Постанова № 46967705, 03.07.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 липня 2015 р. Справа № 802/1445/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Яремчука К.О.,

за участі секретаря судового засідання Жупанової Д.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до: Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) з адміністративним позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Хмільницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідач, контролюючий орган), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати вимоги відповідача про сплату боргу №Ф-0000781700 від 14.07.2014 та №Ф-1551-02 від 14.04.2015, а також рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000791700 від 29.07.2014.

Позивач вважає безпідставним та необґрунтованим висновок контролюючого органу, зазначений в акті перевірки №5/17-2634118636 від 14.07.2014, на підставі якого сформовані оскаржувані вимоги та рішення, відносно порушення ФОП ОСОБА_3 вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" в частині невірного нарахування та сплати суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в 2013 році.

Позивач зазначає, що здійснивши перевірку правильності нарахування та обчислення ФОП ОСОБА_4 єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за податковий (звітний) період (2013 рік), в розділі 2.1.2 акта перевірки від 14.07.2014 відповідачем встановлено розбіжність в розмірі 323651,33 грн. між сумами чистого оподаткованого доходу, задекларованого позивачем (56390 грн.), та сумою, встановленою за даними перевірки (380041,33 грн.).

В подальшому, як повідомляє позивач, відповідачем додатково проведено позапланову документальну перевірку на предмет дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період, що є аналогічним періоду, висновки по якому містяться в акті перевірки №5/17-2634118636. За результатами перевірки складений акт №13/17-2634118636 від 09.10.2014 року, в якому контролюючий орган зазначив про відсутність будь-яких розбіжностей в сумах чистого оподаткованого доходу, задекларованого позивачем у 2013 році, та сумі за даними перевірки.

Таким чином, на переконання позивача, враховуючи той факт, що актом перевірки від 09.10.2014 13/17-2634118636 не встановлено будь-яких порушень ним вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", тому сформовані відповідачем вимога про сплату боргу (недоїмки) №0-0000781700 від 14.07.2014 на суму 70439.62 грн., рішення №0000791700 від 29.07.2014 року про застосування штрафних санкцій в сумі 3522 грн., а також вимога про сплату боргу (недоїмки) №0-1551-02 від 14.04.2015 на суму 73951,83 грн. є безпідставними та підлягають скасуванню як протиправні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, додаткових поясненнях, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання не заперечила проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини.

В період з 16.06.2014 по 07.07.2014 працівниками Літинського відділення Хмільницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

За наслідками перевірки 14.07.2015 складений акт №5/17-2634118636, згідно з висновками якого ФОП ОСОБА_3 допустив, зокрема, порушення вимог п.п. 4 ч. 1 ст.4, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" в частині невірного нарахування суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в період, що перевірявся.

На підставі вказаного акта перевірки 14.07.2014 контролюючий орган виставив позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0-0000781700 на суму 70439,62 грн. та прийняв рішення №0000791700 від 29.07.2014 про застосування штрафних санкцій в сумі 3522 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Також на підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000811700 від 29.07.2014, №0000821700 та №0000831700 від 30.07.2014.

В подальшому відповідач сформував вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-1551-02 від 14.04.2015 на суму 73951,83 грн., у яку ввійшла недоїмка в розмірі 70429,83 грн. та штраф у розмірі 3522 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Частиною 11 статті 8 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до акта перевірки під час перевірки достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок за 2013 рік, встановлено, що позивач отримав дохід, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб за 2013 рік в сумі 380041,33 грн., а не 56390 грн. як зазначено у податкових деклараціях платника.

З огляду на наведене контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем суми єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% за 2013 рік., що становить 70439,62 грн.

Поряд з цим до матеріалів справи долучене рішення Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 10.10.2014 №15499/Н/02-32-10-02-12 про результати розгляду первинної скарги позивача від 19.08.2014 на податкові повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області:

№0000811700 від 29.07.2014 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі основного платежу 42723 грн. та 21361,5 грн. штрафних санкцій;

№000831700 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі завищення бюджетного відшкодування 39676 грн., в сумі штрафних санкцій 9919 грн.;

№0000821700 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання податку на доходи фізичних осіб в сумі основного платежу 53395,72 грн., в сумі штрафних санкцій 26697,86 грн.

Як слідує зі змісту вказаного рішення Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, під час розгляду скарги згідно з наказом Хмільницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області № 373 від 08.10.2014 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, що стали предметом оскарження за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

За висновками зазначеної перевірки висновки планової перевірки, висвітлені в акті від 14.07.2014 № 5/17-2634118636, частково спростовані, зокрема, у звязку з наданням позивачем додаткових документів не встановлено завищення чи заниження валових витрат, відображених в додатку 5 податкової декларації

Таким чином, за результатами розгляду скарги позивача рішенням Головного управління Міндоходів у Вінницькій області скасоване податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в сумі основного платежу 53395,72 грн.

Оскільки відсутній факт завищення витрат, заниження оподатковуваного доходу, підлягають скасуванню й вимоги відповідача про сплату боргу №Ф-0000781700 від 14.07.2014 та №Ф-1551-02 від 14.04.2015, а також рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000791700 від 29.07.2014.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відтак, на користь позивача підлягають стягнення судові витрати у вигляді судового збору в сумі 295,80 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу №Ф-0000781700 від 14 липня 2014 року та №Ф-1551-02 від 14 квітня 2015 року, що сформовані Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000791700 від 29 липня 2014 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 кошти в сумі 295 (двісті дев'яносто п'ять) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар