Рішення № 46760398, 11.06.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2015 р. Справа № 911/1525/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтегровані маркетингові рішення”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Фуд”, м. Вишневе Києво-Святошинського району

про стягнення 139249,72 грн.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтегровані маркетингові рішення” (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Фуд” (надалі відповідач) про стягнення 139249,72 грн. з яких: 116394,88 грн. основного боргу; 878,45 грн. 3% річних; 12032,89 грн. пені; 9943,50 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №3029 від 13.06.2013 р. у частині здійснення оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 29.04.2015 р.

29.04.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 29.04.2015 р. судом оголошено перерву до 20.05.2015 р. про що представниками сторін підписано відповідне повідомлення.

19.05.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав контрозрахунок заявлених до стягнення сум та заяву про припинення провадження у справі у частині стягнення 115000,00 грн. основного боргу, у зв’язку з сплатою вказаної суми.

20.05.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить стягнути з відповідача 168941,35 грн., з яких: 116394,88 грн. основного боргу; 1289,84 грн. 3% річних; 7846,62 грн. пені та 43410,01 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2015 р. розгляд справи призначено на 02.06.2015 р.

29.05.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав контрозрахунок заявлених до стягнення сум.

02.06.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог відповідно до змісту якої позивач просить стягнути з відповідача 53941,35 грн., з яких: 1394,88 грн. основного боргу; 1289,84 грн. 3% річних; 7846,62 грн. пені та 43410,01 грн. інфляційних втрат. Вказана заява за своєю правовою природою є заявою про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні 02.06.2015 р. судом оголошено перерву до 08.06.2015 р. про що представниками сторін підписано відповідне повідомлення.

08.06.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав заперечення на контр розрахунок відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.06.2015 р. розгляд справи призначено на 11.06.2015 р.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи та заслухавши присутніх представників сторін, суд

встановив:

13 червня 2013 року між ТОВ “Інтегровані маркетингові рішення” (постачальник, позивач у справі), та ТОВ "Фоззі-Фуд" (покупець, відповідач у справі) було укладено договір поставки № 3029 (надалі договір), відповідно до п.п. 1.1. та 1.2 якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору. Товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку.

Відповідно до п.2.2 договору ціна товару, що вказана в накладних, які надаються постачальником покупцю разом а партією товару, повинна відповідати специфікації. Зміна ціни без попереднього узгодження сторонами шляхом, укладення та підписання нової специфікації, до виконання всіх діючих і не виконаних на момент такої зміни замовлень, не допускається. Ціна договору складається з вартості поставленого та прийнятого покупцем товару згідно відповідних накладних за цим договором.

Згідно з п. 2.6 договору оплата за товар здійснюється протягом 60 календарних днів від дати поставки продукції за умови, що постачальник належним чином виконав вимоги п.п. 2.5 договору (надання покупцю постачальником накладної, податкової накладної та інших документів). Якщо постачальник виконав вимоги п.п. 2.5 договору пізніше 7-денного строку термін відстрочення платежу рахується від дати належного виконання постачальником всіх умов п.п. 2.5 договору. В разі, коли останній день строку платежу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день банківської установи, днем виконання зобов'язання є перший за ним робочий день. В першу чергу погашається вартість отриманого товару, в другу чергу - всі інші платежі, передбачені договором

Згідно з п.11.1. договору, останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо сторони, у термін не менше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору не повідомлять один одного про бажання розірвати договір або укласти новий договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік.

Сторонами доказів припинення договору до суду не подано, відповідно, дію останнього продовжено до 13.06.2015 р.

На виконання умов договору поставки № 3029 від 13.06.2013 р. позивачем було поставлено товар відповідачеві на суму 888243,15 грн., що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими відтисками печаток позивача та відповідача наступними товарними накладними:

№

п/п

Дата поставки

Номер видаткової накладної

Сума товару

(грн.)

1

02.08.2013

МР-0004017

77040,67

2

09.08.2013

МР-0004142

31300,42

3

16.08.2013

МР-0004245

3037,10

4

23.08.2013

МР-0004398

7154,06

5

03.09.2013

МР-0004475

13400,11

6

10.09.2013

МР-0004558

23406,19

7

17.09.2013

МР-0004653

13194,58

8

20.09.2013

МР-0004781

11112,53

9

27.09.2013

МР-0004920

12899,23

10

08.10.2013

МР-0005020

12585,70

11

15.10.2013

МР-0005120

16593,07

12

22.10.2013

МР-0005254

13610,98

13

29.10.2013

МР-0005371

17208,00

14

05.11.2013

МР-0005481

11076,86

15

12.11.2013

МР-0005594

11256,19

16

19.11.2013

МР-0005714

10816,22

17

26.11.2013

МР-0005877

10737,98

18

03.12.2013

МР-0006069

15850,13

19

10.12.2013

МР-0006261

12111,79

20

17.12.2013

МР-0006421

10734,82

21

24.12.2013

МР-0006566

13777,78

22

14.01.2014

75

51592,80

23

23.01.2014

213

18193,54

24

30.01.2014

387

23572,13

25

06.02.2014

505

8956,99

26

13.02.2014

585

10086,77

27

20.02.2014

660

8578,27

28

27.02.2014

754

11192,21

29

06.03.2014

876

5888,93

30

13.03.2014

947

11258,59

31

20.03.2014

1070

16959,70

32

27.03.2014

1143

15477,65

33

10.04.2014

1341

6759,79

34

03.04.2014

1270

22244,54

35

17.04.2014

1422

8485,34

36

24.04.2014

1538

15026,78

37

08.05.2014

1754

12367,44

38

15.05.2014

1807

5756,11

39

22.05.2014

1965

5033,16

40

29.05.2014

2075

5954,40

41

05.06.2014

2221

5922,43

42

12.06.2014

2316

7938,65

43

19.06.2014

2408

3453,26

44

26.06.2014

2517

13487,76

45

03.07.2014

2590

8363,81

46

09.07.2014

2667

6579,07

47

16.07.2014

2758

8465,90

48

23.07.2014

2825

6245,14

49

30.07.2014

2867

10749,26

50

04.08.2014

2933

7485,55

51

12.08.2014

3027

5451,55

52

19.08.2014

3091

13165,68

53

27.08.2014

3150

9502,80

54

01.09.2014

3188

11842,37

55

10.09.2014

3280

28456,99

56

15.09.2014

3368

7485,55

57

23.09.2014

3458

24771,84

58

30.09.2014

3578

14699,81

59

08.10.2014

3642

10558,08

60

15.10.2014

3718

15538,03

61

26.11.2014

4207

31110,62

62

03.12.2014

4318

24679,44

Згідно з приписами частини першої ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З п. 2.6. договору вбачається, що відповідач мав здійснити розрахунок з позивачем протягом 60 днів з дати поставки товару, оскільки відповідачем не надано належних доказів невиконання позивачем умов п. 2.5. договору.

У свою чергу, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов’язання за вказаним вище договором поставки у частині оплати вартості поставленого позивачем товару не виконав у повному обсязі, у зв’язку з чим за ТОВ “Фоззі-Фуд” рахується заборгованість перед ТОВ “Інтегровані маркетингові рішення” у розмірі 1394,88 грн.

З огляду на вищевказані обставини, у відповідача рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 1394,88 грн. Доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Врахувавши вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати коштів, за поставлений позивачем за договором поставки №3029 від 13.06.2013 р. товар в розмірі 1394,88 грн., при поставці товару на загальну суму 888243,15 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимоги даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед ТОВ “Інтегровані маркетингові рішення” у розмірі 1394,88 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1394,88 грн. боргу за поставлений товар підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 1289,84 грн. 3% річних, 43410,01 грн. інфляційних втрат та 7846,62 грн. пені у зв’язку з несвоєчасною сплатою заборгованості за видатковими накладними № 3458 від 23.09.2014 р. на суму 24771,84 грн., № 3578 від 30.09.2014 р. на суму 14699,81 грн., №3642 від 08.10.2014 р. на суму 10558,08 грн., №3718 від 15.10.2014 р. на суму 15538,03 грн., №4207 від 26.11.2014 р. на суму 31110,62 грн. та №4318 від 03.12.2014 р. на суму 24679,44 грн. за період з 22.11.2014р. по 13.05.2015 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач невірно визначив дати з яких наступило прострочення по сплаті боргу за товар поставлений за видатковими накладними №3642 від 08.10.2014 р. на суму 10558,08 грн., №3718 від 15.10.2014 р. на суму 15538,03 грн., №4207 від 26.11.2014 р. на суму 31110,62 грн. та №4318 від 03.12.2014 р. на суму 24679,44 грн., оскільки датами прострочення сплати боргу за вказаними накладними, з урахуванням п. 2.6. договору є – 09.12.2014 р., 16.12.2014 р., 27.01.2015 р. та 03.02.2015 р.

Разом з тим, позивачем невірно визначено дати припинення прострочення відповідачем зобов’язання на суму 115000,00 грн., виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2015 р. ТОВ «Фоззі-Фуд» було сплачено за платіжним дорученням №2848221 від 05.05.2015 р. на користь позивача 115000,00 грн. У свою чергу, позивач стверджує, що вказані кошти були сплачені відповідачем 14.05.2015р. До вказаних тверджень суд ставиться критично, оскільки позивачем не надано належних доказів, що вказані кошти були зараховані на рахунок останнього саме 14.05.2015 р.

Здійснивши перерахунок 3% річних по заборгованості за поставлений товар на суму 115000,00 грн., за кожною видатковою накладною окремо, за період з 22.11.2014 р. по 05.05.2015 р. та по заборгованості за поставлений товар на суму 1394,88 грн. за період з 06.05.2015 р. по 13.05.2015р., суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1394,88 грн. задовольняє в частині стягнення 1207,52 грн., оскільки аналогічний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат по заборгованості за поставлений товар на суму 115000,00 грн., за кожною видатковою накладною окремо, за період з 22.11.2014 р. по 05.05.2015р. та по заборгованості за поставлений товар на суму 1394,88 грн. за період з 06.05.2015 р. по 13.05.2015р., суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 43410,01 грн. задовольняє в частині стягнення 42842,85 грн., оскільки аналогічний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно.

Згідно з частиною першою ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2. договору, у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цим договором, покупець оплачує на користь постачальника виключну неустойку у розмірі 0,05 % від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За своєю правовою природою вказана неустойка є пенею.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки 0,05 % від простроченої суми оплати за кожний день прострочення не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, суд при здійсненні перерахунку пені використовує 0,05 % від простроченої суми оплати за кожний день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені по заборгованості за поставлений товар на суму 115000,00 грн., за кожною видатковою накладною окремо, за період з 22.11.2014 р. по 05.05.2015р. та по заборгованості за поставлений товар на суму 1394,88 грн. за період з 06.05.2015 р. по 13.05.2015 р., суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 7846,62 грн. задовольняє у частині стягнення 7345,71грн., оскільки аналогічний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1394,88 грн. боргу, 1207,52 грн. 3% річних, 7345,71 грн. пені, 42842,85грн. інфляційних втрат, загалом 52790,96 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У п. 5.2. роз’яснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

З огляду на вищевказане, позивачу, у зв’язку з зменшенням позовних вимог, слід повернути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1559,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Фуд” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5; код ЄДРПО України 32294926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтегровані маркетингові рішення” (02094, м. Київ, Дніпровський район, вул.Червоноткацька, буд. 27А; код ЄДРПО України 34727117) – 1394 (одну тисячу триста дев’яносто чотири) гривні 88 коп. боргу, 7345 (сім тисяч триста сорок п’ять) гривень 71 коп. пені, 1207 (одну тисячу двісті сім) гривень 52 коп. 3% річних, 42842 (сорок дві тисячі вісімсот сорок дві) гривні 85 коп. інфляційних втрат та 1788 (одну тисячу сімсот вісімдесят вісім) гривень 04 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Інтегровані маркетингові рішення” (02094, м. Київ, Дніпровський район, вул.Червоноткацька, буд. 27А; код ЄДРПО України 34727117) з Державного бюджету України частину, сплаченого за платіжним дорученням № 20 від 31.03.2015 р., судового збору, а саме у розмірі 1559 (однієї тисячі п’ятиста п’ятдесяти дев’яти) гривень 00 коп. (оригінал платіжного доручення у матеріалах справи).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.07.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін