Ухвала суду № 46803166, 01.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 року м. Київ К/800/41300/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Інспекція)

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.04.2013

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013

у справі № 806/477/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс сервіс" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.04.2013, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.01.2013 № 000008222, за яким Товариству визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 175 724 грн. (у тому числі 117 149 грн. за основним платежем та 58575 грн. за штрафними санкціями), а також податкове повідомлення-рішення від 03.01.2013 № 000009222 в частині нарахування позивачеві грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 184 511 грн. (у тому числі 123 007 грн. за основним платежем та 61504 грн. за штрафними санкціями).

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що за наявності документального підтвердження факту поставки позивачеві товару у рамках господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Данон» (далі - ТОВ «Данон») окремі недоліки при заповненні товарно-супровідної документації не можуть слугувати підставою для позбавлення Товариства права на формування витрат та податкового кредиту за цими операціями.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що недоліки в оформленні представлених позивачем товарно-транспортних накладних виключають можливість встановлення факту транспортування товару в процесі його поставки позивачеві, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, та виключають документальну підтвердженість спірних господарських операцій.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за той самий період.

Під час цієї перевірки, результати якої відображені в акті від 18.12.2012 № 6403/22-2/32076086/0110, контролюючий орган дійшов висновку про невідповідність сформованих позивачем витрат (у тому числі по сплаті ПДВ) за операціями з придбання молочних виробів у ТОВ «Данон» критерію документальної підтвердженості.

На обґрунтування цього висновку відповідач посилається на те, що подані платником товарно-транспортні накладні на підтвердження транспортування продукції на адресу Товариства під час виконання цих операцій, не містять необхідних відомостей щодо пунктів навантаження та розвантаження товарі, його кількості, розшифровок підписів безпосередніх учасників операції.

Наведені обставини стали підставою для донарахування позивачеві оспорюваних грошових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток за податковими повідомленнями-рішеннями від 03.01.2013 № 000008222 та від 03.01.2013 № 000009222.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму понесених витрат по сплаті (нарахуванню) ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Згідно з класифікацією витрат, наведеною у статті 138 названого Кодексу собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг належить до витрат операційної діяльності, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2).

Досліджуючи відповідність сформованого позивачем податкового кредиту з ПДВ та витрат по операціям з ТОВ «Данон» наведеним умовам, суди встановили, що фактичне виконання операцій з поставки цим постачальником молочної продукції позивачеві у рамках виконання дистриб'юторського договору від 02.04.2012 № 000000215 підтверджується видатковими накладними, податковими накладними; оплата придбаного товару позивачем у безготівковому порядку засвідчена випискою з банківського рахунку Товариства.

Оцінивши зазначені документи за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що факт придбання позивачем молочної продукції у ТОВ «Данон» документально підтверджений, у зв'язку з чим Товариство правомірно сформувало податковий кредит з ПДВ та витрати у податковому обліку за цими операціями.

Слід зазначити, що під час перевірки власне реальність виконання цих операцій Інспекцією під сумнів не ставилася. Сама по собі наявність окремих недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних не може слугувати підставою для невизнання розглядуваних операцій у податковому обліку Товариства.

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. За відсутності у позивача правовідносин з автоперевізником з приводу організації перевезення та оплати транспортних послуг дефекти в оформленні товарно-транспортної накладної як підтверджувального документа не мають юридичного значення для Товариства та не можуть слугувати перешкодою для відображення податковому обліку операцій з придбання товарів.

За таких обставин суди з урахуванням сукупності встановлених у справі обставин та наявних у ній доказів дійшли цілком обґрунтованого висновку про недоведеність Інспекцією порушення платником правил оподаткування при відображенні у податкового обліку операцій з придбання молочної продукції у ТОВ «Данон» та правомірно задовольнили даний позов у відповідній частині.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено. У зв'язку з цим підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області відхилити.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013 у справі № 806/477/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько