401702/2 від 14.03.2008р., № 0003401702/3 від 17.05.2008р. з метою узгодження спірних сум податкового зобов’язання та його сплати у визначений термін.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем помилково зазначено про відсутність у ТБ «Центральна товарна біржа» статусу податкового агента, оскільки вона надає послуги з укладання біржових угод, тобто при укладені договору купівлі-продажу майна біржа витупає посередником, який повинен контролювати правильність сплати належної суми податку з доходів фізичних осіб до бюджету. Тому суд дійшов до висновку про правомірність застосування податковим органом до товарної біржі "Центральна товарна біржа" п.п.17.1.9 п.17.1. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо нарахування позивачу фінансової санкції в сумі 815581,40грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки в ході судового розгляду зібрано достатньо належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Пунктом 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що податковий агент – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно із вимогами п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо об’єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу. При цьому, п. 12.5 ст. 12 цього Закону передбачено, що податковим агентом при нарахуванні доходів (прибутків), визначених цією статтею, є нотаріус.

На підставі аналізу вказаних правових норм, колегія суддів дійшла до висновку, що спеціальним законом з питань оподаткування податком з доходів фізичних осіб прямо визначено, що податковим агентом по операціях з об’єктами рухомого майна є особи, які здійснюють посередницькі функції по угодах з рухомим майном або нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди.

Відповідно до положень Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а забезпечує, зокрема, створення умов для проведення біржової торгівлі, надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг, при цьому, право здійснювати біржові операції на біржі покладено тільки на її членів або брокерів, які зобов’язані проводити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню і вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі. Біржа, як організація, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, має за мету надання послуг в укладенні і юридичному оформленні біржових угод, і саме за надання послуг отримує плату, однак, грошові кошти за реалізоване майно на власний рахунок не отримує і з такого рахунку не виплачує.

Посередником є повірений за договором доручення, який зобов’язаний вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії, або ж комісіонер за договором комісії, який зобов’язаний за дорученням другої сторони (комітента), за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента, що передбачено ст. ст. 1000, 1011 ЦК України.

Проте, товарна біржа у біржових контрактах не виступала ні повіреним, ні комісіонером, доходи фізичним особам не виплачувала, оскільки ці доходи були виплачені представниками (повіреними) покупця. Таким чином, позивач не мав можливості і не повинен був утримувати податок з доходів фізичних осіб.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується доводами апеляційної скарги, що товарна біржа, як юридична особа, не містить ознак податкового агента в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки посередницьку діяльність у договорах, що укладаються на біржі, не здійснює, а тому донарахування податковим органом податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб з урахуванням штрафних санкцій є безпідставним.

Враховуючи вищезазначені порушення судом першої інстанції норм матеріального права при ухвалені судового рішення, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги про скасування постанови суду та прийняття нової про задоволення позову підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна Товарна Біржа" задовольнити.

Постанову Господарський суд Полтавської областi від 28.11.2008р. по справі№АС 17/156/5018 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві№ 0003401702/0 від 24.10.2007 року, №0003401702/1 від 25.12.2007 року, № 0003401702/2 від 14.03.2008 року, №0003401702/3 від 17.05.2008 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Водолажська Н.С. Гуцал М.І. Повний текст постанови виготовлений 17.08.2009 р.