Ухвала суду № 47075691, 30.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"30" червня 2015 р.

справа №808/7907/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чередниченко В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року у справі №808/7907/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2007"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

В листопаді 2014 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0014931503 від 28.10.2014 року, яким до ТОВ "Рада 2007" застосовані штрафні санкції в розмірі 170 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що податкова декларація ТОВ "Рада 2007" з податку на додану вартість за серпень 2014 року, подана позивачем до ДПІ згідно з вимогами пп."в" п.49.3 ст.49 ПК України, засобами електронного зв'язку в електронній формі 15.09.2014, та була, згідно Квитанції №2, прийнята відповідачем без зауважень, допущені помилки не призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку, у зв'язку з чим застосування штрафу до позивача є безпідставним.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову. Апелянт зазначав, що листом №8045/15-3 від 26.09.2014 р. ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повідомила ТОВ "Рада 2007", що у зв'язку з порушенням вимог, викладених в Наказі Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року №678 "Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ" декларація з податку на додану вартість за серпень 2014 року не визнана, як податкова звітність. Цей лист направлено рекомендованим листом з повідомленням 30.09.2014 р. та повернулось з відміткою про вручення уповноваженій особі за довіреністю 09.10.2014 р.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, 15.09.2014 р. ТОВ "Рада 2007" засобами електронного зв’язку подало податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року, про що свідчить відповідна квитанція №1, згідно якої документ доставлено до центрального рівня ДПС України 15.09.2014 р. о 16:11:38.

26.09.2014 листом № 8045/15-3 позивача було повідомлено про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, як податкової звітності, оскільки вона подана всупереч порядку заповнення відповідної звітності, затвердженого наказами ДПА України.

Зазначене повідомлення направлено на адресу позивача 30.09.2014 року та отримано ним 09.10.2014 року, про що свідчить зворотне поштове відправлення, копія якого надана відповідачем.

22.10.2014 року фахівцем відповідача проведено камеральну перевірку про несвоєчасне подання (неподання) податкової звітності ТОВ "Рада 2007" за серпень 2014 року, за результатами якої складений акт №171/15-03/35215798.

Згідно висновків даного акту встановлено несвоєчасність подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2014 року №0014931503, яким до ТОВ "Рада 2007" застосовані штрафні санкції в розмірі 170 грн.

Зі спірного податкового повідомлення-рішення вбачається, що до ТОВ "Рада 2007" за порушення 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, глави 2, розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 розділу V ПК України застосовано згідно п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПК України відповідно до п.120.1 ст.120 та п.п.7 п.10 розділу ХХ ПК України штрафні санкції в розмірі 170 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність рішення відповідача, з наступних підстав.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Так, з положень даного пункту вбачається, що абзаци перший і другий цього пункту ст.120 ПК України встановлюють відповідальність за правопорушення, яке може вчинятися як у формі бездіяльності, так і у формі активної поведінки (дії):

- неподання платниками податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків);

- несвоєчасне подання платниками податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків).

Неподання декларації за змістом цього пункту ст.120 ПК України - це відсутність поданої декларації, по-перше, після закінчення встановленого строку і, по-друге, на момент прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за це порушення в порядку ст.116 ПК України.

Несвоєчасне подання декларації - це її подання, по-перше, після закінчення встановленого строку і, по-друге, до отримання повідомлення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за неподання декларації в порядку ст.116 ПК України.

У п.49.9 ст.49 ПК України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (п.п.49.9.1 п.49.9 ст.49 ПК України).

Відповідачем зазначається порушення позивачем п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України.

У п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України зазначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Разом з тим, матеріали справи містять докази, що позивачем отримана від ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя квитанція № 2, яка свідчить про те, що податкова декларація на додану вартість за серпень 2014 року ТОВ "Рада 2007" прийнята ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 15.09.2013 р. (а. с.15).

Тобто позивачем своєчасно подано податкову декларацію на додану вартість за серпень 2014 року, яка, з огляду на наявність вищевказаної квитанції № 2, вважається прийнятою згідно приписів п.п.49.9.1 п..49.9 ст.49 ПК України.

З огляду на вищевикладене, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не доведено порушення позивачем п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, що свідчить про безпідставність застосування до ТОВ "Рада 2007" штрафних санкцій на суму 170 грн.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року у справі №808/7907/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко