Ухвала суду № 46871239, 07.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 р. Справа № 876/1921/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гулида Р.М.,

суддів Каралюса В.М., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання Корнієнко О.А.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року у справі за позовом Чортківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

Чортківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 64 853 грн. 84 коп..

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач подав до податкової інспекції податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік, в якій самостійно задекларував до сплати податок на суму 64 853 грн. 84 коп., проте податок до бюджету не перерахував. Податковим органом вживались заходи для його стягнення, проте податковий борг відповідачем добровільно не було погашено. А тому, відповідно до вимог п. 87.11 ст. 87 ПК України позивач просить стягнути з ОСОБА_2 наявний податковий борг в розмірі 64 853 грн. 84 коп..

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року, позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 48600, Тернопільська область, місто Заліщики, вулиця М.Вовчка, будинок 14) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 64853 (шістдесят чотири тисячі вісімсот пятдесят три) гривні 84 (вісімдесят чотири) копійки, який перерахувати на розрахунковий рахунок № 33211801700161 УК у Заліщицькому районі /місто Заліщики/ 11010500, код одержувача 37888326, банк ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) відповідно до ст. 162 ПК України є платником податку на доходи фізичних осіб як фізична особа резидент, що отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Крім того, апелянт зареєстрований як фізична особа підприємець, взятий на облік як платник податків у Заліщицькому відділенні Чортківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області.

Згідно розрахунку суми податкового боргу та довідки Чортківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області про наявність податкового боргу станом на 08.12.2014 року, за апелянтом рахується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 64853 грн. 84 коп.. Податковий борг по даному податку виник через несплату апелянтом узгоджених сум податкових зобов'язань, самостійно задекларованих платником податків (а. с. 7-15).

16.04.2014 року ОСОБА_2 була подана до податкової інспекції податкова декларація про майновий стан і доходи за 2013 рік, а 07.05.2014 року уточнююча податкова декларація про майновий стан і доходи за 2013 рік, у якій апелянтом відображено суму нарахованого (виплаченого) доходу в розмірі 432 358 грн. 93 коп. (рядок 01.7 Інші доходи) та визначено суму податку до сплати 64 853 грн. 84 коп. (а. с. 8-11). Сума отриманого апелянтом доходу підтверджується також відомостями бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ОСОБА_2 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, згідно яких АТ Укрсіббанк нараховано та виплачено дохід у розмірі 432358 грн. 93 коп., код та ознака доходу 126, додаткове благо (а. с. 12).

Суми податкових зобовязань, самостійно визначені платником податків, відображені в особовому рахунку платника по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, по строку сплати 31.07.2014 року. Узгодженні суми податкових зобовязань апелянтом своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу (а. с .14).

З метою погашення податкового боргу податковим органом виставлено ОСОБА_2 податкову вимогу від 06.05.2014 року №138-17, яку вручено особисто апелянту 11.09.2014 року, що підтверджується розпискою на її корінці (а. с. 16). Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу апелянтом, а з моменту надіслання податкової вимоги податковий борг платника податків не переривався.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом; податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки визначені цим Кодексом; виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно вимог п.п. 179.1, 179.7 ст. 179 ПК України, платник податку на доходи фізичних осіб зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу; фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України визначає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до змісту п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що податковим органом вживались усі заходи, передбачені ПК України для стягнення податкового боргу з платника податків фізичної особи, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.

Відносно посилань апелянта щодо неправильного визначення суми отриманого ним від банку доходу слід зазначити, що такі не беруться колегією суддів до уваги, оскільки сума доходу та розмір податку визначені та задекларовані платником податків ОСОБА_2 самостійно. Уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік, з зазначенням іншого розміру доходу та суми податку станом на 13.01.2015 року, апелянт до податкової інспекції не подавав.

Враховуючи встановленні обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів констатує правомірну підставність стягнення з ОСОБА_2 податкового боргу в сумі 64 853 грн. 84 коп..

Таким чином, перевіривши дійсні обставини по справі та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року у справі №819/2875/14-а без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: В.М. Каралюс

ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлено 13.07.2015 року