Ухвала суду № 46803341, 08.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 року м. Київ К/800/10946/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Ігнатенко І.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014

у справі № 826/9219/13-а

за позовом акціонерного товариства "Роттафарм С.П.А." (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Бондара І.С., Кирилова С.В.,

відповідача - не з'явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Інспекції від 27.03.2013 № 0000432202.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що Представництво Товариства не здійснювало господарської діяльності на території України, тоді як довідка, видана Податковою службою Італійської Республіки, є належною правовою підставою для застосування положень Конвенції між Урядом України і Урядом Італійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень при оподаткуванні діяльності цього Представництва (дата підписання: 26.02.1997; дата ратифікації: 17.03.1999; дата набуття чинності: 25.02.2003, далі - Конвенція).

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові, посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та наявним у ній доказам.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено планову виїзну документальну перевірку Представництва Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за той самий період, оформлену актом від 11.03.2013 № 440/22-20/26607314.

Під час цієї перевірки контролюючий орган дійшов висновку про невключення зазначеним Представництвом до оподатковуваного доходу коштів отриманих від материнської компанії для провадження господарської діяльності на території України, за відсутності довідки, виданої компетентним органом Італійської Республіки, яка є підставою для звільнення доходів Представництва від оподаткування на території України.

Згідно з положеннями частини першої статті 5 Конвенції для цілей цієї Конвенції термін "постійне представництво" означає постійне місце підприємницької діяльності, через яке повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність підприємства.

За правилами частини першої статті 7 Конвенції прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність таким чином, то прибуток підприємства може оподатковуватись у другій Державі, але тільки стосовно тієї частини, яка стосується цього постійного представництва.

Керуючись наведеними положеннями міжнародного договору, суди попередніх інстанцій встановили, що Представництво позивача не здійснює господарську діяльність на території України, позаяк сферою його діяльності є лише виконання функцій допоміжного та підготовчого характеру щодо розповсюдження інформації про продукцію та діяльність Товариства. Наведене виключає наявність ознак «постійного представництва» у розумінні наведених положень Конвенції у діяльності Представництва та можливість оподаткування його доходу на території України.

Вказаний висновок зроблений судами за наслідками дослідження та надання правової оцінки наявним у справі доказам - Положенню про представництво «Роттафарм С.П.А.» в Україні від 05.01.2009, афідевіту: огляд діяльності Товариства та його представництва в Україні, довідок про статті витрат, виписок з банківського рахунку Представництва тощо.

Інспекцією не подано доказів на підтвердження зворотного, не зазначено, які саме господарські операції здійснювалися Представництвом з метою отримання прибутку, не вказано первинних документів, які підтверджують виконання відповідних операцій.

З урахуванням викладеного слід погодитися з висновком судів про відсутність підстав для нарахування Представництву оспорюваної суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, що обумовлює правильність оскаржуваних судових актів про задоволення даного позову.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено. У зв'язку з цим підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 у справі № 826/9219/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько