Номер провадження: 22-ц/785/5683/15
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Артеменко І. А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Суворова В.О.,
ОСОБА_2,
при секретарі Павлючук Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочку їх виплати,-
встановила:
У березні 2015 року позивачка ОСОБА_4 (уточнюючи свої позовні вимоги) звернулася до суду з зазначеним позовом та просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментам у розмірі 19908,7 грн., неустойку (пеню) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з 01.12.2012 року по 01.03.2015 року у розмірі 99359,33 грн..
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідач відповідно до рішення суду повинен сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини від усіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму. Відповідач ухиляється від сплати аліментів, та станом на 01.04.2015 року заборгованість по аліментам складає 19908,7 грн..
Зазначене вимусило позивачку звернутися до суду з відповідним позовом.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 13 травня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість по сплаті аліментів у сумі 8908,7 грн. та неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів за кожний день прострочки у сумі 45000 грн., а всього 53908,7 грн.. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким зменшити розмір пені до 2000 грн., посилаючись на порушення судом норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має заборгованість по аліментам, але оскільки сума пені перевищує суму заборгованості у десять раз, дійшов висновку про її зменшення до 45000 грн.. Крім того, стягнув заборгованість по аліментам у розмірі 8908,7 грн..
Однак колегія суддів повністю не може погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду є порушення судом норм матеріального або процесуального права.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 травня 2015 року зазначеним вимогам не відповідає.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, та не спростовується сторонами, що відповідно до виконавчого документу № 2-869, що був виданий Іллічівським міським судом Одеської області від 04.09.2001року, з ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти у розмірі ? частини від усіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 20.08.2001 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам, що складений державним виконавцем ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області Бурдюжою Т.І., станом на 01.04.2015 року ОСОБА_3 має заборгованість по аліментам у розмірі 19908,7 грн. (а.с.46).
Відповідно до розрахунку неустойки (пені), що був складений позивачкою за період з 01.12.2012 року по 01.04.2015 року, розмір пені складає 99359,33 грн. (а.с.40-41).
З оригіналів квитанцій, що знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_3 у рахунок погашення заборгованості по аліментам сплатив: 08.05.2015 року 4000 грн. (а.с.64), 23.04.2015 року 300 грн. (а.с.65), 05.05.2015 року 1200 грн.(а.с.66), 06.05.2015 року 1500 грн. (а.с.67), 11.05.2015 року 4000 грн. (а.с.75).
Тобто на даний час заборгованість по аліментам складає 8908,7 грн., що було вірно встановлено судом першої інстанції, та з чим колегія суддів погоджується у повному обсязі.
Але колегія суддів не може погодитися в частині стягнення пені по аліментам у розмірі 45000 грн., з наступних підстав.
Частиною першою ст. 196 СК України передбачено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України та розяснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 22 постанови від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у звязку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Згідно ч. 2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
З матеріалів справи вбачається, що на утриманні у відповідача знаходиться ще одна неповнолітня дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
З копії трудової книжки вбачається, що ОСОБА_3 з 2012 року по 2014 року постійної роботи не мав, та з квітня 2014 року взагалі залишився без роботи (а.с.30).
Колегія суддів звертає увагу, що апелянт не заперечує про існуючу заборгованість по сплаті аліментів, та відповідно до зазначених вище квитанції погашає її.
Крім того у суді апеляційної інстанції представником відповідача були надані квитанції про сплату аліментів від 14.07.2015 року на суму 500 грн., та від 10.07.2015 року на суму 1000 грн., що свідчить про не ухиляння ОСОБА_3 від сплати аліментів.
Також, судом першої інстанції не було зясовано чи є саме вина ОСОБА_3 у несплаті аліментів, оскільки відповідно до чинного законодавства, виконавчий лист направляється на підприємство де працює боржник, та у примусовому порядку з заробітної платні утримуються аліменти. А як було зазначено апелянтом на даний час він працює в ТОВ «Кард-Сервіс» та отримує заробітну платню.
Судом першої інстанції зазначені обставини зясовані не були.
Але враховуючи те, що існує заборгованість по аліментам, та законом передбачена пеня за прострочення сплати аліментів, колегія суддів дійшла висновку про зменшення її розміру до 3000 грн.. Зазначена сума пені, на думку суду, є правильною та справедливою.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру неустойки за прострочення сплати аліментів, яка підлягає стягненню з відповідача, зі зменшенням з 45000 грн. до 3000 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 79, 88, 303, 307 ч. 1 п. 3, ст. 309 ч. 1 п. 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 травня 2015 року змінити, викласти резолютивну частину рішення наступним чином.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, КПП № НОМЕР_1, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, КПП № НОМЕР_2, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, заборгованість по сплаті аліментів у сумі 8908,7 грн. та неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів за кожний день прострочки у сумі 3000 грн., а всього 11908,7 грн..
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, КПП № НОМЕР_1, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати по справі у розмірі 243,60 грн..
В іншій частині позову відмовити.
Рішення колегії судів набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області
ОСОБА_7
ОСОБА_2
ОСОБА_8
Судове рішення № 47088711, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 15.07.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 501/1043/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: