Ухвала суду № 4676058, 27.02.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ

"27" лютого 2009 р. Справа № 3/11

За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімол»

про стягнення заборгованості в сумі 30000,00 грн.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : не з'явився;

від відповідача : не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.02.2009 року до 27.02.2009 року.

СУТЬ СПОРУ :

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімол»про стягнення грошової заборгованості за поставку гофроящика та продуктів в розмірі 30000,00 грн.. В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, мотивуючи неналежною якістю поставленого товару; в уточнені до відзиву зазначив, що ТОВ "Бімол" здійснена оплата отриманого товару в розмірі 45000,00 грн. за накладною №ПН-000095 від17.05.2008 року.

Сторони в судове засідання 27.02.2009 року після оголошення перерви не з'явились. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать підписи сторін, наявні в протоколі судового засідання від 24.02.2009 року.

В зв'язку з закінчення строку розгляду справи, передбаченого ст.69 ГПК України, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено поставку товару, а саме гофроящик формату375х250х225 з марки картону Т24К у кількості 10000 шт. по ціні 1,95 грн.за одиницю, а також масло продуктову (серед) у кількості 30 кг Товариству з обмеженою відповідальністю «Бімол»на загальну суму 48000,000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною №РН-0000095 від 16.05.2008 року.

В період з 30.05.2008 року по 19.01.2009 року відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 45000 грн..

Згідно з підписаним сторонами актами звірки взаємних розрахунків станом 24.02.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 3000,00 грн..

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Передача товару за видатковими накладними та довіреностями не суперечить вимогам ч. 4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу перед Приватним підприємцем Біласиком С.М. в розмірі 3000,00 грн..

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 27000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України через відсутність предмету спору. З врахуванням вищевикладеного позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3000,00 грн. підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу, пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Керуючись п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 27000,00 грн. припинити

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімол»(34600, Рівненська область, м.Березне, вул.Андріївська, 87 ; код ЄДРПОУ 32413662; р/р №260044628 в «Райффайзен Банк «Аваль», МФО 333227) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, р/р №2600901300194 в ВФ ТОВ «Укрпромбанк», м.Луцьк, МФО303008) заборгованість в сумі 3000,00 грн.; 30 грн. 00 коп. витрат по оплаті держмита та 11,8 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано «04» лютого 2009 року