Рішення № 47062274, 09.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 331/2868/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Жукова О.Є.

Провадження № 22-ц/778/4198/15 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

Дзярука М.П.

При секретарі: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи - Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції, ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - арбітражний керуючий Плецька Юлія Вікторівна, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що 27.06.2014 року Товарною біржею «Електроні торги України» за замовленням ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - арбітражного керуючого Плецької Юлії Вікторівни проведено аукціон з реалізації трикімнатної квартири АДРЕСА_1, що належала боржнику-банкруту.

Позивач стала переможцем вказаного вище аукціону, про що свідчить протокол № 1411 про проведення аукціону з переможцем від 27.06.2014 року, та придбала у власність зазначену вище квартиру.

ОСОБА_3 у встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строки, з урахуванням сплаченого гарантійного внеску, сплатила вартість придбаного майна шляхом внесення грошових коштів в повному обсязі на реквізити відповідного банківського рахунку, що були зазначені у протоколі № 1411 від 27.06.2014 року.

На підставі протоколу № 1411 від 27.06.2014 року та документів, що підтверджують повну сплату придбаного майна приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрим О.В. позивачу було видано Свідоцтво від 11.07.2014 року, зареєстроване у реєстрі за № 2236, про право власності на придбане майно, а саме, на квартиру АДРЕСА_1.

В той же день, приватним нотаріусом ЗМНО Бугрим О.В. було зареєстровано право власності ОСОБА_3 на зазначене вище майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6310083, що підтверджується витягом з вказаного реєстру про реєстрацію права власності від 11.07.2014 року № 24157375.

01.08.2014 року ОСОБА_3 отримала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого їй стало відомо, що до тепер в реєстрі містяться записи про відповідні обтяження № 6310211 та № 6310201 за договором іпотеки від 17.07.2006 року № 1905, посвідченим приватним нотаріусом ЗМНО Туріченко О.М., обтяжувачем за якими є іпотекодержатель - ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк».

Згодом, звернувшись до ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - арбітражного керуючого Плецької Ю.В. позивач дізналась, що 17.07.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (на теперішній час Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір за № 06П161-І, у відповідності до умов якого остання в якості забезпечення виконання нею зобов'язань за договором кредиту № 06П161-К від 17.07.2006 року передала в іпотеку АКБ «Укрсоцбанк» квартиру АДРЕСА_1.

Постановою господарського суду Запорізької області від 28.09.2011 року у справі № 26/5009/5608/11 фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Під час ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута - арбітражним керуючим Плецькою Ю.В. було організовано реалізацію зазначеного вище майна, переданого відповідачу в іпотеку, про що був повідомлений і іпотекодержатель, який є кредитором у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 До того ж, іпотекодержатель погодив умови і порядок реалізації предмету іпотеки за визначеною ціною.

Реалізація предмета іпотеки відбулась у відповідності до вимог та приписів Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Продаж нерухомого майна позивачу шляхом реалізації майна - предмета іпотеки в порядку, передбаченому приписами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є підставою для припинення іпотеки та обтяження цього майна в силу приписів ст. 17 Закону України «Про іпотеку».

З метою відновлення своїх порушених прав позивач через свого представника зверталась до відповідача з відповідною заявою від 08.09.2014 року, але відповідач залишив звернення позивача поза увагою та не вчинив жодних дій щодо припинення іпотеки реалізованого нерухомого майна та зняття обтяження заборони відчуження нерухомого майна.

Таким чином, відповідач безпідставно ухиляється від виконання передбаченого Законом України «Про іпотеку» обов'язку вжити дії по внесенню відповідних змін до записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо припинення іпотеки та обтяження - заборони відчуження нерухомого майна, належного позивачу, чим перешкоджає їй в користуванні та розпорядженні майном, тобто в реалізації її права власності на придбане майно.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд усунути їй перешкоди в користуванні та розпорядженні майном, а саме, квартирою АДРЕСА_1, шляхом: припинення іпотеки нерухомого майна та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку № 6310211 від 19.07.2006 року, що був вчинений на підставі договору іпотеки від 17.07.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1905; припинення обтяження нерухомого майна та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження № 6310201 від 17.07.2006 року, що був вчинений на підставі договору іпотеки від 17.07.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1905.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

За ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

При ухваленні рішення суд першої інстанції на підставі ст. 575 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 1, 23 Закону України «Про іпотеку» дійшов висновку, що посилання позивача на положення ст. 17 Закону України «Про іпотеку» є помилковим, оскільки норми зазначеної статті щодо припинення іпотеки шляхом реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону є відсильною нормою до ст.ст. 39, 41 Закону України «Про іпотеку», що регулює реалізацію предмету іпотеки за рішенням суду та на прилюдних торгах, і не може застосовуватися до спірних правовідносин.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону, що призвело до неправильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України)

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» дано роз'яснення, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачені підстави припинення іпотеки, та реалізація предмета іпотеки відповідно до цього Закону є підставою для припинення іпотеки.

Згідно ч. 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно, або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

Отже, продаж нерухомого майна шляхом реалізації предмета іпотеки в порядку, передбаченому приписами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є підставою для припинення іпотеки та обтяження цього майна відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про іпотеку».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 17.07.2006 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 06П161-К.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 17.07.2006 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та фізичною особою ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір № 06П161-1, згідно з яким предметом іпотеки є трикімнатна квартира загальною площею 79,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.

Вказані обставини встановлені постановою Вищого Господарського суду України від 16 квітня 2015 року по справі 26/5009/5608/11 (а.с. 61-67).

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, підтверджено наявність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку № 6310211 від 19.07.2006 року, що був вчинений на підставі договору іпотеки від 17.07.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1905, та наявність запису про обтяження нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 6310211 від 17.07.2006 року, що був вчинений на підставі договору іпотеки від 17.07.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1905, обтяжувачем за якими є іпотекодержатель - ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк»(а.с. 17-18).

Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.09.2011 року фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Плецьку Ю.В. (а.с. 35-36).

Згідно протоколу № 1411 про проведення аукціону з переможцем від 27.06.2014 року, акту про передання права власності на куплене нерухоме майно від 11.07.2014р., ОСОБА_3 придбала за результатами відкритого аукціону нерухоме майно у ФОП ОСОБА_4, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-10, 14).

ОСОБА_3 в повному обсязі сплатила грошові кошти за придбане майно (а.с. 11, 12, 13).

На підставі акта про передання права власності на куплене нерухоме майно від 11.07.2014р. і протоколу № 1411 від 27.06.2014 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрим О.В. позивачу було видано Свідоцтво від 11.07.2014 року, зареєстроване у реєстрі за № 2236, про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 15).

В той же день, приватним нотаріусом ЗМНО Бугрим О.В. було зареєстровано право власності ОСОБА_3 на зазначене вище майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6310083, що підтверджується витягом з вказаного реєстру про реєстрацію права власності від 11.07.2014 року № 24157375 (а.с. 16).

Таким чином, ОСОБА_3 набула право власності на нерухоме майно на підставах не заборонених законом і на теперішній час є власником квартири АДРЕСА_1.

Право власності на вказану квартиру, що обтяжена іпотекою відповідача, перейшло до ОСОБА_3 зі згоди іпотекодержателя - ПАТ «Укрсоцбанк», який надав дозвіл на її продаж в межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство з метою задоволення власних вимог. Відповідач реалізував своє право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, як іпотекодержатель, у відповідності до приписів Закону України «Про іпотеку», а також в порядку та у спосіб, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Позивач через свого представника зверталась до відповідача з заявою від 08.09.2014 року про припинення записівв Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 6310211 та № 6310211, або надання їй відповідних листів щодо припинення іпотеки та обтяження, накладеного на її забезпечення (а.с. 19, 20), але відповідач залишив звернення позивача поза увагою, дій щодо припинення іпотеки реалізованого нерухомого майна та зняття обтяження заборони відчуження нерухомого майна не вчинив.

Таким чином, відповідач ухиляється від виконання обов'язку вжити дії по внесенню відповідних змін до записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо припинення іпотеки та обтяження - заборони відчуження нерухомого майна, чим перешкоджає позивачу у користуванні та розпорядженні майном, в реалізації її права власності на придбане майно.

Висновки суду про те, що в силу ст. 23 Закону України «Про іпотеку» іпотека є дійсною для позивача і в силу цієї норми вона є іпотекодавцем, ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень цього Закону, оскільки суперечать вимогам ст. 17 Закону України «Про іпотеку».

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

За таких обставин, ухвалене в справі судове рішення не може вважатися законним й обґрунтованим, тому, відповідно до ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення в справі про задоволення позову з вищенаведених мотивів.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню з відповідача понесені нею і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у суді першої та апеляційної інстанцій в загальному розмірі 365,40 грн. (243,60 грн. + 121,80 грн.) (а.с. 1, 84).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2015 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Усунути ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_2) перешкоди в користуванні та розпорядженні майном - квартирою АДРЕСА_1 шляхом: припинення іпотеки нерухомого майна та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку № 6310211 від 19.07.2006 року, що був вчинений на підставі договору іпотеки від 17.07.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1905; припинення обтяження нерухомого майна та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження № 6310201 від 17.07.2006 року, що був вчинений на підставі договору іпотеки від 17.07.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1905.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019 (м. Київ, вул. Ковпака, 29) на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_2) судовий збір в розмірі 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: