Рішення № 46760395, 23.06.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2015 р. Справа № 911/1674/15

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот",

03179, м. Київ, Святошинський р-н, просп. Перемоги, 15 км

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід",

08120, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Бузова, вул. Леніна, буд. 215 А

03037, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33

про стягнення 14 969 096,46 грн.

за участю представників:

позивача - Дем'янчук Д.Ю. (довіреність від 11.03.2015 № 05.1-7/2178);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" (далі - відповідач) про стягнення 15 080 915,76 грн., з яких: 13 403 626,35 грн. основного боргу, 1 407 380,77 грн. пені, 269 908,64 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором генпідряду від 11.01.2012 № 462.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.05.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10311/15 від 30.04.2015) позивачем подано письмові пояснення.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10312/15 від 30.04.2015) позивачем подано документи, на виконання вимог ухвали суду від 20.04.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10313/15 від 30.04.2015) позивачем подано письмові пояснення.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10314/15 від 30.04.2015) позивачем подано письмові пояснення.

У судове засідання 05.05.2015 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.04.2015 не виконав, розгляд справи відкладено на 09.06.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 13209/15 від 05.06.2015) позивачем подано документи, на виконання вимог ухвали суду від 20.04.2015.

У судове засідання 09.06.2015 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.04.2015 не виконав, розгляд справи відкладено на 23.06.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.06.2015 продовжено строк розгляду спору, відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 14563/15 від 19.06.2015) позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про зменшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 14 969 096,46 грн., з яких: 13 403 626,35 грн. основного боргу, 1 313 555,38 грн. пені та 251 914,73 грн. штрафу.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 14564/15 від 19.06.2015) позивачем подано письмові пояснення.

У судовому засіданні 23.06.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги повністю. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу місцезнаходження відповідача, ухвалу про порушення провадження у справі повернуто Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" до господарського суду з підстави закінчення терміну зберігання поштового відправлення.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При вирішенні питання щодо належного повідомлення відповідача про судове засідання, судом враховано правову позицію, що викладено в підпункті 3.9.1. пункту 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" про те, що, у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто з посиланням, зокрема, на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи. На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.06.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх у

сукупності, суд -

встановив:

Між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" (далі - генпідрядник) укладено договір генпідряду від 11.01.2012 № 462 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а генпідрядник забезпечує виконання будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт з нового будівництва об'єкта (пункт 1. Договору).

Згідно з пунктами 2., 3. Договору, об'єкт будівництва - адміністративно-технічний корпус з підземним паркінгом. Адреса розташування об'єкта: м. Київ, проспект Перемоги, 15 км, територія Державного підприємства «Український державний центр радіочастот».

Між сторонами укладено Додаткові угоди від 28.05.2012 № 1, від 13.03.2013 № 2, від 26.11.2013 № 3, від 24.12.2013 № 4, від 01.08.2014 № 5, від 30.10.2014 № 6.

Відповідно до пункту 1.12. Додаткової угоди від 30.10.2014 № 6, для придбання будівельних матеріалів, конструкцій, виробів, устаткування тощо, замовник протягом 5 банківських днів з дати передачи генпідряднику дозволу на виконання будівельних робіт, надає аванс у розмірі 30% (з урахуванням ПДВ 20%) відповідно до календарного графіку фінансування будівельних робіт: до 31.12.2014 генпідрядник здійснює закриття попередніх авансових платежів актами виконаних робіт на суму 22 383 149,23 грн. Порядок авансування робіт: у 2014 році аванс заліковується на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), у розмірі 1% від вартості виконаних робіт (з урахуванням ПДВ 20%), зазначеної у відповідному акті.

Згідно з пунктом 1.22. Додаткової угоди від 30.10.2014 № 6, замовник має право в будь-який час до закінчення виконання робіт (будівництва об'єкта) розірвати Договір, надіславши повідомлення генпідряднику не пізніше 10 робочих днів до дати розірвання Договору, у разі прийняття рішення про припинення будівництва, в тому числі, шляхом консервації або ліквідації незавершеного будівництва або прийняття судом постанови про визнання генпідрядника банкрутом, або в результаті зміни фінансового-економічного стану замовника або з інших причин. При цьому, до замовника не застосовуються будь-які штрафні санкції.

Відповідно до пункту 1.23. Додаткової угоди від 30.10.2014 № 6, замовник має право ініціювати розірвання Договору, якщо генпідрядник за своєї вини/винних дій, бездіяльності залучених ним третіх осіб, зокрема, допустив відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком більш, як на двадцять робочих днів.

Строком Договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до Договору, але не більше, ніж до 31.12.2015 (пункт 85. Договору у редакції Додаткової угоди від 01.08.2014 № 5).

Позивач направив на адресу відповідача повідомлення від 18.03.2015 № 05.2/2547 про розірвання договору генпідряду від 11.01.2012 № 462 та вимогу про повернення авансу у розмірі 13 403 626,35 грн. Докази надіслання повідомлення, а саме: копії опису вкладення у цінні листи з відтиском календарного штемпелю Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» та копії фіскальних чеків, містяться у матеріалах справи. Датою розірвання Договору є 08.04.2015.

Позивачем, на виконання умов Договору та Додаткових угод, перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 49 469 728,22 грн., як аванс на виконання робіт, на підтвердження чого, у матеріали справи надано копії платіжних доручень та банківські виписки (Т.1. а.с. №№80-123).

Крім того, сума авансу у розмірі 49 469 728,22 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, що підписаний представниками та скріплений відбитками печаток обох сторін.

Відповідач, у супереч умов Договору, виконав будівельні роботи частково, на суму 36 066 101,87 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт (типової форми КБ-3) та актами приймання виконаних будівельних робіт (типової форми КБ-2в), (Т.1., а.с. №№ 163-231, Т.2., а.с. №№ 1-249, Т.3., а.с. №№ 1-242, Т.4., а.с. №№ 1-119).

За твердженнями позивача, в порушення умов Договору та Додаткових угод, відповідачем не здійснено закриття авансу на суму 13 403 626,35 грн.

Крім того, на підтвердження наявності заборгованості, позивачем у матеріали справи надано банківські довідки: Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" від 15.05.2015 № 19.06.228, Публічного акціонерного товариства "Юнекс Банк" від 18.05.2015 № 14-1439, Публічного акціонерного товариства "Південний" від 18.05.2015 № 193-00507, Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" від 14.05.2015 № 15932/4343/2015, Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" від 14.05.2015 № 826/05031-9992-0503, Публічного акціонерного товариства "Златобанк" від 13.05.2015 № 1840, Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" від 13.05.2015 № 42/8-493, Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" від 19.05.2015 № 51/07-2148, Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 18.05.2015 № РІ-В80, Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 18.05.2015 № 153-1/2-998, Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Банк розвитку" від 18.05.2015 № Р.02/414, що засвідчені підписами уповноважених осіб банківських установ та скріплені відбитками їх печаток, відповідно до яких кошти від відповідача на рахунок позивача, що відкриті у цих банках, за Договором, не надходили.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Договір, що укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з частиною 2 статті 852 Цивільного кодексу України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору.

Відповідно до умов Додаткової угоди від 30.10.2014 № 6, відповідач до 31.12.2014 здійснює закриття попередніх авансових платежів актами виконаних робіт на суму 22 383 149,23 грн.

Попередня оплата здійснена позивачем належним чином, відтак, строк виконання зобов'язання відповідача з виконання робіт настав 31.12.2014.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 4 статті 653 Цивільного кодексу України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 77. Договору, в редакції Додаткової угоди від 30.10.2014 № 6, замовник має право ініціювати розірвання Договору, якщо генпідрядник за своєї вини/винних дій, бездіяльності залучених ним третіх осіб: не розпочав виконання робіт з дня, коли він повинен згідно з Договором розпочати їх виконання; допустив відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком більш як на двадцять робочих днів; виконав роботи з недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений замовником строк; допустив недоліки (дефекти), які виключають можливість використання об'єкта з метою, визначеною замовником, та не можуть бути усунені генпідрядником. В цьому разі генпідрядник зобов'язаний повернути всі отримані грошові кошти за роботи, які були не виконані, але проавансовані, та роботи, які були виконані з недоліками (дефектами) не пізніше 5 робочих днів з дня направлення вимоги замовником.

За змістом повідомлення позивача про розірвання Договору, підставами розірвання Договору є ті, що встановлені вказаним пунктом 77 Договору, зазначеної редакції.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що зобов'язання з виконання робіт, у визначений Договором та Додатковою угодою від 30.10.2014 № 6 строк, відповідачем не виконане, відтак, у позивача наявне право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Зважаючи на вищевказане, у відповідача наявне грошове зобов'язання перед позивачем з повернення суми попередньої оплати у зв'язку з невиконанням робіт та розірвання Договору, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане, отже, позовна вимога про стягнення з відповідача 13 403 626,35 грн. попередньої оплати вартості робіт, що не виконані відповідачем, є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач, на підставі частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, заявляє до стягнення 1 313 555,38 грн. пені та 251 914,73 грн. штрафу за порушення відповідачем строків виконання робіт, що визначені Договором, які заявлені за період прострочення їх виконання, що остаточно визначений позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 14563/15 від 19.06.2015).

Відповідно до частин 1, 2 статті 231 Господарського кодексу Украйни, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів, додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту частини 2 статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що дані пеня та штраф є видом відповідальності за порушення зобов'язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, які закуповуються за кошти державного бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 22 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків, чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

З аналізу наявного у матеріалах справи статуту вбачається, що позивач є суб'єктом господарювання, що належить до держаного сектору економіки.

Крім того, судом враховано, що ані іншим законом, ані Договором не передбачено іншого розміру штрафних санкцій за порушення даного договірного зобов'язання відповідача, а також те, що вказані штрафні санкції заявлено за порушення негрошового зобов'язання - виконання робіт.

При розгляді вказаного питання, судом враховано висновки Верховного Суду України, що викладені у постанові від 04.02.2014 у справі № 903/610/13.

Відповідно до частини 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем у розмірі 1 313 555,38 грн. та встановлено, що позивачем пеню нараховано надмірно, оскільки безпідставно включено до періоду нарахування день, коли Договір розірвано, правильний розмір пені складає 1 300 151,75 грн., у зв'язку з чим, позовна вимога, у частині 13 403,62 грн. пені, задоволенню не підлягає.

З долученого до матеріалів справи розрахунку штрафу вбачається, що позивачем визначено штраф у розмірі 251 914,73 грн., що є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим, штраф підлягає стягненню в заявленому позивачем розмірі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 13 403 626,35 грн., пені у розмірі 1 300 151,76 грн. та штрафу у розмірі 251 914,73 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, отже, підлягають задоволенню, решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 73 080,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" (08120, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Бузова, вул. Леніна, буд. 215 А, код ЄДРПОУ 36158057) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м. Київ, Святошинський р-н, просп. Перемоги, 15 км, код ЄДРПОУ 01181765) 13 403 626 (тринадцять мільйонів чотириста три тисячі шістсот двадцять шість) грн. 35 коп. основного боргу, 1 300 151 (один мільйон триста тисяч сто п'ятдесят одна) грн. 76 коп. пені, 251 914 (двісті п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот чотирнадцять) грн. 73 коп. штрафу та 73 014 (сімдесят три тисячі чотирнадцять) грн. 56 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 30.06.2015.

Суддя С.О. Саванчук