Ухвала суду № 46894505, 14.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року Справа № 876/2546/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої суддіХобор Р.Б.

суддів:Кухтея Р.В., Сапіги В.П.,

з участю секретаря судового засіданняМартинишина Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Пустомитіському районі Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року по справі № 813/7622/14 за позовом ТзОВ ОСОБА_1 ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у Пустомитіському районі головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулося до суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, у якій просило:

- визнати протиправними дії ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, за результатами якої було складено акт №313/2200/36874548 від 18.09.2014 року;

- визнати протиправними дії ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області з неправомірного внесення змін до електронних баз даних податкової звітності позивача, в тому числі до АІС Податковий блок (Результати співставлення податкових зобовязань та податного кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України), в якій були зменшені задекларовані позивачем показники податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість у податкових деклараціях з ПДВ;

- зобовязати ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області внести зміни (відновити інформацію) до відповідних інформаційних баз, у тому числі до АІС Податковий блок (Результати співставлення податкових зобовязань та податного кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України), відповідно до поданих позивачем показників декларацій з ПДВ за 2013 рік.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТзОВ ОСОБА_1 ОСОБА_2, за результатами якої складено акт №313/2200/36874548 від 18 вересня 2014 року. У цьому акті було відображено ніби то допущені позивачем порушення податкового законодавства, які призвели до завищення витрат і доходів, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, а також до завищення податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Позивач стверджує, що в акті №313/2200/36874548 від 18.09.2014 року контролюючий орган виклав висновки про те, що операції між ТзОВ ОСОБА_1 ОСОБА_2 і ПП Еко арт буд, щодо постачання останнім позивачу товарів, насправді не мали місця, відповідно, не відбувалися й подальші господарські операції, які здійснював позивач щодо продажу придбаних матеріалів. Позивач зазначає, що такі висновки відповідача є необґрунтованими та базувалися виключно на даних про діяльність його постачальника ПП Еко арт буд та інших осіб, а тому, такі факти можуть свідчити лише про можливі порушення вчинені цим контрагентом. У той же час, наявні первинні документи та інші докази свідчать про реальне виконання позивачем господарських операцій як із ПП Еко арт буд, так і з подальшими покупцями товарів.

При цьому, за наслідком перевірки контролюючим органом податкових повідомлень рішень не було прийнято, однак, було здійснено коригування даних обліку платника податків і внесено відповідні відомості до інформаційних систем податкової служби.

Позивач вважає, що проведена відповідачем перевірка є протиправною, дані акту перевірки не відображають дійсних обставин, є припущеннями податкового органу і таким чином не можуть бути правомірною підставою для коригування задекларованих платником податків показників, а внесена на підставі такого акту інформація в інформаційні системи є недостовірною.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області з проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ Вест-Інвест Груп, за результатами якої було складено акт №313/2200/36874548 від 18 вересня 2014 року.

Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області із внесення змін до електронних баз даних податкової звітності позивача, в тому числі до АІС Податковий блок (Результати співставлення податкових зобовязань та податного кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України), в якій були зменшені задекларовані ТзОВ ОСОБА_1 ОСОБА_2 показники податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Зобовязано державну податкову інспекцію у Пустомитівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області внести зміни (відновити інформацію) до відповідних інформаційних баз, у тому числі до АІС Податковий блок (Результати співставлення податкових зобовязань та податного кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України), відповідно до поданих ТзОВ ОСОБА_1 ОСОБА_2 показників декларацій з податку на додану вартість за 2013 рік.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що у період із 05 вересня 2014 року по 11 вересня 2014 року відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТзОВ ОСОБА_1 ОСОБА_2 з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року за взаєморозрахунками з ПП Еко арт буд та правомірності формування доходу та витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування з податку на прибуток, за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року за взаєморозрахунками з ПП Еко арт буд.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем було складено акт №313/2200/36874548 від 18 вересня 2014 року, у якому зафіксовано наступні порушення податкового законодавства, допущені ТзОВ ОСОБА_1 ОСОБА_2 у своїй діяльності:

1) завищено доходи, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, за 2013 рік на суму 347356 грн.;

2) завищено витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, за 2013 рік на суму 323860 грн.;

3) завищено податковий кредит з ПДВ за 2013 рік усього на суму 64772 грн.;

4) завищено податкові зобовязання з ПДВ за 2013 рік усього на суму 69475 грн.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні належні й законні підстави для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача, а відповідно, така перевірка, за результатами якої складено акт №313/2200/36874548 від 18 вересня 2014 року, була протиправною.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що дії податкового органу із внесення відомостей в інформаційні бази та системи податкової служби не ґрунтуються на нормах закону, є протиправними, а тому, належним способом захисту прав та інтересів платника податків повинно бути відновлення достовірної податкової інформації.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з наступних міркувань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обовязків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

В силу приписів пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

З метою удосконалення процесу адміністрування податків було створено інформаційну систему Податковий блок, що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДПС, як-от: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги доводи відповідача з приводу того, що коригування показників платника податку в автоматизованих базах, які призначені для внутрішнього використання, не зумовлюють для нього жодних правових наслідків.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відтак, наведене виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Судом першої інстанцій встановлено проведення коригування відповідачем в електронній базі даних АІС Податковий Блок сум податкових зобов'язань у позивача.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, які підтверджуються матеріалами справи про те, що у відповідача були відсутні належні й законні підстави для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача, так як позивач виконав вимоги відповідача, щодо направлення інформації, а відповідно, така перевірка, за результатами якої складено акт №313/2200/36874548 від 18.09.2014 року, була протиправною, у звязку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У звязку з цим апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що дії державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області із внесення змін до електронних баз даних податкової звітності позивача, в тому числі до АІС Податковий блок (Результати співставлення податкових зобовязань та податного кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України), в якій були зменшені задекларовані ТзОВ ОСОБА_1 ОСОБА_2 показники податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість у податкових деклараціях з податку на додану вартість, на підставі акту № 313/2200/36874548 від 18 вересня 2014 року є протиправними, у звязку з чим підставно зобовязав відповідача відновити вищевказану інформацію.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Пустомитіському районі Головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року по справі № 813/7622/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддяР.Б. Хобор

СуддіР.В. Кухтей

ОСОБА_1