Ухвала суду № 46803337, 08.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 року м. Київ К/800/7451/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Ігнатенко І.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Інспекція)

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2013

додаткову постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014

у справі № 810/3100/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мові хелс" (далі - Товариство)

до Інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Рудик І.В.,

відповідача - не з'явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Інспекції від 10.06.2013 № 0006962210.

Додатковою постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2013 вирішено питання про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 2294 грн. судового збору.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові, посилаючись на невідповідність сформованих платником витрат за операціями з придбання послуг критерію документальної підтвердженості.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за той самий період, оформлену актом від 30.05.2013 № 310/221/36258483.

Під час цієї перевірки контролюючий орган дійшов висновку про неправомірне відображення платником у податковому обліку витрат на придбання послуг, поставка яких не підтверджена актами приймання-передачі.

Наведене стало підставою для прийняття Інспекцією оспорюваного податкового повідомлення-рішення, за яким Товариству визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 601 411 грн. (у тому числі 501 357 грн. за основним платежем та 100 054 грн. за штрафними санкціями).

Згідно з класифікацією витрат, наведеною у статті 138 Податкового кодексу України, витрати на придбання послуг належать до категорії витрат операційної діяльності, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто однією з умов визнання розглядуваних витрат платника у податковому обліку є підтвердженість таких витрат необхідними документами первинного обліку.

При цьому законодавець свідомо відмовився від встановлення конкретного переліку документів, які мають слугувати підставою для формування даних податкового обліку, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші господарські операції, з огляду на різноманітність змісту та форм економічної діяльності та порядку її документування. Відповідність задекларованих платником витрат критерію документальної підтвердженості вимагає подання платником документів, які містять достатні відомості про зміст господарської операції, порядок її виконання та учасників; документи, якими має оформлюватися господарська операція, визначаються з урахуванням законодавчих вимог та звичаєвої практики щодо оформлення певного виду господарської операції.

У справі, що переглядається, суди встановили, що витрати Товариства на оплату спірних послуг підтверджені документально; доводи Інспекції про відсутність у платника актів приймання-передачі відповідних послуг спростовані шляхом подання Товариством таких актів (копії яких залучені до матеріалів справи).

Будь-яких інших доводів щодо неправомірності врахування позивачем розглядуваних витрат при визначенні оподатковуваного доходу у перевіреному періоді відповідачем не зазначено.

А відтак суди цілком об'єктивно визнали незаконним оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено. У зв'язку з цим підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2013, додаткову постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 у справі № 810/3100/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько