Єдиний державний реєстр судових рішень ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2009 р.Справа № 22-а-8402/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду
В складі : Головуючого –судді Сіренко О.І.
Суддів Подобайло З.Г.
Григорова А.М.
За участю секретаря Співак О.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року по справі за адміністративним позовом іноземного підприємства «Індра»до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
25 вересня 2008 року іноземне підприємство «Індра»звернулось до суду позовом до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова в якому просило визнати нечинним податкові повідомлення –рішення № 0000452320/0 від 9 червня 2008 року та № 0000452320/1 від 25 липня 2008 року за якими ІП «Індра»визначена сума податкового зобов’язання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 11512,50 ( за основним платежем –9125 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –2387,50 грн.)
24 листопада 2008 року постановою Харківського окружного адміністративного суду позов ІП «Індра»задоволений у повному обсязі.
Визнані нечинними податкові повідомлення –рішення № 0000452320/0 від 9 червня 2008 року та № 0000452320/1 від 25 липня 2008 року за якими ІП «Індра»визначена сума податкового зобов’язання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 11512,50 ( за основним платежем –9125 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –2387,50 грн.)
В апеляційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову у позові ІП «Індра»у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи. Зокрема, посилається на той факт, що в ході перевірки позивачем не було надано додаткової угоди від 4 лютого 2007 року між ІП «Індра»та ВАТ «Ольга «про розірвання договору оренди № 21/07. Крім того, зазначає, що в ході перевірки ІП «Індра»не було надано документів, що підтверджують факт внесення готівкових коштів до каси підприємства через Скиданова К.В., а потім з каси підприємства до каси банку через Неустроєву А.М. Позивач також не надало будь –яких документів, що визначали б повноваження Неустроєвої А.М. діяти від імені ISIDA TRADING, L. L.C, зокрема здійснювати внески до статутного фонду ІП «Індра». Таким чином, грошові кошти в сумі 20000 ,00 грн. внесені Неустроєвою А.М. 30 листопада 2007 року за квитанцією № 13 не ІП «Індра»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15 грудня 2006 року по 31 грудня 2007 року, а також з питань повноти та своєчасності сплати ПДВ за період з 15 грудня 2006 року по 29 лютого 208 року.
За результатами перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова складено акт № 1580/23 –206/34756148 від 28 травня 2008 року.
Відповідно акту перевірки, встановлено порушення ІП «Індра»п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 9125 грн.
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 9 червня 2008 року винесено податкове повідомлення –рішення № 0000452320/0, яким ІП «Індра»визначено податкове зобов»язання з податку на прибуток в розмірі 11512,50 грн., в тому числі за основним платежем –9125 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –2387,50 грн.
За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення –рішення № 0000452320/0 від 9 червня 2008 року було залишене без змін, і у відповідності до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень –рішень ІП «Індра»було направлено податкове повідомлення –рішення від 25 липня 2008 року № 0000042340/1.
Задовольняючи позов ІП «Індра»в частині визнання нечинними податкових повідомлень - рішень ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дійшов неправомірного висновку стосовно того, що директор Неустроєва А.Н. не мала повноважень щодо внесення грошових коштів для доформування статного фонду позивача, чи те, що внесені грошові кошти не мають походження від «ISIDA TRADING « L. L. C. , а тому відносяться до безоплатної фінансової допомоги і мають бути віднесені до складу валових доходів, оскільки внески до статуту у розумінні п.п. 1.22 п.22.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не є безповоротньою фінансовою допомогою, оскільки не відповідають жодному з визначень і відповідно не можуть формувати суму валового доходу ІП «Індра». Крім цього, відповідно до п. 5.6 розділу 5 статуту ІП «Індра»до повноважень директора позивача належить забезпечення практичного виконання рішень власника , у тому числі організація та ведення бухгалтерського обліку та звітності підприємства.
Колегія суддів погожується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав :
Як вбачається з копії свідоцтва про державну реєстрацію, статуту ІП «Індра»та довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 14 груня 206 року державним реєстратором Щербиною Л.М. зареєстровано статут ІП «Індра»у виконавчому комітеті Харківської міської ради, про що зроблено запис № 14801020000031617.
Засновником ІП «Індра»є нерезидент «ISIDA TRADING « L. L. C. 101 SOUTH SPRING STREET, SUITE 220, LITTLE ROCK, AR 72201 U.S. A.
Повноважним представником нерезидента «ISIDA TRADING « L. L. C. В Україні є громадянин України Скиданов К.В., який діє на підставі довіреності.
Згідно п. 4.4 –4.6 розділу 4 Статуту ІП «Індра», засновник наділяє підприємство статуним фондом у розмірі 40000 грн. До моменту реєстрації підприємства засновник зобов»язаний внести до статутного фонду не менше 50 % вказаного в п. 4.4 вкладу. Внесення до статутного фонду коштів підтверджується документами, виданими банківськими установами. Засновник зобов»язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації підприємства.
13 грудня 2006 року представником Скидановим К.В. для формування статутного фонду ІП «Індра»квитанцією № 16 було внесено готівкою через кассу банку 50 % грошових коштів у розмірі 20000 гривень.
30 листопада 2007 року представником Скидановим К.В. було внесено до статутного фонду ІП «Індра»грошові кошти у розмірі 20000 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 1 від 30.11.07р. Директором ІП «Індра»Неустроєвою А.М. вказані грошові кошт из каси ІП «Індра», згідно видаткового кассового ордеру № 1 від 30.11.07р. були здані на рахунок у банку, про що свідчить квитанція банку № 13 від 30.11.07р.
Згідно п.1.22.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під безповоротньою фінансовою допомогою розуміється сума коштів, передана платнику податку згідно з договором дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів ( за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; суму безнадійної аборгованості, відшкодованої кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість булла попередньо включена до складу валових витрат кредитора ; суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності ; основну суму кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації , та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, нарахованої за кожний день фактичного використання такої повороної фінансової допомоги.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що внески до статутного фонду у розумінні пп 1.22.1 п. 22.1 с. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємсв»не є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки не відповідають жодному з визначень цієї норми, тому не можуть формувати суму валового доходу позивача.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту , що в ході перевірки позивачем не надано жодного документа, що підтверджують факт внесення готівкових коштів до каси підприємства через Скиданова К.В, а потім з каси підприємства до каси банку через Неустроєву А.М., колегія суддів вважає безпідставними, оскільки первинні бухгалтерські документи , які підтвержують внесення через представника Скиданова К.В. засновником «ISIDA TRADING « L. L. C. Сумм з метою формування статутного фонду ІП «Індра»були надані працівникам відповідача в ході перерівки, про що вчинено записи в журналі видачі документів № 1 позивача за 8.05.08 р. –15.05.08 р.
Задовольняючи позов ІП «Індра»в частині неправомірності донараування відповідачем до валових доходів ІП «Індра»суми в розмірі 16500,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не довів правомірність висновку про порушення позивачем податкового законодавства, а висновки в акті перевірки щодо заниження податку на прибуток в сумі 9125.00 грн. позивачем не відповідають фактичним обставинам справи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно акту перевірки № 1580/23 –206/34756148 від 28.05.2008 р. Відповідачем встановлено, що ІП «Індра» було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 21/07 від 01.02.2007р. з ВАТ «Ольга»загальною площею 5 кв.м. Станом на 01.01.2008р орендарем ІП «Індра»грошові кошти не були перераховані ВАТ «Ольга», також не надано будь –якої іншої компенсації. У бухгалтерському обліку ІП «Індра»вищезазначеної операції не відображено, кредиторська заборгованість на користь ВАТ «Ольга «відсутня.
Посилаючись на п. 4.1 договору № 21/07 від 1 лютого 2007 року, в якому зазначена вартість орендної плати у розмірі 300,0 грн. В місяць за 1 кв.м. відповідач визначив вартість отриманих послуг за 11 місяців на загальну суму 16500,00 грн. , та зробив висновок про порушення позивачем п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткуванння прибутку підприємств», тобто позивачем занижено податок на прибуток в сумі 4125 грн.
В ході судового розгляду судом встановлено, що 1 лютого 2007 року між ІП «Індра»та ВАТ «Ольга»було укладено договір оренда № 21/07 за яким ІП «Індра»орендувало у ВАТ «Ольга»нежитлове приміщення розташоване за дресою м. харків, пр-т Гагаріна 167/1 площею 5 кв.м.
Згідно акту прийому передачі від 1 лютого 2007 року вказане приміщення було передано орендарю.
4 лютого 2007 року між ІП «Індра»та ТОВ «Ольга»було укладено додаткову угоду до договору оренди № 21/07, за якою сторонни за взаємною згодою достроково розірвали вказаний договір оренди.
За актом прийому –передачі від 4 лютого 2007 року нежитлове приміщення було повернуто орендарем ІП «Індра» орендодавцю ВАТ «Ольга».
Актів прийому –передачі наданих послуг оренди сторонами по договору оренди не складалося.
Таким чином, ІП «Індра»фактично не починало використовувати приміщення, визначене в договорі оренди.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 214 Цивільного кодексу України, особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від цього договору, навіть в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.
Згідно ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, в разі розірвання сторонами договору, правовим наслідком є припинення договірних зобов»язань сторін.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивачем послуг оренди нежитлового приміщення від ВАТ «Ольга»не отримувало.
Згідно п.1.22.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під безповоротньою фінансовою допомогою розуміється сума коштів, передана платнику податку згідно з договором дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів ( за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; суму безнадійної аборгованості, відшкодованої кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість булла попередньо включена до складу валових витрат кредитора ; суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності ; основну суму кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації , та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, нарахованої за кожний день фактичного використання такої повороної фінансової допомоги.
Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, вартості товарів ( робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді . Безоплатно наданими роботами ( послугами) у розумінні п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вважаються роботи та послуги, що надаються платником податків без вимог про компенсацію їх вартості.
Проте, договір оренди 21/07 від 1 лютого 2007 року укладений між позивачем та ВАТ «Ольга»передбачав відповідну компенсацію (орендну плату за використання нежитлового приміщення ) в розмірі 300 грн. За 1 кв. метр.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем висновків, викладених в акті перевірки, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що позивачем в ході перевірки не надавалася додаткова угода від 4 лютого 2007 року про розірвання договору оренди № 21/07 від 1 лютого 2007 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки як вбачається з акту перевірк, позивач не погодився з висновками, вказаними в акті.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процессуального права, при повному з»ясуванні обставин справи, тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова –залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 28 квітня 2009 року.
Головуючий суддя Сіренко О.І.
Судді Подобайло З.Г.
Григоров А.М.
Судове рішення № 4710892, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.04.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-8402/09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: