Рішення № 4695533, 03.03.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2009 Справа № 9/18-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області

до відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод", м. Херсон

про стягнення 11008,33 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 виданий Каланчацьким РВ УМВС України в Херсонській області;

від відповідача - Тодавчич С.М., представник довіреність № 759/70-183-П від 19.12.2008 р.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (відповідач) 11008,33 грн. боргу за договором купівлі-продажу №770/01-178 від 22.11.2008р., з яких 10119,23 грн. сума основного боргу, 412,53 грн. пеня, 425,00 грн. інфляційні та 51,57 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем (покупцем) грошових зобов'язань за договором. Позивач стверджує, що ним на виконання умов договору поставлено відповідачу товар (кабель КГ 1*25 та кабель КГ 1*35) на загальну суму 10119,23 грн. за видатковою накладною № ЧП - 000032 від 13.11.2008р., який отримано представником покупця за довіреністю від 12.11.2008р. серія НБИ № 395417/1046, однак покупець за поставлений товар не розрахувався. Невиконання покупцем своїх грошових зобов'язань за договором стало підставою нарахування продавцем пені у сумі 412,53 грн., інфляційних у сумі 425,00 грн. та 3% річних у сумі 51,57 грн.

20.02.2009р. представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що 09.02.2009 року відповідач перерахував позивачу заборгованість у сумі 10119,23 грн. та надав відповідне платіжне доручення №370 від 09.02.2009 року. Даний відзив суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та у судовому засіданні подав заяву в якій повідомив суд, що відповідачем сплачено основну частину боргу у сумі 10119,23 грн. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву в якому повідомляє, що позов визнає в повному обсязі, а борг склався в результаті тяжкого фінансово-економічного стану підприємства.

Позивач надав суду заяву, в якій повідомив свої реквізити та просить суд стягнути з відповідача залишок боргу. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та представника відповідача, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини з підстав передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України.

22 жовтня 2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару.

На виконання умов договору покупцю 13.11.08р. поставлено товар (кабель КГ 1*25 та кабель КГ 1*35) на загальну суму 10119,23 грн.

Відповідно до умов п.4.1 договору покупець здійснює 100% оплату на розрахунковий рахунок продавця в термін 14 календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Позивачем 29 грудня 2008 року направлено на адресу відповідача претензію на суму 10119,23 грн. з вимогою сплатити боргу за поставлений товар, але відповіді відповідач не надав та борг не погасив.

Видатковою накладною № ЧП - 000032 від 13.11.2008р. підтверджується фактичне відвантаження товару покупцеві та отримано його представником за довіреністю від 12.11.2008р. серія НБИ № 395417/1046, однак ні 27.11.2008р. ні станом на час звернення позивача до суду покупцем не було здійснено розрахунок за поствлений товар у сумі 10119,23 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 03.03.2009р. позивачем подано заяву, в якій він повідомляє, що відповідачем погашена сума основного боргу у розмірі 10119,23 грн.

Факт погашення основної суми боргу підтверджується і наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №370 від 09.02.2009р. на суму 10119,23 грн., яка перерахована на користь ФОП ОСОБА_1

Таким чином, спір відносно стягнення з відповідача суми основного боргу врегульовано і суд на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10119,23грн. припиняє провадження у справі через відсутність спору.

Щодо позовних вимог в частині стягнення річних та інфляційних збитків, ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.8.4 договору у випадку затримки оплати товару відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки за кожний день затримки.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 412,53 грн., інфляційних в сумі 425,00 грн. та 3% річних в сумі 51,57 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

Доказів сплати штрафних санкцій суду не надано.

Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 129 Конституції України відносить також до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до положень ст.ст. 32,33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Позовні вимоги обґрунтовані і доведені у встановленому законом порядку.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита в сумі 110,08 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За згодою позивача та представника відповідача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

На підставі ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 549, 692, Цивільного кодексу України, та керуючись ст. 44, ст. 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82, ст. 84, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (73019, м. Херсон, Карантинний острів, 1, код ЄДРПОУ 14308500, р/р 26008029801179 в ХФ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 352651) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в ВАТ "Родовід Банк", МФО 321712) пеню в розмірі 412,53 грн., інфляційні в розмірі 425,00 грн., 3% річних в розмірі 51,57 грн., витрат по сплаті держмита в розмірі 110,08 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10119,23 грн. припинити.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до ст.84 ГПК України,

10 березня 2009 року.