Постанова № 4675095, 04.09.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04.09.2009 р.                                                                                 № 2-а- 40175/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача –Чіріка І.О.,

представника відповідача –Чернової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіас-Харків»

до Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м. Харкова

провизнання податкових повідомлень-рішень нечинними ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд податкові повідомлення – рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 05 лютого 2009 року № 0000022340/0, № 0000012340/0; від 19 березня 2009 року № 0000022340/1, № 0000012340/1; від 07 травня 2009 року № 0000022340/2, № 0000012340/2; 14 липня 2009 року № 0000022340/3, №0000012340/3, визнати нечинними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі направлення від 25.11.2008 № 463 фахівцями Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Авіас-Харків» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2008 відповідно до затвердженого плану перевірки. Згідно акту перевірки № 100/23-405/32436339 від 22.01.2009 року встановлені порушення вимог п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, з урахуванням змін і доповнень підприємством занижено податок на прибуток за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року на загальну суму 18022751 грн. та порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР з урахуванням змін та доповнень підприємством занижений податок на додану вартість за період з 01.07.2007 по 30.06.2008 року на загальну суму 14418201 грн. На підставі акту перевірки № 100/23-405/32436339 від 22.01.2009 року начальником Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000022340/0, № 0000012340/0 від 05 лютого 2009 року. 16.02.2009 року на зазначені податкові повідомлення-рішення ТОВ «Авіас-Харків» була подана скарга до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова. 13 березня 2009 року ТОВ «Авіас-Харків» отримано рішення за № 3315/10/25-014 від 05.03.09 про розгляд первинної скарги, згідно якого ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова залишило без змін податкові повідомлення-рішення № 0000022340/0 та № 0000012340/0 від 05.02.09 року, а скаргу директора ТОВ «Авіас-Харків» без задоволення. 20 березня 2009 року на податкові повідомлення-рішення №№ 0000022340/0, 0000012340/0 та №№ 0000022340/1, 0000012340/1 ТОВ «Авіас-Харків» подана повторна скарга до Державної податкової адміністрації у Харківській області. 23 квітня 2009 року ТОВ «Авіас-Харків» отримано рішення за № 1625/10/25.103 від 15.04.2009 року, згідно якого Державна податкова адміністрація у Харківській області залишає без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 06 лютого 2009 року № 0000012340/0 та № 0000022340/0 (від 19 березня 2009 року № 0000012340/1 та № 0000022340/1) та рішення ДПІ у Комінтернівському районі від 5 березня 2009 року № 3315/10/25-014 про розгляд первинної скарги, а скаргу директора ТОВ «Авіас-Харків» Луковнікова С.П. від 20 березня 2009 року № 49 - без задоволення. 28 квітня 2009 року на податкові повідомлення-рішення №№ 0000022340/0, 0000012340/0 та №№ 0000022340/1, 0000012340/1 та рішення за № 3315/10/25-014 від 05.03.2009 ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про розгляд первинної скарги, рішення за № 1625/10/25.103 від 15.04.2009 ДПА у Харківській області про розгляд повторної скарги ТОВ «Авіас-Харків» подана скарга до Державної податкової адміністрації України. 18 травня 2009 року на податкові повідомлення-рішення №№ 0000022340/2, 0000012340/2 направленні доповнення до скарги до Державної податкової адміністрації України. 09 липня 2009 року ТОВ «Авіас-Харків» отримано рішення за № 6269/6/25-0115 від 02.07.2009 року, згідно якого Державною податковою адміністрацією України залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 05.02.2009 року № 0000012340/0 та № 0000022340/0 (від 19.03.2009 року № 0000012340/1 та № 0000022340/1) та рішення ДПА у Харківській області від 15.04.2009 року № 1625/10/25-103, прийняте за розглядом повторної скарги (податкові повідомлення-рішення від 07.05.2009 року № 0000012340/2 та № 0000022340/2), а скарги - без задоволення. Позивач, вважає, дії вчинені ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова не відповідають діючому законодавству України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволені адміністративного позову.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Фахівцями Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Авіас-Харків» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 22.01.2009 року № 100/23-405/32436339.

Перевіркою було встановлено, що ТОВ «Авіас-Харків» порушено вимоги п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, з урахуванням змін і доповнень підприємством занижено податок на прибуток за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року на загальну суму 18022751 грн. та порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР з урахуванням змін та доповнень підприємством занижений податок на додану вартість за період з 01.07.2007 по 30.06.2008 року на загальну суму 14418201 грн.

На підставі акту перевірки від 22.01.2009 року № 100/23-405/32436339 начальником Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення від 05 лютого 2009 року № 0000022340/0, у зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у відношенні ТОВ «Авіас-Харків» на загальну суму 21627301 грн. та податкове повідомлення - рішення від 05 лютого 2009 року № 0000012340/0, у зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у відношенні ТОВ «Авіас-Харків» на загальну суму 35412121 грн.

16.02.2009 року на зазначені податкові повідомлення-рішення ТОВ «Авіас-Харків» була подана скарга до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.

13 березня 2009 року ТОВ «Авіас-Харків» отримано рішення за № 3315/10/25-014 від 05.03.2009 року про розгляд первинної скарги, згідно якого ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова залишило без змін податкові повідомлення-рішення № 0000022340/0 та № 0000012340/0 від 05.02.09 року, а скаргу директора ТОВ «Авіас-Харків» без задоволення.

На підставі акту перевірки від 22.01.2009 року № 100/23-405/32436339 та рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 05.03.2009 року № 3315/10/25-014 начальником Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення від 19 березня 2009 року № 0000022340/1, у зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у відношенні ТОВ «Авіас-Харків» на загальну суму 21627301 грн. та податкове повідомлення - рішення від 19 березня 2009 року № 0000012340/1, у зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у відношенні ТОВ «Авіас-Харків» на загальну суму 35412121 грн.

20 березня 2009 року на податкові повідомлення-рішення № 0000022340/0, №0000012340/0 від 05 лютого 2009 року та № 0000022340/1, № 0000012340/1 від 19 березня 2009 року ТОВ «Авіас-Харків» подана повторна скарга до Державної податкової адміністрації у Харківській області.

23 квітня 2009 року ТОВ «Авіас-Харків» отримано рішення за № 1625/10/25.103 від 15.04.2009 року, згідно якого Державна податкова адміністрація у Харківській області залишає без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 06 лютого 2009 року № 0000012340/0 та № 0000022340/0; від 19 березня 2009 року № 0000012340/1 та № 0000022340/1 та рішення ДПІ у Комінтернівському районі від 5 березня 2009 року № 3315/10/25-014 про розгляд первинної скарги, а скаргу директора ТОВ «Авіас-Харків» Луковнікова С.П. від 20 березня 2009 року № 49 - без задоволення.

28 квітня 2009 року на податкові повідомлення-рішення № 0000022340/0, № 0000012340/0 та № 0000022340/1, №0000012340/1 та рішення за № 3315/10/25-014 від 05.03.2009 ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про розгляд первинної скарги, рішення за № 1625/10/25.103 від 15.04.2009 ДПА у Харківській області про розгляд повторної скарги ТОВ «Авіас-Харків» подана скарга до Державної податкової адміністрації України.

На підставі акту перевірки від 22.01.2009 року № 100/23-405/32436339 та рішення ОДПА за результатами розгляду повторної скарги № 5965/7/25-103 від 15.04.2009 року начальником Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення від 07 травня 2009 року № 0000022340/2, у зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у відношенні ТОВ «Авіас-Харків» на загальну суму 21627301 грн. та податкове повідомлення - рішення від 07 травня 2009 року № 0000012340/2, у зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у відношенні ТОВ «Авіас-Харків» на загальну суму 35412121 грн.

18 травня 2009 року на податкові повідомлення-рішення №0000022340/2, №0000012340/2 від 07.05.2009 року направленні доповнення до скарги до Державної податкової адміністрації України. 09 липня 2009 року ТОВ «Авіас-Харків» отримано рішення за № 6269/6/25-0115 від 02.07.2009 року, згідно якого Державна податкова адміністрація України залишає без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 05.02.2009 року № 0000012340/0 та № 0000022340/0; від 19.03.2009 року № 0000012340/1 та № 0000022340/1 та рішення ДПА у Харківській області від 15.04.2009 року № 1625/10/25-103, прийняте за розглядом повторної скарги; податкові повідомлення-рішення від 07.05.2009 року № 0000012340/2 та № 0000022340/2, а скарги - без задоволення.

На підставі акту перевірки від 22.01.2009 року № 100/23-405/32436339 та рішення ДПА України за результатами розгляду скарг № 13811/7/25-0115 від 02.07.2009 року начальником Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення від 14 липня 2009 року № 0000022340/3, у зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у відношенні ТОВ «Авіас-Харків» на загальну суму 21627301 грн. та податкове повідомлення - рішення від 14 липня 2009 року № 0000012340/3, у зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у відношенні ТОВ «Авіас-Харків» на загальну суму 35412121 грн.

Судом встановлено, що перевіряючі не зверталися до позивача про надання додаткових документів, пояснень від посадових осіб позивача під час перевірки не вимагалося.

Позивач надав для перевірки договір, укладений з ТОВ «Рубітекс» від 14.05.2008 р. згідно умов якого ТОВ «Рубітекс» взяло на себе зобов’язання, а саме: передати у власність продавця, а покупець у порядку та на умовах, зазначених цим договором зобов’язується прийняти та оплатити нафтопродукти: бензин А-76, А-80, А-92, А-95, дизельне паливо в кількості, номенклатурі, по цінам, установленим відповідно до Додаткової угоди, які є невід’ємною частиною діючого договору.

Також, ТОВ «Авіас-Харків» були укладені угоди з ТОВ «Рейнбоу ЛТД», ТОВ «Метрідат», які згідно висновків фахівців ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова є недійсними.

Що стосується твердження відповідача про те, що відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом, у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; положення статей 207 та 208 ГК України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; встановлення обставин, які викладені в акті, дає підстави для визнання суми ПДВ, віднесеної позивачем до дозволеного податкового кредиту по визначеному нікчемному правочину, як неправомірної, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача в акті перевірки щодо нікчемності правочину не є підставою для визнання такого правочину нікчемним, оскільки відповідачем не доведено на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та ТОВ «Рубітекс», ТОВ «Рейнбоу ЛТД», ТОВ «Метрідат» є нікчемними.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано доказів про те, що договіри які були укладені між позивачем та ТОВ «Рубітекс», ТОВ «Рейнбоу ЛТД», ТОВ «Метрідат» визнані судом недійсними. Також слід зазначити, що до компетенції відповідача не входить визнання договорів недійсними.

Стаття 207 Господарського кодексу України також передбачає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним застосовуються після визнання правочину недійсним відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України.

Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що правочини, які були вчинені між позивачем та іншими товариствами є правомірними та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, його недійсність прямо не встановлена законом, а також він не визнаний судом недійсним.

Згідно приписів п.п. 2.3.4 „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Отже, такі висновки органу податкової служби, що договори є нікчемними, що є підставою для визнання суми ПДВ, віднесеної позивачем до дозволеного податкового кредиту як неправомірної, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 7.4.4. вищезазначеного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, з урахуванням змін і доповнень, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В підтвердження виконання договорів з контрагентами позивачем були надані податкові накладні, які містяться в матеріалах справи та реєстри виданих податкових накладних.

Податкові накладні, надані позивачем, виписані з додержанням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Виходячи із вищевикладеного, позивач, у відповідності до п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», правомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ.

Отже, вимоги позивача правомірні та обґрунтовані.

При цьому, треба зазначити, що до висновку про порушення позивачем положень Закону України «Про ПДВ», відповідач дійшов з огляду на обставини діяльності іншої особи, а не позивача, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі вищевикладене та керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіас-Харків» до Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м. Харкова від 05.02.2009 року № 0000022340/0, №0000012340/0; від 19.03.2009 року № 0000022340/1, № 0000012340/1; від 07.05.2009 року № 0000022340/2, № 0000012340/2; від 14.07.2009 року № 0000022340/3, № 0000012340/3.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.           

Повний текст постанови виготовлено 10.09.2009 року.

Суддя                                                                       Кухар М.Д.