Рішення № 4676094, 10.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.03.09 р. Справа № 38/12

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Глорія Джинс” м.Одеса

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Донецьк

про стягнення 41 877грн.11коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Глорія Джинс” м.Одеса, звернувся до господарського суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 27 703грн.33коп., штрафу у розмірі 5 000грн., інфляційного збільшення боргу у розмірі 8 283грн.30коп. та 3% річних у розмірі 890грн.49грн., а всього 41 877грн.11коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № КО 0606/07.3.2 від 07.06.2006 р.

20.01.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист з витягом Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Управління державної реєстрації Донецької міської ради від 13.01.2009р. № 148, відповідно до якого Суб'єкт підприємницької діяльностіОСОБА_1зареєстрований як фізична особа підприємець та знаходиться за адресою: 83050, Донецької області, АДРЕСА_1, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду, а саме ухвала про порушення справи від 10.01.2009р. була направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням 10.01.2009р., ухвала про відкладення розгляду справи від 10.02.2009р. була також направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням 11.02.2009р., але 20.02.2008р. на адресу господарського суду повернувся поштовий конверт з відміткою “за закінченням терміну зберігання” з адреси відповідача: 83050, м.Донецьк, вул.Університетська,50/22, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання та необхідністю представлення сторонами витребуваних документів.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Глорія Джинс” (за договором - продавець, далі - позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1(за договором - покупець, далі - відповідач) було укладено договір №КО 0606/07.3.2, згідно п.1.1 якого продавець зобов'язується поставити за цим договором покупцю обладнання.

До договору надана специфікація, в якій вказані найменування, одиниця виміру, кількість, ціна та сума, підписана сторонами у встановленому порядку.

Згідно п.1.5 договору, покупець зобов'язується оплатити обладнання, яке поставляється на умовах та в строк вказаний в додатку № 3 (графік погашення).

Додатком № 2 до договору передбачений акт приймання-передачі майна від 07.06.2006р.

Додаток № 3 до договору - графік погашення, підписаний сторонами у встановленому порядку.

Розділом 6 сторони визначили відповідальність сторін. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, а також за дострокове розірвання договору винна сторона сплачує штрафну неустойку в сумі 5 000грн.00коп., не виключаючи можливості пред'явлення позову про стягнення збитків (п.6.2 договору).

Суд вважає договір №КО 0606/07.3.2 від 07.06.2006р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

На виконання вимог договору позивач поставив відповідачу торгівельне обладнання на загальну суму 55 548грн.51коп.

Відповідачем торгове обладнання було прийнято, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 07.06.2006 р.(додаток № 2 до договору), який міститься у матеріалах справи, але оплатив його частково на суму 27 845грн.20коп., що підтверджено матеріалами справи.

До теперішнього часу відповідачем залишок заборгованості за отримане торгове обладнання у розмірі 27 703грн.33коп. не погашений, який позивач просить стягнути з відповідача.

 Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача штрафу у розмірі 5 000грн., інфляційного збільшення боргу за період з 01.07.2007 р. по 01.11.2008 р. у розмірі 8 283грн.30коп. та 3% річних за період з 01.07.2007 р. по 01.11.2008 р. у розмірі 890грн.49грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір №КО 0606/07.3.2 від 07.06.2006р., специфікацію, акт приймання-передачі майна від 07.06.2006 р., графік погашення заборгованості, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу у повному обсязі не розрахувався за поставлене торгівельне обладнання на суму 27 703грн.33коп., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов”язання.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за невиконання, або неналежне виконання зобов'язань за договором, а також за дострокове розірвання договору винна сторона сплачує штрафну неустойку в сумі 5 000грн.00коп., не виключаючи можливості пред'явлення позову про стягнення збитків.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 5 000грн. 00 коп. за неналежне виконання зобов'язань за договором обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,

якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційного збільшення боргу за період з 01.07.2007 р. по 01.11.2008 р. у розмірі 8 283грн.30коп. та 3% річних за період з 01.07.2007 р. по 01.11.2008 р. у розмірі 890грн.49грн.є такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 549, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Глорія Джинс” м.Одеса до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 27 703грн.33коп., штрафу у розмірі 5 000грн., інфляційного збільшення боргу у розмірі 8 283грн.30коп. та 3% річних у розмірі 890грн.49грн., а всього 41 877грн.11коп. задовольнити.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (83050, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номерНОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Глорія Джинс” (65031, м.Одеса, вул.Грушевського,41, р/р 26006314628 в АБ „Південний”, МФО 328209, ЄДРПОУ 31574019) основний борг у розмірі 27 703грн.33коп., штраф у розмірі 5 000грн., інфляційні у розмірі 8 283грн.30коп., 3% річних у розмірі 890грн.49грн., держмито у сумі 420грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Повернути позивачу зайве сплачене державне мито у розмірі 1,23 грн.

Видати довідку.

Рішення оголошено у судовому засіданні 10.03.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 3 примірника:

1 - до справи

2-сторонам у справі