Справа № 308/5785/15-ц
У Х В А Л А
Іменем України
17 липня 2015 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Закарпатської області
в складі: судді доповідача Джуги С.Д.
суддів: Боднар О.В., Кеміня М.П.
при секретарі: Маринець Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 22 травня 2015 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про повернення банківського вкладу ,-
в с т а н о в и л а :
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 22 травня 2015року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про повернення банківського вкладу.
На дану ухвалу відповідач - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»(надалі Банк) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом правил підсудності .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Згідно ч.2 ст.109 ЦПК України, позови до юридичних осіб предявляються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Відповідно до пункту 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть предявлятися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», до відносин що регулюються даним законом, належать, зокрема ті, що виникають із договорів про надання фінансово кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян ( у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).
Згідно зі ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» залучення фінансовою установою фінансових активів із зобовязанням щодо наступного їх повернення є фінансовою послугою.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася Ужгородського міськрайонного суду з позовом за місцем свого проживання, в якому просила стягнути з Банку банківський вклад з нарахованими відсотками та три проценти річних.
Виходячи з наведеного, та враховуючи, що на спірні правовідносини між сторонами поширюються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», суддя дійшов вірного висновку про підсудність заявленого позову Ужгородському міськрайонному суду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суддею першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону , а тому її слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.
Ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 22 травня 2015 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про повернення банківського вкладу - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач :
Судді
Судове рішення № 46916389, Апеляційний суд Закарпатської області було прийнято 17.07.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/5785/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: