Ухвала суду № 46799376, 21.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2010 р. м. Київ К-35473/06

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вовчанської МДПІ у Харківській області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2006 року по справі № АС-42/199-06 за позовом ТОВ «Медтекс»до Вовчанської МДПІ у Харківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Харківської області від 29.08.2006 року позовні вимоги ТОВ «Медтекс»задоволено частково, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Вовчанської МДПІ у Харківській області № 0002232320/1 від 19.10.2005р. в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 166,50 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2006 року, рішення суду першої інстанції частково скасовано, позов задоволено частково, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 002232320/0 від 20.09.2005р. в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 3751,00 грн. та застосування фінансової санкції в розмір 1918,70 грн.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, відповідач 15.11.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Вовчанська МДПІ у Харківській області просить скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволення позову та постановити в цій частині нове рішення -про відмову в позові посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та порушення норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0002232320/0 від 20.09.2005 року став викладений в акті № 272/23-31707407 від 20.09.2005р. планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Медтекс»за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р. висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, неправомірне віднесення товариством до складу податкового кредиту суми ПДВ 2140,65 грн. та 1611,00 грн. по придбаних будівельних матеріалах.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач протягом лютого-березня 2005 року придбав наступні товарно-матеріальні цінності:

- в лютому 2005 року у СПДФО ОСОБА_1, який є платником ПДВ -дошка соснова 2,088 м. куб., бруски обрізні 1,2 м. куб. та двері у кількості 5 шт. на загальну суму 12844,60 грн. Податкова накладна №3 від 25.02.2005р. (ПДВ -2140,65 грн.) включена позивачем до податкового кредиту по декларації за лютий 2005 року;

- у березні 2005 року у СПДФО ОСОБА_1 -двері соснові у кількості 3 одиниці та вікна у кількості 13 одиниць на загальну суму 9666,00 грн.. Податкова накладна №6 від 30.03.2005 р. (ПДВ -1611,00 грн.) включена позивачем до податкового кредиту по декларації за березень 2005 року.

Згідно матеріалів справи, придбані позивачем вищевказані будівельні матеріали були використані на поліпшення орендованого приміщення на підставі п.2.5 договору оренди майна від 15.07.2002р., укладеного з ТОВ «ЖЮРІ».

Товарно-матеріальні цінності (будівельні матеріали) згідно даних бухгалтерського обліку були оприбутковані товариством в повному обсязі і в подальшому списані підприємством на загально-виробничі витрати, що підтверджується актами списання матеріалів по будівничий дільниці, наданих підприємством для проведення перевірки.

Згідно інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей, складеного за результатами інвентаризації, станом на 05.09.05р. по бухгалтерському обліку залишки вищевказаних будівельних матеріалів не лічились.

Валові витрати виробництва та обігу, згідно наведеного в п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначення, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 зазначеного Закону дату збільшення валових витрат виробництва (обігу) визначено як дату, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи, що придбані будматеріали були використані позивачем на поліпшення орендованих основних засобів, що у відповідності із вимогами п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підтверджено відповідними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що придбані будматеріали використані позивачем у власній господарській діяльності, а відтак, правомірно відніс ці витрати до валових.

Відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 цього Закону амортизації підлягають, крім іншого витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Податковий кредит звітного періоду, згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податку на додану вартість»складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Враховуючи встановлений апеляційним судом факт правомірності віднесення підприємством до складу валових витрат витрати, фактично понесених позивачем у зв'язку з поліпшенням основних фондів які підлягають амортизації, отже віднесення сум ПДВ по придбаним матеріалам до складу податкового кредиту є також правомірним.

З огляду на зазначене, колегія суддів касаційної інстанції визнає постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2006 року такою, що винесена судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а отже не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Вовчанської МДПІ у Харківській області залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2006 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Т.М. Шипуліна Судді:/підписи/________Л.І. Бившева ________М.І. Костенко ________Н.Є. Маринчак ________Є.А. Усенко