Ухвала суду № 47091742, 20.07.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/16336/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1707/15Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Буленка О.О., Акопян В.І.

При секретарі: Коротун І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»

На рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 березня 2015 року

В справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Марфін-Банк» про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, зазначала, що в період шлюбу з відповідачем за спільні кошти придбали наступні обєкти нерухомого майна, нежитлове приміщення в будинку літ А-5 в м. Полтаві по вул. Леніна 13 ; кафе по вул. Фрунзе 60-а в с. Розсошенці Полтавського району; земельна ділянка для комерційного використання по вул. Фрунзе 60 в с. Розсошенці Полтавського району.

У відповідності з вимогами ст. 65,69, 70, 71, 72 СК України та вимог ст. 364, 369, 372 ЦК України розділити вказане майно визнавши за сторонами право власності по ? частині вказаного майна.

В ході судового розгляду справи уточнила свої позовні вимоги прохаючи визнати право власності та виділити у власність ОСОБА_3 та їй конкретні частини приміщень в м. Полтаві по вул. Леніна 13 ( а. с.54- 55), інші вимоги залишити без розгляду.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 березня 2015 року позовні вимоги були задоволено.

Виділено у власність ОСОБА_3 частину приміщень за адресою: м. Полтава, вул. Леніна. 13 загальною площею 374,3 кв.м, а саме: №64 роздягальня; №69 а зал (частина площею 262.7 кв. м): №70 коридор: №71 санвузол: №72 вбиральня; №73 вмивальня: №73а коридор; №74 вбиральня; №75 коридор; №76 вбиральня: №77 вбиральня: №81 вбиральня; №81а вбиральня: №85 склад; №86 коридор: №87 коридор; №87а коридор: №88 кладова ; №89 душева ; Ху90 коридор; №906 кімната відпочинку.

Визнати право власності ОСОБА_3 на частину приміщень за адресою: м. Полтава, вул.. Леніна. 13 загальною площею 374,3 кв. м, а саме: №64 роздягальня; №69а зал (частина площею 262,7 кв. м); Х570 коридор: №71 санвузел; №72 вбиральня; №73 вмивальня; №73а коридор; №74 вбиральня; №75 коридор; №76 вбиральня; №77 вбиральня; №81 вбиральня; №81а вбиральня; №85 склад; №86 коридор; №87 коридор; №87а коридор; №88 кладова; №89 душева ; №90 коридор; Х«906 кімната відпочинку.

Залишено у загальному користуванні №29 коридор; №31 тамбур.

Виділено у власність ОСОБА_2 частину приміщень за адресою: Полтава, вул. Леніна, 13 загальною площею 374,3 кв.м, а саме: №55а кладова; №63 кладова; №63а роздягальня; №636 роздягальня; №696 зал (частина площею 268,6 кв.м); №78 коридор; №79 кімната; №90в костюмерна; №91 коридор: №92 кухня; №93 склад: №94 бармен; №95 щитова.

Визнано право власності ОСОБА_2 на частину приміщень за адресою: м. Полтава, вул. Леніна. 13 загальною площею 374,3 кв.м, а саме: №55а кладова; №63 кладова; №63а роздягальня; №636 роздягальня; №696 зал (частина площею 268,6 кв.м); №78 коридор; №79 кімната; №90в костюмерна; №91 коридор; №92 кухня; №93 склад: №94 бармен; №95 щитова.

Залишено у загальному користуванні №107 сходи.

В апеляційній скарзі ПАТ « Марфін банк» прохав рішення суду скасувати вказуючи, що судом не враховано ту обставину, що спірне майно перебуває в банку в іпотеці та в даний час в звязку з невиконанням боржником ОСОБА_3 своїх зобовязань за кредитним договором вирішується питання про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розподіл майна подружжя вплине на права банку при вирішенні питання про звернення стягнення на іпотечне майно. Та що поділ цього майна по своїй суті є зміною умов іпотечного договору. Крім того, суд не врахував, що майно було придбано за кредитні кошти надані субєкту підприємницької діяльності тому воно не можу бути спільним майном подружжя.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд вірно встановив фактичні обставини справи, що сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, під час якого за договором купівлі - продажу придбали спірне майно - нежитлові приміщення загальною площею 748, 6 кв. м. за 1464 260 грн.

З договору купівлі - продажу цього майна вбачається, що право власності оформлено на ОСОБА_3 як фізичну особу. Зі змісту п. 3.1.1. договору вбачається, що його дружина ОСОБА_2 дала свою згоду на придбання цього майна .

Таким чином сторони у справі в силу закону є співвласниками спірного майна, оскільки останнє придбано в період шлюбу

Доводи апеляційної скарги про те, що на купівлю цього приміщення було використано кредитні кошти, не припиняє статус придбаного майна, як спільного майна подружжя.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

З врахуванням зазначених норм права, позицію позивача та відповідача , які судове рішення не оскаржили, колегія судів приходить до висновку про законність рішення місцевого суду в частині визнання права власності та розподілу спірного майна.

Доводи апелянта про те, що порушуються, чи можуть бути порушені їхні права під час звернення стягнення на предмет іпотеки є безпідставними.

Дійсно, спірне майно перебуває в іпотеці у відповідності з договором іпотеки укладеним 2 червня 2008 року, між ОСОБА_3 та ВАТ « Морський транспортний банк» ( а. с. 110).

У відповідності з вимогами ст. 23 Закону України « Про іпотеку» № 898-IV визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обовязки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Зазначене положення чинне і в разі розподілу спірного майна між подружжям.

Таким чином жодних порушень прав та обовязків апелянта, постановленим місцевим судом рішенням, колегією суддів не встановлено .

Підстави для зміни чи скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х ВА А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти діб шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: (підпис) ОСОБА_1

Судді : (підписи) ОСОБА_4

ОСОБА_5

З оригіналом згідно: