Вирок № 4694447, 18.09.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-396

2009 рік

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Дідика М.В.

при секретарі Процюку Б.Б.

з участю прокурорів Бірковської О.Л., Сівакової І.П.,

захисника ОСОБА_6 .

потерпілої ОСОБА_5 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з освітою середньою, не одруженої, має неповнолітню дитину, працювала офіціанткою, зареєстрованої за адресою: м. АДРЕСА_1 та проживаючої: м. АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за ст. 121 ч.2 КК України, -span>

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 . 18.01.2009 року, на протязі дня, спільно з ОСОБА_2 . та ОСОБА_3 ., перебували в квартирі АДРЕСА_3 , яка належить останньому.

Біля 18.00 години ОСОБА_1 , перебуваючи на кухні вищевказаної квартири, під час конфлікту, який виник на грунті особистих неприязних відносин між ОСОБА_3 . та ОСОБА_2 ., які перебували в стані алкогольного сп»яніння, взяла у праву руку кухонний ніж, який лежав на столі та використовуючи зазначений конфлікт як привід, з метою нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 ., умисно, нанесла йому удар ззаду у правий бік тулуба. Внаслідок зазначених, протиправних, направлених на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, дій підсудної, ОСОБА_3 . отримав тілесне ушкодження у вигляді однієї колото-різаної рани, розташованої з права на грудній клітині, яка проникає в черевну порожнину та печінку, яке має ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя. 19.01.2009 року в період часу з 06.00 до 08.00 годин від вищезазначеного проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини та живота з ушкодженням міжреберних м»язів, печінки з кровотечею та розвитком крововтрати, шоком, настала смерть ОСОБА_3 .

Вищезазначене тілесне ушкодження спричинене ОСОБА_3 ., знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв"язку з настанням смерті.

Підсудна ОСОБА_1 . винною себе у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень що потягли смерть, визнала повністю. Проте, просить кваліфікувати її дії за ст. 124 КК України, як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної обстановки. Пояснила, що дійсно, 18.01.2009 року разом з своїм співжителем ОСОБА_2 . взявши спиртного пішли до ОСОБА_3 ., була потреба поспілкуватися з приводу придбання гаража. ОСОБА_3 . та ОСОБА_2 . випивали, а вона не пила. Пам»ятає, що коли ОСОБА_2 . повертався з туалету до кухні, ОСОБА_3 . навалився на нього і схопив рукою за шию, повалив на підлогу і почав душити. Вона намагалися відштовхнути ОСОБА_3 ., проте це її не вдалося. Схопила зі столу на кухні ніж і вдарила його ззаду в спину. Він піднявся, сказав, нащо ти мене вколола, підійшов до столу і допив горілку. Ніж вона поклала назад на стіл, чи був він в крові не пам»ятаєю. Вдарила ОСОБА_3 . ножем, оскільки боялася за ОСОБА_2 , та за своє життя, оскільки думала, що ОСОБА_3 почне бити і її. Коли ОСОБА_2 піднявся, запропонували ОСОБА_3 викликати швидку допомогу, проте він категорично відмовився. Допомогли йому пройти в іншу кімнату до ліжка, а він почав матюкатися і вигнав їх з квартири. Коли виходила з квартири, взяла ніж і викинула його біля будинку, потім показала працівникам міліції місце. Уже коли прийшли ранком, побачили, що ОСОБА_3 . мертвий. Що було причиною конфлікту між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не може пояснити. Вважає, що діяла в стані необхідної оборони, при цьому захищаючи ОСОБА_2 . та себе, від можливого посягання ОСОБА_3 .С. У вчинено щиро розкаюється. Цивільний позов потерпілої визнає лише в частині відшкодування матеріальної шкоди.

Крім показів підсудної ОСОБА_1 ., щодо обставин заподіяння ОСОБА_3 . тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть, її вина у вчиненні саме цього злочину, доведена доказами і ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному з"ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, свідок ОСОБА_2 . в судовому засіданні показав, що тривалий час з підсудною проживають спільно. Пам»ятає, що 18.01.2009 року ранком прокинулися з ОСОБА_1 . Спочатку в ломбард здали певні речі, після того пішли до його вітчима, ОСОБА_3 ., мали намір домовитися за покупку гаража, щоб він посприяв. Коли прийшли, то він уже був випивший. Дав йому на його прохання грошей і він пішов купив горілки. Спільно розпили. ОСОБА_1 . горілки не вживала. Пам»ятає, що десь біля 20 години, фактично безпричинно ОСОБА_3 . накинувся на нього і почав душити, впали, він навіть втратив свідомість частково. ОСОБА_3 його відпустив і почав триматися за бік, крові на його тілі він не бачив лише рану. Він ще випив горілки і почав виганяти їх з ОСОБА_1 з квартири. На пропозицію викликати швидку, він категорично заперечував. Пам»ятає, що вітчим ОСОБА_3 . говорив, навіщо ти мене вдарила, вколола. З ОСОБА_1 покинули квартиру і на вулиці бачив, як вона викинула ніж біля парадного. Зустріли бабусю ОСОБА_4 . і ОСОБА_1 сказала її, що напевно вбили ОСОБА_3 і йому потрібно викликати швидку допомогу. Разом піднялися знову в квартиру ОСОБА_3 . Той хрипів і сказав щоб покинули квартиру і не викликали швидку. Вважає, що ОСОБА_1 нанесла удар ножем в спину ОСОБА_3 , намагаючись допомогти йому. Та рятуючи себе, від подальшого можливого посягання потерпілого.

Свідок ОСОБА_4 ., будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що являється бабусею ОСОБА_2 ., а ОСОБА_3 був чоловіком її доньки. В той день 18.01.2009 року підвечір пам «ятає, що заходила в квартиру до ОСОБА_3 ., який разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 розпивали горілку. Пізніше побачили ОСОБА_2 і ОСОБА_1 біля під»їзду будинку і пам»ятає, що ОСОБА_1 говорила, що ОСОБА_3 душив ОСОБА_2 , за що вона вдарила його ножем в спину. Ранком 19.01.2009 року знову зайшла в квартиру № 29 до ОСОБА_3 і помітила, що він лежить на підлозі в крові, тіло було холодне. Повернувшись до себе сказала про це ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . і хтось з них викликав швидку допомогу. Потерпілого може охарактеризувати як людину схильну до вживання спиртного, неврівноваженого, сварливого, він також був судимий.

Потерпіла ОСОБА_5 ., в судовому засіданні пояснила, що являється сестрою ОСОБА_3 . ОСОБА_2 і ОСОБА_1 постійно приходили до нього і споювали його. Вважає, що ОСОБА_3 . було умисно вбито, з метою заволодіти квартирою. Просить стягнути з підсудної матеріальну шкоду, - витрати на поховання в сумі 2752 гривні, та моральну шкоду в сумі 100 тисяч гривень.

Як видно з протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 ., остання детально пояснила про обставини вчинення злочину, та вказала на місце знаходження знаряддя злочину ножа, який і був знайдений на вказаному нею місці (т.2 а.с.40-42,43-55).

Як видно з протоколу огляду місця події, від 19.01.2009 року, в квартирі АДРЕСА_3 , виявлено труп ОСОБА_3 . ( т.1 а.с. 5-10).

В підсумках судово-медичної експертизи № НОМЕР_1 від 23.02.2009 року зазначено: на тілі ОСОБА_3 . виявлено одне колото-різане поранення, розташоване справа на грудній клітині, яке пошкоджує по своєму ходу підшкірну жирову клітчатку, міжреберні мя»зи грудної клітини проникає в черевну порожнину та печінку. Вказане поранення відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя і знаходиться в прямому причинно-слідчому зв»язку зі смертю постраждалого ( а.с.1 а.с. 84-86)

Додатково вина підсудної у вчиненні злочину підтверджується:

- висновками судово-імунологічної, біологічної, молекулярно-генетичної, цитологічної експертиз (т.1а.с. 108-111, 117-119, 128-133, 155-159) та рядом інших судово криміналістичних експертиз;

- долученими до справи речовими доказами;

Згідно висновку амбулаторної психолого-психіатричної-наркологічної експертизи, ОСОБА_1 ., в період діяння, яке її інкримінується, ознак якого не будь психічного захворювання, ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, не виявляла. ОСОБА_1 . в даний час ознак якого не будь психічного захворювання не виявляє., може усвідомлювати свої дії і керувати ними. В період часу, до якого відноситься діяння, яке її інкримінується, ОСОБА_1 . не знаходилася в стані фізіологічного афекту, а також в іншому значно вираженому емоційному стані, яке могло суттєво вплинути на її свідомість і діяльність. (т.1 а.с.239-241).

Суд аналізуючи докази в сукупності, не бере до уваги та відкидає твердження підсудної з приводу того, що в момент заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, вона перебувала в стані необхідної оборони, але її перевищила. Це спростовується матеріалами кримінальної справи. Та обставина, що між ОСОБА_3 . та ОСОБА_2 . на грунті спільного, тривалого вживання алкоголю, виникла суперечка, а в подальшому сутичка, в результаті якої ОСОБА_2 . отримав легкі тілесні ушкодження ( т.1 а.с.77-79), не є свідченням того, що ОСОБА_1 ., усвідомлюючи характер своїх дій, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, беручи ніж і наносячи удар в життєво важливий орган потерпілому, знаходилася в стані необхідної оборони при цьому захищаючись від суспільно небезпечного посягання. Про те, що підсудна діяла умисно, з метою заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, свідчить явка з повинною та її першочергові покази як свідка та підозрюваної, які вона давала на досудовому слідстві.

Крім того, суд не бере до уваги покази ОСОБА_2 . з приводу того, що його життю реально загрожувала небезпека з боку ОСОБА_3 ., що він втрачав свідомість від удушення, а ОСОБА_6 . діяла виключно з метою захистити його та в подальшому можливо і себе. Його покази не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються першочерговими показами підсудної на досудовому слідстві, його показами (т.2 а.с. 86-87), які суд визнає правдивими. Крім того, суд зважає на те, що ОСОБА_2 . є співжителем підсудної і дає в суді покази, з метою надання можливості ОСОБА_1 . уникнути передбаченої законом відповідальності.

Враховуючи викладене, суд вважає винність підсудної доведеною повністю і кваліфікує її дій за ст. 121 ч.2 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи вид та міру покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом"якшують та обтяжують її покарання.

Вчинений ОСОБА_1 . злочин, відповідно до вимог ст. 12 КПК України, класифікується, як тяжкий злочин.

Суд, враховуючи особу підсудної, бере до уваги, що вона по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце проживання, задовільний стан здоров"я.

Обставинами, що пом"якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, додатковими обставинами, не передбаченими вищевказаною статтею, суд визнає: наявність неповнолітньої дитини, визнання вини.

Обставин що обтяжує покарання, судом не встановлено. Більше того, вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп»яніння, та тяжкі наслідки, суд виключає з обвинувачення підсудної як обтяжуючі покарання обставини, оскільки зазначені обставини свого підтвердження в ході судового слідства не знайшли.

На підставі викладеного, враховуючи суспільну небезпеку та обставини вчинення злочину, особу винної, пом"якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, враховуючи ситуацію, дії та поведінку потерпілого ОСОБА_3 ., які передували вчиненню злочину, та який характеризується негативно, суд вважає, що виправлення винної можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити її покарання у виді позбавлення волі. За наявності кількох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням вищезазначених обставин щодо особи винної, слід застосувати ст. 69 КК України, та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_1 .В., строк її попереднього ув'язнення, починаючи з 19 січня 2009 року по 22 січня 2009 року, та з 23 лютого 2009 року по 18 вересня 2009 року.

Враховуючи доведеність вини підсудної у вчиненні злочину, позов потерпілої ОСОБА_5 . про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню, та частковому задоволенню в частині відшкодування моральної шкоди. В частині відшкодування моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, та враховуючи недостатнє обґрунтування потерпілою ціни позову в цій частині, розмір даного відшкодування слід визначити в сумі 20 тисяч гривень (т.2 а.с. 217)

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 .В. до вступу вироку в законну силу залишити попередню, тримання під вартою в Київському СІЗО № 13.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України./span>

Стягнути з підсудної судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -span>

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.121ч.2 КК України, та призначити її покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 . рахувати з 18 вересня 2009 року, зарахувавши в даний строк час перебування її під вартою, - з 19 січня 2009 року по 22 січня 2009 року, та з 23 лютого 2009 року по 17 вересня 2009 року, включно.

Стягнути з підсудної ОСОБА_1 . на користь потерпілої ОСОБА_5 . матеріальну шкоду в сумі 2752 гривень та моральну шкоду в сумі 20 тисяч гривень

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Речові докази: штани, труси, носки, які належать ОСОБА_3 .; 12 недопалків сигарет; два чоботи та два черевики; футболка, яка належала ОСОБА_3 .; ніж, який знайдений під час відтворення, - які зберігаються в камері зберігання речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України, - знищити;

сліди пальців рук, які придатні до ідентифікації та які не придатні до ідентифікації; марля з слідами речовини бурого кольору; зрізи нігтьових пластин ОСОБА_3 .; сліди взуття, - залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Стягнути з ОСОБА_1 . судові витрати, які складаються з вартості криміналістичних експертиз, в загальній сумі 58321 грн. 47 коп ( отримувач платежу НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р № 35226002000466 в ГУ ДКУ у київській області, МФО 821018, код 25575285 – за проведення експертиз та дослідження).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя М.В.Дідик