Ухвала суду № 47075667, 09.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2015 рокусправа № 808/782/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О..

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі №808/782/15 за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Запорізької митниці Міндоходів про скасування рішення , -

в с т а н о в и в :

04 лютого 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000310/2 від 14.08.2014 р. Запорізької митниці Міндоходів, визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00531 від 14.08.2014 року Запорізької митниці Міндоходів.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, товариство задекларувало їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), додавши до декларації документи, що підтверджують їх вартість згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору (контракту) та прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано прийняті Запорізькою митницею Міндоходів Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000310/2 від 14.08.2014 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/0531 від 14.08.2014 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Запорізька митниця Міндоходів звернулась до суду з апеляційної скаргою, в якій з урахуванням вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що декларантом не надано до митного органу належних документів на підтвердження митної вартості товару за методом №1, натомість надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не можуть бути використані відповідачем для підтвердження митної вартості, заявленої декларантом.

Представником відповідача в судовому засідання заявлено клопотання про зміну відповідача у справі в порядку процесуального правонаступництва у звязку з реорганізацією органів фіскальної служби.

Колегія суддів, порадившись на місце, вирішили за можливе клопотання представника відповідача задовольнити, та заміни відповідача у справі у відповідності до приписів 55 КАС України в порядку процесуального правонаступництва, замінивши Запорізьку митницю Міндоходів на її правонаступника Запорізьку митницю ДФС.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та АО «Кихну Кала», Естонія (Постачальник) укладено Контракт №90S/2013К від 28.10.2013 року на постановку свіжомороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за партію товару). Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж Салака свіжоморожена за ціною 0.33. євро за кг., на умовах FCA м. Пярну, Естонія.

На виконання вимог законодавства, для здійснення митного оформлення товару, постановленого за вищевказаним контрактом, до митного органу 08.08.2014 року позивачем було надіслано електронну декларацію МД-2 №112050000/2014/018189, в якій декларантом визначено митну вартість товару за методом визначення митної вартості №1 за ціною контракту.

Декларантом разом із митною декларацією ІМ40ДЕ №112050000/2014/015373 подано наступні документи: контракт № 90S/2013K від 28.10.2013; інвойси № 9995 від 19.05.2014, № 9999 від 19.05.2014, № 10000 від 19.05.2014, № 10001 від 20.05.2014, № 10008 від 09.06.2014, № 10009 від 10.06.2014, № 10010 від 10.06.2014; проформа-інвойс № 9995 від 08.05.2014, № 9996 від 13.05.2014; платіжне доручення в іноземній валюті № 349 від 19.05.2014; лист постачальника б/н від 07.08.2014 з поясненнями щодо оплат; калькуляція постачальника від 19.05.2014, 20.05.2014, 09.06.2014, 10.06.2014; прайс-лист від 07.05.2014; міжнародні товарно-транспортні накладні № 010576 від 19.05.2014, № 059866 від 19.05.2014, № 0688144 від 19.05.2014; № 343681 від 10.06.2014; № 358640 від 10.06.2014; № 363690 від 10.06.2014; № 363698 від 10.06.2014; фінансові довідки від 22.05.2014 № 06/02-929, від 22.05.2014 № 06/02-930, від 21.05.2014 № 06/02-918, від 23.05.2014 № 06/02-943, від 13.06.2014 № 06/02-1122, від 16.06.2014 № 06/02-1135, від 16.06.2014 № 06/02-1136; довідки про транспортні витрати від 19.05.2014, № 71 від 19.05.2014, від 21.05.2014 № 90, від 11.06.2014, № 91 від 11.06.2014, № 92 від 11.06.2014; договори міжнародних перевезень № М22/03/2012Т від 22.03.2012, № МЭ/2М від 23.04.2012; договори перевезень № 10/03/14 від 10.03.2014, № 30/04/14 від 30.04.2014; договори транспортних послуг № 138-П від 11.10.2013, № 23-П від 22.05.2012; експертний висновок № ОИ-405 від 07.08.2014 Запорізької торгово-промислової палати; дублікат ветеринарного свідоцтва від 26.05.2014 серії ГРД-00 № 138222, № 138224, № 138225, № 138228, від 13.06.2014 № 138292, від 17.06.2014 № 138316, № 138317; сертифікат відповідності № UA1.028.X002313-13 від 01.03.2013; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 19.05.2014 № АА 055877, № АА 055888, № АА 055889, від 20.05.2014 № АА 055894, від 10.06.2014 № АА 055939, № АА 055944, № АА 055945; сертифікат походження від 19.05.2014 № ЕЕ 222682, № ЕЕ 222683, № ЕЕ 222685, від 20.05.2014 № ЕЕ 222693, від 10.06.2014 № ЕЕ 222820, № ЕЕ 222821, № ЕЕ 222822; якісне посвідчення від 19.05.2014 № 05/19-2, № 05/19-3, № 05/19-4, від 20.05.2014 № 05/20-1, від 10.06.2014 № 06/10-1, № 06/10-2, № 06/10-3; експортна декларація від 20.05.2014 № 14ЕЕ3300ЕЕ71265420, від 10.06.2014 № 14ЕЕ3300ЕЕ71467965, № 14ЕЕ3300ЕЕ71467767, № 14ЕЕ3300ЕЕ71467922, від 19.05.2014 № 14ЕЕ3300ЕЕ71253416, № 14ЕЕ3300ЕЕ71253277, № 14ЕЕ3300ЕЕ71253333 (а.с. 18-113).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару «салака свіжозаморожена», заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 08.08.2014 № 112050000/2014/018189, відповідач дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, а саме: 1) у платіжному дорученні № 349 від 19.05.2014 інший індекс та вулиця ніж у інших товарно-супровідних документах та контракту № 90S/2013K від 28.10.2013; 2) надані до митного оформлення прайс-листи б/н та калькуляції б/н не містять повної інформації щодо реквізитів продавця (адреса, юридична назва продавця, країна), у калькуляціях відсутні дати інвойсів; 3) у довідках про транспортні витрати № 71, 75 від 19.05.2014 та 21.05.2014 відсутні дати CMR; 4) згідно пункту 5 вартість продукції та умови визначаються рахунком, тобто використання рахунків проформи № 9996, 9995 від 13.05.2014 та 08.05.2014 не передбачено умовами контракту; 5) висновок ТПП від 07.08.2014 № ОИ-405 не містить інформації щодо основних товарних характеристик оцінюваного товару, а саме: наявність або відсутність харчових добавок, що свідчить про не об'єктивний аналіз цін на товар.

У зв'язку з виявленням зазначених розбіжностей у позивача вимагалось надати (за наявності) документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта (а.с. 114).

На вимогу митного органу стосовно надання додаткових документів, декларантом були подані: лист від 13.08.2014 № 189; лист № 190 від 13.08.2014; лист виробника б/н від 13.08.2014; лист № 06-1519 від 13.08.2014 (а.с. 115-118).

Окрім того, декларантом зазначено, що згідно пункту 5 контракту № 90S/2013K від 28.10.2013 ціна визначається в інвойсі на кожну партію товару. На товар, що поставлявся були виписані інвойси № 9995 від 19.05.2014, № 9999 від 19.05.2014, № 10000 від 19.05.2014, № 10001 від 20.05.2014, № 10008 від 09.06.2014, № 10009 від 10.06.2014, № 10010 від 10.06.2014, які були подані одночасно з електронною митною декларацією. Також зазначено, що надати бухгалтерські та інші витребувані документи неможливо.

14.08.2014 Запорізькою митницею Міндоходів надано консультацію щодо митної вартості товару (а.с. 119) та прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №1120509000/2014/00531 та Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000310/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом (а.с. 9).

14.08.2014 позивач подав митному органу нову митну декларацію № 112050000/2014/018561, яку прийнято до митного оформлення, та товари були випущені у вільний обіг шляхом надання гарантій (а.с. 13-15).

Правомірність та обґрунтованість картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №1120500000/2014/00531 від 14.08.2014 р. та Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000310/2 від 14.08.2014 р. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було вірно визначено митну вартість товару за методом №1, що підтверджено наданими декларантом до митного оформлення документами. Висновки митного органу не відповідають дійсним обставинам справи, що свідчить про необхідність скасування оскаржуваного рішення та картки відмови, як таких, що порушують права та законні інтереси позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до митного органу було надано пакет документів, перелік яких наведено вище в даному судовому рішенні.

За результатами перевірки документів, по ВМД , при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості відповідачем були виявлені розбіжності: 1) у платіжному дорученні № 349 від 19.05.2014 інший індекс та вулиця ніж у інших товарно-супровідних документах та контракту № 90S/2013K від 28.10.2013; 2) надані до митного оформлення прайс-листи б/н та калькуляції б/н не містять повної інформації щодо реквізитів продавця (адреса, юридична назва продавця, країна), у калькуляціях відсутні дати інвойсів; 3) у довідках про транспортні витрати № 71, 75 від 19.05.2014 та 21.05.2014 відсутні дати CMR; 4) згідно пункту 5 вартість продукції та умови визначаються рахунком, тобто використання рахунків проформи № 9996, 9995 від 13.05.2014 та 08.05.2014 не передбачено умовами контракту; 5) висновок ТПП від 07.08.2014 № ОИ-405 не містить інформації щодо основних товарних характеристик оцінюваного товару, а саме: наявність або відсутність харчових добавок, що свідчить про не об'єктивний аналіз цін на товар.

Для усунення виявлених розбіжностей позивачем були надані наступні документи: лист від 13.08.2014 № 189; лист № 190 від 13.08.2014; лист виробника б/н від 13.08.2014; лист № 06-1519 від 13.08.2014 (а.с. 115-118).

Окрім того, декларантом зазначено, що згідно пункту 5 контракту № 90S/2013K від 28.10.2013 ціна визначається в інвойсі на кожну партію товару. На товар, що поставлявся були виписані інвойси № 9995 від 19.05.2014, № 9999 від 19.05.2014, № 10000 від 19.05.2014, № 10001 від 20.05.2014, № 10008 від 09.06.2014, № 10009 від 10.06.2014, № 10010 від 10.06.2014, які були подані одночасно з електронною митною декларацією. Надати бухгалтерські та інші витребувані документи неможливо (а.с. 114).

З приводу розбіжностей по ВМД МД-2 від №112050000/2014/018189 від 08.08.2014 року, суд зазначає наступне.

Щодо відсутності в прайс-листах та калькуляціях повної інформації щодо реквізитів продавця (адреса, юридична назва продавця, країна), відсутності у калькуляціях дати інвойсів, позивачем було надано до Запорізької митниці Міндоходів лист постачальника від 13.08.2014 відповідно до якого зазначено, що бланк прайс-листа та калькуляції не передбачає зазначення повних реквізитів. Адресу, юридичну назву та країну можливо дізнатись на офіційному сайті постачальника. Підприємство не має каталогів продукції та з інформацією про компанію та продукцію можливо ознайомитись також на сайті компанії. Уся продукція відпускається зі складу на підставі інвойсів та CMR, що і є бухгалтерською документацією компанії постачальника. Крім того, постачальником було підтверджено, що калькуляція б/н від 19.05.2014 була виписана до інвойсів № 9995, 9999, 10000 від 19.05.2014, калькуляція б/н від 09.06.2014 була виписана до інвойсу № 10008 від 09.06.2014, калькуляція б/н від 20.05.2014 була виписана до інвойсу № 10001 від 20.05.2014, калькуляція б/н від 10.06.2014 була виписана до інвойсів № 10009, 10010 від 10.06.2014 та зазначено, що вказані інвойси є унікальними та інших інвойсів з тим самим номером але іншою датою не існує (а.с. 115).

Стосовно відсутності дат CMR у довідках про транспортні витрати № 71, 75 від 19.05.2014 та 21.05.2014 позивачем було надано листи перевізника ТОВ «ГАЛЛАКС» від 13.08.2014 № 189, 190, в яких перевізник зазначає, що в довідці про транспортні витрати № 71 від 19.05.2014 не вказана дата CMR № 0688144 яка є 19.05.2014; в довідці про транспортні витрати № 75 від 21.05.2014 не вказана дата CMR № 363690 яка є 20.05.2014 (а.с. 116-117).

Крім того, позивач не може впливати на складання іншою стороною у господарських відносинах документів та зазначення нею усіх реквізитів, а зазначений номер міжнародної товарно-транспортної накладної достатній для ідентифікації товару, що поставлявся.

Посилання відповідача, що використання рахунків проформи № 9996, 9995 від 13.05.2014 та 08.05.2014 не передбачено умовами контракту суд не приймає до уваги, оскільки, як зазначив позивач, рахунки проформи були використані в якості додаткового документа для здійснення передплати. Відповідні інвойси, передбачені умовами контракту, були також складені та надані позивачем до митного оформлення.

Доводи відповідача про відсутність інформації у висновку ТПП від 07.08.2014 № ОИ-405 про основні товарні характеристики оцінюваного товару, а саме щодо наявності або відсутності харчових добавок, суд вважає необґрунтованими, оскільки висновок № ОИ-405 серії ЭЗ № 0104082 він виготовлений у строгій відповідності до діючих документів: Закону України «Про торгово-промислові палати України», «Методикой проведения товароведческой экспертизы экспертами торгово-промышленных палат Украины» СОУ94.1-00016934-001:2005, Документированной процедурой ДП 7.5-05.001 СМК ЗТПП (а.с. 61). Крім того, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності будь-яких підстав, що свідчили б про невідповідність висновку ТПП дійсним обставинам справи.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає протиправним висновок відповідача, про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу неправомірності винесення рішення про коригування митної вартості товарів та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та випуску чи пропуску товару через митний кордон України, що є достатньою підставою для скасування рішення та картки, як таких, що порушують права та законні інтереси позивача.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі №808/782/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:О.О. Круговий

Суддя:І.Ю. Богданенко

Суддя:Ю.М. Дадим