Постанова № 4710893, 18.06.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009 р. Справа № 22-а-8713/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Сіренко О.І.

Суддів Спаскіна О.А.

Любчич Л.В.

За участю секретаря Касян В.Ю.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекцієї в м. Сумина постанову господарського суду Сумської областi від 16 січня 2009 року по справіза позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація» до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області в осбі Управління Державного казначейства у м. Суми, Державного казначейство України про стягнення 62 573 грн. 66 коп., -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація», звернулось до суду з позовом до Головного управління Державного казначейства України в Сумській області в особі Управління Державного казначейства у м. Суми, в якому просило стягнути з державного бюджету України на його користь 62573, 36 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

16 січня 2009 року постановою господарського суду Сумської області задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація».

Стягнуто з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація»62573 грн. 36 коп. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість . На зазначену постанову суду Державною податковою інспекцією в м. Суми подано апеляційну скаргу, в якій остання просить скасувати постанову Господарського суду Сумської областi від 16 січня 2009 та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податку на додану вартість», п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість», ст. 99, 100, 102 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 15.05.2006р. працівниками сектору перевірок відшкодування ПДВ відділу контрольно - перевірочної роботи було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Сумифітофармація»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку за січень 2006 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки за № 3242/23-6/31397624 від 15.05.2006р.

В ході перевірки ДПІ в м. Суми було виявлено порушення позивачем п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2006 року на суму 14 424, 00 грн. та підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2006 року в сумі 175 752,00 грн. За результатами невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Сумифітофармація»по декларації за січень 2006 року на підставі одержаної 12.05.2006 року інформації від Держаної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва було виявлено порушення позивачем п.1.3, п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, а саме, не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2006 року, що пов’язано з відсутністю факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету в сумі ПДВ 62 573,36 грн. по придбанню товару від ПК11 «Еліпс», постачальником якого є ТОВ «Імест», про що було складено акт перевірки №4430/23-6-31397624-55 від 12.07.2006 року.

На підставі вищевказаного акту, ДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 1000252306/0/46784 від 18.07.2006 р. яким позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування на 62 573 грн. 36 коп.

Задовольняючи позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація», суд першої інстанції виходив з того, що позивач вчасно подав до податкової інспекції податкову декларацію по податку на додану вартість за № 6570 від 17.02.2006р. за січень 2006 року, відповідач безпідставно не надав висновку щодо бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених це Законом; сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, підлягають бюджетному відшкодуванню лише суми ПДВ які мають від'ємне значення.

Постановою Господарського суду Сумської області від 15.12.2006 року в справі № АС 12/351-06 було задоволено адміністративний позов ТОВ «Сумифітоформація»визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 1000252306/0/46784 від 18.07.2006р. про зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 62 573,36 грн., та зобов'язано ДПІ в м. Суми надати орган Державного казначейства України висновок про відшкодування ТОВ «Сумифітоформація» суми податку на додану вартість у розмірі 62 573,36 грн. в 5-денний термін після набрання постановою в справі законної сили.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2007 році вищевказану постанову Господарського суду Сумської області було частково скасовано в частині зобов'язання ДПІ в м. Суми надати до Державного казначейства в м. Суми висновок про відшкодування ТОВ «Сумифітоформація»з державного бюджету ПДВ в сумі 62 573,2 грн.

Вказана ухвала суду апеляційної інстанції надійшла на адресу ДПІ в м. Суми 22.03.2007 року.

Відповідно до п. 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»- бюджети відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку! надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1, така сума враховуєте у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

26.12.2008р. позивачем було подано до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та збільшено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 85 539,00 грн. Дана сума податкових зобов'язань була частково погашена сумою ПДВ яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 47 281,83 грн.. Залишок невідшкодованої суми згідно карток особового рахунку по ПДВ на момент розгляду справи у суді 1-ї інстанції складі 15 291,83 грн.

Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги вимоги ст. 99 КАС України, яка передбачає однорічний строк для звернення до суду.

Ухвала Харківського апеляційного господарського суду була проголошена 13.03.2007р., а адміністративний позов про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ був поданий 16.10.2008р., тобто з пропуском строку встановленого ч. 2 ст.99 КАС України.

          Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

          За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ч.4 ст. 202 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 160, 165, 198, п. 4 ст. 202, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекцієї в м. Суми задовольнити.

Постанову господарського суду Сумської областi від 16 січня 2009 року скасувати.

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація»в позові в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено та підписано 23 червня 2009 року.

Головуючий Сіренко О.І.

                    Суддів                     Спаскін О.А.

                                                                      Любчич Л.В.