Рішення № 46936419, 15.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6115/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Мартинова К. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Мартинової К.П.,

суддів Доценко Л.І., Кварталової А.М.,

за участю секретаря Решетник М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки припиненим за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 травня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання поруки припиненою, та просила визнати припиненим з 13 січня 2009 року договір поруки №215493, укладений 04 липня 2008 року між ПАТ«УкрСиббанк» та ОСОБА_2 на забезпечення виконання кредитного договору №11368167000 від 04 липня 2008 року між ПАТ« УкрСиббанк» та ОСОБА_3, стягнути судові витрати.

Позивачка посилался на те, що 04 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір №11368167000 про надання споживчого кредиту у розмірі 67700 доларів США зі сплатою 14% річних на строк до 02 липня 2038 року.

Для забезпечення виконання кредитного договору №11368167000 від 04 липня 2008 року між відповідачем АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 215493.

Оскільки банком з 13.01.2009 року було збільшено розмір процентної ставки з 14% до 28% річних без попередження поручителя про таке збільшення, позивачка просила визнати поруку припиненою з цієї дати.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 22 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору поруки припиненим задоволено.

Визнано припиненим з 13 січня 2009 року правовідносини, передбачені договором поруки № 215493, укладеним 04 липня 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 на забезпечення виконання кредитного договору № 11368167000, підписаного 04 липня 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзіПАТ «УкрСиббанк» просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції посилався на те, що на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду з ухваленням нового.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04 липня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 11368167000 про надання позичальнику споживчого кредиту у розмірі 67700 доларів США, що еквівалентно 328331,46 грн., зі сплатою за користування кредитними коштами 14% річних та на строк до 2038 року.

В забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору 04 липня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

Пунктом 2.1. договору поруки від 04 липня 2008 року № 215493 передбачено, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Під «згодою поручителя» сторони розуміють візування поручителем змін до Основного договору (шляхом проставляння підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № 11368167000 від 04 липня 2008 року процентна ставка банком збільшувалася в січні 2009 року з 14% до 28% на один місяць. Уже в лютому 2009 року та в подальшому процента ставка становила 14%.

Відповідно до п. 5.2. кредитного договору сторони погодили, що банк може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі: а) порушення позичальником кредитної дисципліни...; б) погіршення фінансового стану позичальника...

Сторони погодили, що у разі настання будь - якої із обставин, передбачених частиною 1 п.5.2. договору банк може збільшити розмір процентної ставки за договором в наступному порядку, а саме: банк не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати збільшення розміру процентної ставки повідомляє позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначеним її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою за адресою позичальника відповідного рекомендованого листа.

Відповідно з ст. 553 ЦК України, поручитель за договором поруки поручається перед кредитором боржника за виконання ним своїх зобов'язань.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини першої статті 599 ЦК припинення договору поруки повязується зі зміною забезпеченого зобовязання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобовязання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобовязань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобовязанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладання окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобовязання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на предявлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Порука припиняється за дії двох умов:внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання; ці зміни призвели, або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Зокрема, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовязання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобовязання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Відповідно до п. 1.3.1. кредитного договору за користування коштами протягом перших тридцяти календарних днів, враховуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 14% річних.

Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов договору.

У випадках коли банк не повідомив позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов договору, застосовується розмір процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов цього договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором у попередньому місяці.

За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки, вказаної в п. 1.3.1.. Нарахування вищевказаної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу, а саме з наступного дня після дня несплати або неповної сплати платежу встановленого у договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставку до моменту погашення такої заборгованості.

Відповідно до п. 1.3.2. сторони домовилися, що за умовами договору можу бути встановлений новий розмір процентної ставки.

Встановлено, що банк не змінював розмір відсоткової ставки за кредитним договором № 11368167000 від 04.07.2008 року, тому і не направляв рекомендованих листів з приводу встановлення розміру нової відсоткової ставки.

Збільшення процентної ставки у січні 2009 року з 14% до 28% відбулося на один місяць відповідно до п. 1.3.1. встановленого договором. Проценти були нараховані на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості відповідно до умов договору.

Таке збільшення процентної ставки передбачено умовами договору, який підписаний за домовленістю сторін, тому за своєю природою не являється підставою для застосування ч. 1 ст. 559 ЦК України.

При встановлених обставинах відсутні підстави для припинення поруки відповідно до вимог частини першої статті 559 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 309 ч. 1 п. 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22 травня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки припиненим.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий К.П. Мартинова

Судді Л.І. Доценко

ОСОБА_4