ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05.03.09 р. Справа № 37/5пд
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,
присекретарі Поліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ, ідентифікаційний код 13398493
до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Вуглегорськ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про: розірвання договору купівлі-продажу №590 від 05.03.2007р. та повернення об'єкту приватизації до державної власності
за участю уповноважених представників:
від Позивача - Кустовськой О.С. (за довіреністю № 18-01-00011 від08.01.2009р.);
від Відповідача - не з'явився;
Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.
Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 27.01.2009р. на 12.02.2009р., з 12.02.2009р. на 05.03.2009р.
СУТЬ СПРАВИ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Вуглегорськ (далі - Відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу №590 від 05.03.2007р. та повернення об'єкту приватизації державного майна - нежитлову будівлю, спортзал, розташований за адресою: Луганська область, Перевальський район, смт. Селезнівка, вул. Комсомольська, буд.3 в державну власність.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №590 від 05.03.2007р. із збереження профілю об'єкту приватизації та його утримання разом із прилеглою територією у належному санітарно-технічному стані.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір купівлі-продажу №590 від 05.03.2007р., акт поточної перевірки виконання умов договору від 17.12.2007р., претензії №1-3/2950 від 21.12.2007р., №18-11-02944 від 19.08.2008р., лист №430 від 09.11.2008р.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України „Про приватизацію державного майна”, Закон України „Про державну програму приватизації”.
Позивач надав пояснення від 20.01.2009р. № 10-01-00306 з додатками (а.с.а.с.26-35) та пояснення від 05.03.2009р. №10-01-01251 з додатками (а.с.а.с.65-71) на підтвердження своєї позиції.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місця проживання, з'ясованою за відомостями адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області (а.с.а.с.51,62). Обізнаність Відповідача про судове провадження підтверджується і фактом отримання ним ухвали суду про призначення судового засідання, який вбачається із поштового повідомлення (а.с.14)
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену письмово.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію.
Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду Позивачем докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВСТАНОВИВ:
05.03.2007р. між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №590 (а.с.а.с.5,6), згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця державне майно - нежитлову будівлю спортзалу А-1, шлакоблокову, загальною площею 596,00 кв. м, що знаходиться за адресою: Луганська область, Перевальській район, смт. Селезнівка, вул. Комсомольська, б. 3.
Згідно п. 4.1 договору купівлі-продажу №590, кожна сторона зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї цим Договором, та сприяти другій стороні у виконанні обов'язків.
Відповідно до умов п. 5.1 договору купівлі-продажу №590, на Покупця покладені, серед іншого, зобов'язання із збереження профілю об'єкту приватизації, утримання об'єкту приватизації та прилеглої території в належному санітарно-технічному стані, зміни та реконструкції системи тепло-, водо- та енергопостачання за згодою експлуатаційної організації.
За приписами п. 6 договору купівлі-продажу №590 на Позивача покладене зобов'язання щодо здійснення контролю за виконанням Покупцем умов цього договору.
Положеннями п.12.2 Договору сторони дійшли згоди щодо можливості його розірвання та повернення об'єкту у державну власність у разі невиконання однією із сторін його умов.
На підставі вказаного договору купівлі-продажу право власності на спірне майно зареєстровано за Відповідачем, що вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.42) та інформаційною довідкою Перевальського державного комунального підприємства БТІ від 11.02.2009р. № 205 (а.с.66а, 66б)
В межах виконання зобов'язань з контролю за виконаннями Позивачем приватизаційних зобов'язань 17.12.2007р. проведена поточна перевірка виконання умов договору купівлі-продажу об'єкту соціально-культурного призначення нежитлової будівлі спортзалу від 05.03.2007р., за результатами якої складений відповідний акт (а.с.7), з якого вбачається невикористання об'єкту приватизації та невиконання обов'язку з утримання утримання об'єкту приватизації та прилеглої території в належному санітарно-технічному стані.
У зв'язку з таким, Позивачем були направлені претензії №1-3/2950 від 21.12.2007р., №18-11-02944 від 19.08.2008р. (а.с.а.с.8,9) з метою врегулювання питання виконання зобов'язань Відповідачем за договором купівлі-продажу, шляхом приведення прилеглої території в належний стан та здійснення заходів щодо припинення можливості проникнення сторонніх до приміщення спортзалу протягом місяця з дня отримання зазначених претензій, але відповіді не отримав.
09.11.2008р. Селезнівська селищна рада у листі №430 (а.с.10) повідомила Позивача про те, що Відповідачем не здійснюються ремонтно-відновлювальні роботи та не підтримує прилеглу територію у належному санітарно-технічному стані .
За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.
На підтвердження підстав заявлених вимог Позивач надав складані в процесі розгляду справи акти обстеження спірного майна від 06.02.2009р. (а.с.43) та від 04.03.2009р. з доданням фото таблиці (а.с.а.с.67-71), які фіксують неналежний фізичний стан об'єкту приватизації, а саме: прилегла територія забруднена; будівля має тріщини, зазори та щілини у перекриттях, сліди підгнивання балок, ураження окремих ділянок гниллю та грибком; частково відсутнє покриття підлоги та повністю відсутнє водопостачання, електрифікації і каналізації; відсутність внутрішніх та зовнішніх заповнених дверних та віконних пройомів; демонтоване внутрішнє санітарно-технічне та електротехнічне устаткування; наявність сміття у приміщеннях; можливість експлуатації лише за умов проведення капітального ремонту.
Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУМВС України по Донецькій області (а.с.51,62)
Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.18-20), отриманого на запит суду, статус Відповідача як підприємця припинено. Разом із тим, цей факт в контексті приписів ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України не впливає на підвідомчість цієї справи господарському суду, оскільки згідно ст. 30 Закону України „Про приватизацію державного майна” спори про приватизацію державного майна, за визначеним обмеженнями, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. В свою чергу, як встановлено п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі спори у справах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду. Наразі об'єкт відчуження спірного договору - нежитлова будівля спортзалу - не відповідає ознакам об'єкту приватизації державного житлового фонду у розмінні ст. 2 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”.
Стосовно заявлених Позивачем вимог суд вважає за необхідне наголосити, що їх одночасне висування цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вимоги пов'язані наданими доказами та підставами виникнення (порушенням умов договору купівлі-продажу №590 від 05.03.2007р.), їх сумісний розгляд не утруднює вирішення справи, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної автономії, та у повній мірі узгоджується із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у застосуванні заходів відповідальності за невиконання зобов'язань за договором у формі розірвання зазначеного договору та повернення об'єкту продажу до державної власності.
Враховуючи характер правовідносин між учасниками договору (приватизаційні), останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законами України „Про приватизацію державного майна”, „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, та умовами договору купівлі-продажу №590 від 05.03.2007р.
Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” Позивач як орган приватизації управнений у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору у разі невиконання його умов покупцем.
За змістом ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Сукупний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що спірний договір може бути розірвано:
- за будь-яких обставин - у разі наявності істотного порушення його умов;
- незалежно від істотності порушення - якщо це передбаченого договором або законом.
Виходячи з підстав позову, у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, Позивач наполягає на розірванні договору саме як на наслідку порушення його умов з боку Відповідача у вигляді невиконання вимог п. 5.1. спріного договору щодо збереження профілю об'єкту приватизації та утримання його та прилеглої території в належному-санітарно-технічному стані.
Приймаючи до уваги наведені вище положення спеціального законодавства у сфері приватизації, що у якості підстави для розірвання договору визнають будь-яке порушення його умов (незалежно від істотності), та аналогічні домовленості сторін, викладені в п.12.2. спірного договору, суд досліджує питання обґрунтованості заявлених вимог виключно в контексті встановлення та правової оцінки факту невиконання зобов'язання за п. 5.1. договору незалежно від істотності такого порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діло
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Гового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. сподарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із збереження профілю об'єкту приватизації та утримання його та прилеглої території у належному санітарно-технічному стані.
Наразі, як вбачається із наявних матеріалів справи (а.с.а.с. 7, 43, 67-71), які фіксують поточний стан об'єкту приватизації, Відповідачем не збережено його профіль та не забезпечено дотримання санітарно-технічних умов тією мірою, що взагалі унеможливлюють цільове використання спірного майна на даний момент.
Зазначений стан об'єкту приватизації у повній мірі не відповідає вимогам Санитарных правил устройства и содержания мест занятий по физической культуре и спорту, утвержденных Главным государственным санитарным врачем СССР от 30.12.1976г. № 1567-76, що підлягають застосуванню у відповідності до приписів Постанови Верховної Ради України „Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” від 12.09.1991р. №1545-ХІІ.
Належність та достовірність наданих Позивачем доказів на підтвердження визначених ним обставин позовних вимог Відповідачем, незважаючи на приписи ст. ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, у встановленому порядку не спростовано та протилежного не доведено.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 614 Цивільного кодексу України підставою для відповідальності за порушення зобов'язання є вина, яка презюмується, оскільки саме на відповідача покладений обов'язок спростування її наявності через доведення факту вжиття всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання. Вказаних доказів Відповідачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, викладені обставини зумовлюють висновок суду про порушення Відповідачем у вигляді невиконання обов'язків, встановлених п. 5.1. спірного договору, що у світлі попередніх висновків суду та приписів ст. 611 Цивільного кодексу України має наслідком розірвання цього договору.
Як зазначено в ч. 9 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна” у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку із невиконанням покупцем договірних зобов'язань, приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність. Аналогічні положення закріплені і в п. 133 розділу 13 Державної програми приватизації із вказівкою про те, що відповідний порядок повернення об'єктів приватизації в державну власність затверджується Кабінетом Міністрів України.
За змістом п. 1 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 18.01.2001р. №32, у державну власність об'єкт повертається до сфери управління органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу, в розглядуваному випадку - до сфери управління Позивача.
Відтак, позовні вимоги щодо повернення об'єкту у державну власність також підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що Позивач відповідно до п. 35 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито” та Постанови КМУ від 21.12.2005р. № 1258 звільнений від сплати судових витрат, судові витрати підлягають стягненню з Відповідача в доход державного бюджету.
При визначені розміру державного мита, яке підлягає стягненню в доход державного бюджету судом враховується, що предметом розгляду у цій справі були немайнова та майнова вимога, що мають оплачуватися кожна окремо згідно із ставками, встановленими Декретом КМУ „Про державне мито”.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 12, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ (ідентифікаційний код 13398493) до ОСОБА_1, м. Вуглегорськ (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про розірвання договору купівлі-продажу №590 від 05.03.2007р. та повернення об'єкту приватизації державного майна - нежитлову будівлю, спортзал, розташований за адресою: Луганська область, Перевальський район, смт. Селезнівка, вул. Комсомольська, буд.3 в державну власність задовольнити у повному обсягу.
2. Розірвати договір купівлі-продажу №590 від 05.03.2007р., укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ
3. Повернути об'єкт приватизації державного майна - нежитлову будівлю, спортзал, розташований за адресою: Луганська область, Перевальський район, смт. Селезнівка, вул. Комсомольська, буд.3 в державну власність до сфери управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути зОСОБА_1, м. Вуглегорськ (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету 328 грн. 79 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.
За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 05.03.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення підписано 05.03.2009р.
6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 4676115, Господарський суд Донецької області було прийнято 05.03.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 37/5пд. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: