Ухвала суду № 46894502, 14.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року Справа № 876/2549/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої суддіХобор Р.Б.

суддів:Кухтея Р.В., Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Стрийської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року по справі № 813/8033/14 за позовом ТзОВ Пан Бетон до Стрийської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Стрийської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 28 липня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що до перевірки було надано усі первинні документи, які відповідають критеріям первинного документа, є достовірними та складені за результатами фактичного здійснення господарської діяльності позивача, проте вони не були прийняті до уваги контролюючим органом. На момент укладення договору, виписки податкових накладних та проведення господарської операції, контрагент позивача був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та перебував на обліку як платник податків. Посилання відповідача в акті перевірки на безтоварність операцій позивача з його контрагентом здійснено на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки без врахування обставин його складення. Вказано, що висновки викладені в акті перевірки є безпідставними, необґрунтованими, не відповідають вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях. Зазначено, що позивачем виконано усі передбачені законом умови для формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ Вайз Юніон ЛТД, тому висновки податкового органу про завищення позивачем податку на додану вартість не відповідають дійсності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Стрийської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області № НОМЕР_1 від 28 липня 2014 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що при перевірці позивача використано акт перевірки його контрагента, яким не підтверджено факти здійснення господарської діяльності. Перевіркою встановлено, що господарська операція Товариства з обмеженою відповідальністю ПАН БЕТОН фактично не відбулась та лише відображена у первинних документах. Вказав, що подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини з якими законодавець повязує права платника на податкову вигоду.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що Стрийською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ПАН БЕТОН з питань достовірності декларування податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТзОВ Вайз Юніон ЛТД за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки встановлено порушення товариством пунктів 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), чим завищено податковий кредит в сумі 16 950,00 грн. в т.ч. за жовтень 2012 року за рахунок відображення у податковому обліку документів по операціях з придбання покрівельних робіт, факт отримання яких від ТзОВ Вайз Юніон ЛТД, на думку ДПІ, не доведено, про що відображено в акті перевірки № 1099/22-01/33252541 від 14 липня 2014 року.

На підставі встановлених порушень 28 липня 2014 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 21188,00 грн. (за основним платежем 16950,00 грн.; за штрафними санкціями 4238,00 грн.).

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення рішення з наступних міркувань.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4 ст. 198 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Як передбачено п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з п. 2 цього ж Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення, апеляційний суд приходить до висновку про те, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Апеляційним судом встановлено те, що ТзОВ ПАН БЕТОН проводило взаєморозрахунки з ТзОВ Вайз Юніон ЛТД.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору з контрагентом та обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період було надано: податкові накладні, видаткові накладні, копію договору, копії банківських виписок, копію реєстру виданих та отриманих податкових накладних, копії сертифікатів відповідності, тощо, які свідчать про підставність виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Вищевказані первинні документи оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Апеляційний суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку, договір між позивачем та його контрагентом не визнаний у встановленому законом порядку недійсними.

Відповідачем, належними та допустимими доказами не спростовано мету та реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Апеляційний суд також вказує на те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відповідність задекларованих наслідків господарських операцій з ТзОВ Вайз Юніон ЛТД у податковому обліку ТзОВ ПАН БЕТОН фактичним господарським відносинам, що здійснювались позивачем.

Таким чином, відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків.

З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, оскаржуване податкове повідомлення - рішення не ґрунтується на нормах права, внаслідок чого його слід визнати протиправним та скасувати.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Стрийської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року по справі № 813/8033/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддяР.Б. Хобор

СуддіР.В. Кухтей

ОСОБА_1