Ухвала суду № 46699089, 08.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/7821/2015 р. Головуючий у 1 інстанції - Литвинова І.В.

Доповідач - Мараєва Н.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8.07.2015 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

представника ПАТ Комерційний банк «Фінансова ініціатива»

на рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2015 р.

в справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Комерційний банк «Фінансова

ініціатива»

про стягнення коштів за договором банківського вкладу та договором про відкриття

поточного рахунку, відшкодування збитків та моральної шкоди

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2015 р. частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, а саме : стягнуто з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 432 029,66 грн., інфляційні витрати в розмірі 87 696 грн.; в задоволені іншої частини позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» просить це рішення скасувати в частині стягнення з ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 432 029,66 грн., інфляційні витрати в розмірі 87 696 грн. та судового збору на користь держави в розмірі 3 654 грн., та постановити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а в решті рішення залишити без змін, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, на те, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 26.12.2013 р. між сторонами було укладено договір банківського вкладу №. 90-в-17/264000, згідно умов якого сума вкладу становить 15 000,00 гри. на строк до 31.12.2014 р., з дати 26.12.2013 р. по 31.12.2014 р. процентна ставка складає 25% річних; з дати 31.12.2014 р. процентна ставка складає 3% річних (а.с.10-12).

Судом також встановлено, що 29.01.2014 р. сторони уклали договір №3-в/21/1325 про відкриття поточного рахунку та обслуговування спеціального платіжного засобу, згідно умов якого банк відкрив вкладнику вкладний рахунок на вимогу НОМЕР_1 в національній валюті (а.с. 23-31).

Згідно п.3.1.3 Договору вкладу банк зобов'язаний зберігати вклад, нараховувати по ньому проценти, а також повернути вкладу в порядку, визначеному цим договором.

Згідно п.3.1.4 банк зобов'язаний повернути повністю вклад та нараховані проценти у «Дату повернення», зазначеному у п.2 цього Договору, шляхом перерахування на власний поточний (з використанням СПЗ) рахунок вкладника, відкритий у банку на підставі письмової заяви вкладника, підтвердивши повернення вкладу та нарахованих процентів, видачею належним чином оформленої квитанції банку та/або виписки з Депозитного рахунку.

При зверненні до банку 31.12.2014 р., банк не повернув позивачу суму вкладу та відповідно не надав підтвердження виконання зобов'язання за договором вкладу шляхом видачі оформленої квитанції, чим порушив зобов'язання банку, визначені Договором вкладу.

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 31.08.2014 р, в якій позивач просить Голову правління ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» повернути йому кошти згідно договору банківського вкладу (а. с. 21-22).

Згідно п.4.2 Договору вкладу, остаточний розрахунок банку з вкладником (повернення суми Вкладу) у «Дату повернення» здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування на власний поточний (з використанням СПЗ) рахунок вкладника, відкритий у банку на підставі письмової заяви вкладника. У випадку дострокового розірвання цього Договору остаточний розрахунок банку з вкладником (повернення суми Вкладу) здійснюється у день дострокового розірвання цього Договору у готівковій формі через касу банку.

Згідно ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Так, із наданої відповідачем виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 станом на 14.04.2015 р. вихідний залишок за договором банківського вкладу №90-в-17/264000 становить 432 029,66 грн.

Згідно ст.ст.526, 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися нааежним чином і відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Тому, суд обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач не виконав умови укладеного з позивачем договору банківського вкладу, тому, його вимоги в частині стягнення коштів за договором банківського вкладу є обґрунтованими, задовольнив вимогу позивача про стягнення коштів у розмірі 432 029,66 грн.

Також суд обґрунтовано вважав, що на підставі ч.2 ст.625 ЦК України підлягає задоволенню і позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в розмірі 87 696,00 грн., правильність нарахування яких перевірена судом.

Що стосується решти позовних вимог - відшкодування збитків, упущеної вигоди та моральної шкоди, то суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, не ґрунтуються на вимогах закону, не є доведеними, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Згідно ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам. Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ПАТ Комерційний банк «Фінансова ініціатива» - відхилити, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 16.04.2015 р. - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :