Ухвала суду № 47088714, 16.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5724/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді Заїкіна А.П.,

- суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря Давидова Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні виділені матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» про стягнення страхового відшкодування, відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалуКиївського районного суду м. Одеси від 21 травня 2015 року про відмову в забезпеченні позову,

встановила:

У квітні 2015 р. ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеним позовом. У доданій до позову заяві позивачкою заявлено клопотання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належний відповідачу автомобіль «Шкода Фабіа».

21.05.2015 р. Київський районний суд м. Одеси постановив ухвалу про відмову в забезпеченні позову.

ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати. Постановити нову ухвалу про задоволення її заяви про забезпечення позову. Посилається на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

ОСОБА_6, представник ОСОБА_4, в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі. Посилався на те, що помилковим є висновок суду першої інстанції про не співмірність позовних вимог заходам забезпечення позову. У позові заявлено вимоги про відшкодування шкоди. В добровільному порядку відповідач шкоду не відшкодував. Про наявність у відповідача іншого майна позивачці невідомо.

Відповідач ОСОБА_5 в письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважав необхідним скаргу відхилити, ухвалу залишити без змін. Посилався на те, що запропонований позивачкою вид забезпечення позову не є співмірним з позовними вимогами. Він не згоден із розмірами відшкодування шкоди, а не з позовом взагалі. Не надано доказів щодо можливого утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

ОСОБА_5, представник приватного акціонерного товариства «Страхове товариство Іллічівське» в судове засідання не зявилися. Про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство Іллічівське» письмових заперечень/пояснень на апеляційну скаргу не надало.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином сповіщених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Постановляючи ухвалу про відмову в забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив з того, що не доведено співмірність способу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому (а. с. 8 8 зворотна сторона).

Колегія суддів вважає, що погодитися з таким висновком суду не можна, цього висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права. Доводи апелянта щодо необхідності забезпечення позову є обґрунтованими.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, на підставі доказів наданих сторонами.

Статтями 151, 152 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому, вжиті судом заходи забезпечення позову не повинні порушувати права інших осіб, вони повинні бути співмірними з позовними вимогами.

Відповідно до п. 3, 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.06 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановлені зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосування відповідних заходів.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову не врахував вищевказаних вимог діючого процесуального законодавства та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України.

З виділених матеріалів справи вбачається, що позивачкою заявлено вимоги про відшкодування, зокрема, майнової шкоди, судових витрат (а. с. 1 - 4).

Враховуючи заявлені позовні вимоги, наявні у справі докази з обґрунтування цих вимог, а також, що матеріали справи не містять відомостей про наявність у відповідача доходів, іншого майна, крім автомобіля, яким він керував під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апелянта є обґрунтованими. Її заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на належний відповідачу автомобіль.

За правилами, передбаченими п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з цього питання, якщо питання було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 21 травня 2015 року про відмову в забезпеченні позову скасувати. Постановити нову ухвалу.

Заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль «Шкода Фабіа», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, номер кузова ТМВРС16Y05В036081, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САХ 556606, виданого 03 березня 2012 року РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області, належить ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер картки фізичної особи-платника податків НОМЕР_2, проживаючого за адресою АДРЕСА_1

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: Л. І. Доценко

ОСОБА_3