Рішення № 46818898, 15.07.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/6390/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 липня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Боднар О.В., Джуги С.Д.,

при секретарі: Маринець Д.М.

розглянувши у відкритому судовому банк Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 листопада 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі по тексту ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Позов обґрунтовано тим, що 17.01.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, згідно якого останній отримав кредит на суму 27 880 доларів США під 13,7% річних.

Даний кредитний договір забезпечено договором іпотеки від 17.01.2007 року між банком та ОСОБА_3 предметом якого є житловий будинок за адресою Мукачівський р-н, с.Кленовець, вул. Корятовича, 65.

Також даний кредитний договір забезпечений порукою ОСОБА_3 згідно договору поруки від 17.01.2007 року та порукою ОСОБА_4 згідно договору від 17.01.2007 року.

Боржник своїх зобовязань за кредитним договором не виконував належним чином внаслідок чого виникла заборгованість на суму 220 269,95 грн.

За таких обставин просив суд: стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27 листопада 2014 року даний позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в розмірі 220 269,95 грн. В задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Універсал Банк» просить рішення суду змінити. Вважає, що суд безпідставно відмовив у зверненні стягненні на предмет іпотеки з посиланням на те, що не визначена вартість предмета іпотеки на момент розгляду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскільки рішення суду першої інстанції фактично оспорюється лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, то колегія суддів, відповідно до приписів ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в цій частині.

Встановлено, що 17.01.2007 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 06/15К-07, згідно якого останній отримав кредит на суму 27 880 доларів США під 13,7% річних (а.с.13-18).

Даний кредитний договір забезпечено договором іпотеки від 17.01.2007 року між банком та ОСОБА_3 предметом якого є житловий будинок за адресою Мукачівський р-н, с.Кленовець, вул. Корятовича, 65 (а.с.19-23).

Своїх зобовязань за кредитним договором ОСОБА_2 не виконував належним чином внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно розрахунку банку становить 220 269,95 грн. Правильність такого розрахунку ніким не оспорюється.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч.1 ст. 41 ЗУ «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведена вартість предмета іпотеки на момент розгляду справи, а також, що є необґрунтованою вимога про звернення стягнення одночасно зі стягненням суми боргу.

Однак колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки такий не ґрунтується на нормах матеріального права.

Зокрема як розяснено в п.42 Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Таким чином, оскільки в даному випадку особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця, то допускається одночасне звернення стягнення на предмет іпотеки зі стягнення суми боргу.

Щодо посилання суду на не доведення позивачем вартості предмета іпотеки на момент розгляду справи, то колегія суддів констатує, що ні ЗУ «Про іпотеку», ні жодним іншим законодавчим актом не передбачено, що дана обставина може бути підставою для відмови у зверненні стягненні на предмет іпотеки.

Крім того, колегія суддів констатує, що по-перше п.1.3 Договору іпотеки сторони самі визначили його вартість в сумі 176 000 грн., а по-друге вартість предмета іпотеки може визначатися на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

За таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому колегія суддів констатує, що приписи ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не поширюються на дані правовідносини, оскільки предмет іпотеки не є місцем постійного проживання боржника чи майнового поручителя.

Зазначене свідчить про наявність підстав для задоволення позовної вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки з ухваленням в цій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.

Скасувати заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 листопада 2014 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення даної вимоги.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №06/15К-07 від 17.01.2007 року, в розмірі 220 269 (двісті двадцять тисяч двісті шістдесят девять) гривень 95 (девяносто пять) копійок, звернути стягнення на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Мукачівський район, с.Кленовець, вул. Корятовича, 65, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з прилюдних торгів, за початковою ціною предмету іпотеки встановленому в розмірі 176 000 грн.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

Судді