Ухвала суду № 46896754, 06.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06.07.2015Справа № 910/10940/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ»

про стягнення 101 905, 38 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Нікеркін М.В.;

від відповідача: Круглов С.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ» (далі-відповідач) про стягнення 101 905, 38 грн., з яких: 54 750, 00 грн. - заборгованість за кредитом, 33 170, 90 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 13 984, 48 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення банківського кредиту та відсотків за користування останнім, який було надано позивачем на підставі заявки відповідача про відкриття поточного рахунку від 29.10.2013 р. згідно правил «Умови та правила надання банківських послуг».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.05.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

22.05.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання, в якому просить суд залишити позовну заяву Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» без розгляду, оскільки її підписано особою, яка не має права на підпис. А також надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю у проведенні невідкладних слідчих дій по кримінальному провадженню № 32012100130000026.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

18.06.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання, в якому просить суд витребувати у позивача повні тексти оригіналів належним чином оформлених та підписаних на час укладення кредитної угоди та наступні документи:

1. «Умови та Правила надання банківських послуг»;

2. «Тарифи банку».

Також, 18.06.2015 р. представник відповідача подав клопотання про часткове погашення заборгованості перед позивачем, зокрема всього по тілу кредиту сплачено - 16 987, 71 грн.; по процентам - 709, 33 грн., пені - 2 252, 96 грн.

У судовому засіданні 18.06.2015 р. та 02.07.2015 р. оголошувалась перерва до 02.07.2015 р. та до 06.07.2015 р. відповідно, на підставі ст. 77 ГПК України.

06.07.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав заяву про відвід судді Бондарчук В.В. у справі № 910/10940/15.

У даному судовому засіданні представник відповідача підтримав подану заяву про відвід судді Бондарчук В.В. у справі № 910/10940/15 та клопотання про витребування доказів.

В обґрунтування поданої заяви про відвід судді, представник відповідача посилається на те, що поведінка судді викликає сумнів у її неупередженості під час вирішення спору у справі, зокрема, судом відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, без надання правового обґрунтування.

Суд, розглянувши у нарадчій кімнаті заяву про відвід судді, дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи заявника на предмет їх відповідності нормам права, вважає за необхідне вказану заяву відхилити з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті. Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Згідно з п. 1.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» сторони, треті особи або прокурор можуть заявити відвід лише тим суддям, які беруть участь у розгляді конкретної справи, а не всім взагалі суддям того чи іншого господарського суду; заявлення відводу голові господарського суду чи його заступнику можливе лише у разі прийняття ними справи до свого провадження. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Щодо твердження представника відповідача про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, без надання правового обґрунтування, суд відзначає таке.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями - суддею, головуючим у засіданні.

У відповідності до вимог п 2 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, заявлені сторонами клопотання відображаються в описовій частині рішення господарського суду.

При цьому, згідно п. 3 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, викладаються в мотивувальній частині судового рішення.

Чинним Господарським процесуальним кодексом України не встановлено певного порядку та строків розгляду судом клопотань сторін, які були заявлені під час розгляду справи.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, суд викладає в мотивувальній частині рішення доводи щодо прийняття або відхилення клопотання сторін.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до довіреності від 25.12.2012 р. № 986 Публічне акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» уповноважило Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» в особі представників ПриватБанку на здійснення наступних дій, зокрема представляти інтереси АКЦЕНТ-БАНКУ за довіреністю від юридичної особи ПриватБанку в загальних та спеціалізованих судах окремих судових юрисдикцій всіх інстанцій, в інших судах у якості позивача, відповідача, третьої особи тощо.

Частиною 1 ст. 237 Цивільного кодексу України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

З довіреності № 3913-О від 25.10.2012 р. вбачається, що Публічне акціонерне товариством Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» уповноважило на представництво в загальних та спеціалізованих судах окремих судових юрисдикцій всіх інстанцій, в інших судах у якості позивача, відповідача, третьої особи тощо - Сафіра Федіра Олеговича.

При цьому, з листа-роз'яснення Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» щодо представництва інтересів останнього вбачається, що відповідно до довіреності № 986 від 25.12.2012 р. необхідно розуміти, що представникам ПриватБанку надано право представляти інтереси АКЦЕНТ-БАНКУ в межах своїх довіреностей, що видані їм ПриватБанком на представлення інтересів ПриватБанку.

Крім того, позивачем надано суду довіреність № 277-О від 11.11.2013 р. відповідно до якої Публічне акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» уповноважує Сафіра Федіра Олеговича представляти інтереси ПАТ А-Банку, зокрема в загальних та спеціалізованих судах окремих судових юрисдикцій всіх інстанцій, в інших судах у якості позивача, відповідача, третьої особи тощо.

Таким чином, позовна заява Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» від 17.04.2015 р. підписана уповноваженим на те представником.

Отже, посилання відповідача про упередженість суді при розгляді даної справи є необґрунтованими.

Як зазначається у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, суд вважає за необхідне відзначити, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, представником позивача не надано суду доказів на підтвердження упередженості судді Бондарчук В.В. при розгляді справи № 910/10940/15, а відтак, припущення представника позивача не підтверджені жодними доказами, які б свідчили про наявність обставин суб'єктивного або об'єктивного характеру, що унеможливлюють участь зазначеної судді у розгляді даної справи.

Як зазначається у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Водночас згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Тому слід розцінювати як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами, зокрема, подання ним другої і наступних заяв про відвід судді (суддів) господарських судів з одних і тих самих підстав (у тому числі з викладенням відповідної заяви в іншій стилістичній формі), або, хоча й з інших підстав, ніж у первісній заяві, але з таких, що з урахуванням обставин справи були або мали бути відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, і, отже, повинні були зазначатися саме в ній. Якщо спір вирішується (справа розглядається) колегіально, то відповідним зловживанням процесуальними правами може вважатися послідовне заявлення відводів суддям, що входять до складу відповідної колегії, з одних і тих самих підстав, хоча первісну заяву про відвід одного з цих суддів з тих же підстав залишено без задоволення.

Отже, обставини, на які посилається заявник, не свідчать про упередженість судді при розгляді даної справи та не є підставою для відводу у розумінні ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що наведені Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ» обставини не являються підставою для відводу судді Бондарчук В.В. у розгляді справи № 910/10940/15 згідно ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги, що наявності інших обставин, які викликають сумніви у неупередженості судді, не встановлено, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ» у задоволенні заяви про відвід судді Бондарчук В.В. у розгляді справи № 910/10940/15.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ» про відвід судді Бондарчук В.В. у справі 910/10940/15 відхилити.

Суддя Бондарчук В.В.