Ухвала суду № 4668046, 07.09.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2009 року № 22а-8879/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання - Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ларіс” на постанову господарського суду Чернівецької обл. від 04.04.2008р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларіс» до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И Л А:

08.02.2008р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларіс» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Чернівці № 000433231 від 26.07.2007р.; стягнути з державного бюджету на користь позивача понесені судові витрати (а.с.2-8).

Постановою господарського суду Чернівецької обл. від 04.04.2008р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.133-136).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив позивач ТзОВ “Ларіс”, який покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.139-142).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції помилково виходив з того, що подання позивачем неправильного розрахунку суми, належної до бюджетного відшкодування, та зменшення контролюючим органом бюджетного відшкодування, є фактично донарахуванням податкового зобов'язання.

Також на момент прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення були відсутні закони, які б встановлювали правову кваліфікацію дій позивача; саме порушення полягає у неправильному розрахунку суми, належної до бюджетного відшкодування, при цьому суми податкових зобов'язань та кредиту визначені платником податку з дотриманням вимог чинного законодавства.

Окрім цього, по картці особового рахунку в підприємства постійно наявний залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду.

Податковим органом неправомірно застосовані до позивача штрафні санкції, передбачені пп.17.1.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки такі підлягають застосуванню у випадку недоплати (заниження суми податкового зобов'язання).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, протягом 25.06.2007р.-10.07.2007р. працівниками ДПІ у м.Чернівці проведено виїзну планову перевірку ТзОВ «Ларіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2007р., по результатам якої складено Акт перевірки № 2948/23-1/31561502 від 13.07.2007р. (а.с.16-63).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого у липні, серпні та жовтні 2005 року позивачем завищено суму бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, відповідно на 11256 грн., 3029 грн. та 21479 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 000433231 від 26.07.2007р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 24508 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 12254 грн. (а.с.11).

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, діючій на момент виникнення спірних відносин):

пп.7.7.1. - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

пп.7.7.2. - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як слідує з матеріалів перевірки податкового органу, платником податків фактично сплачено ПДВ постачальникам товарів (послуг) у червні 2005 року в розмірі 6826 грн., за даними розрахунку позивача - 18082 грн. (до цієї суми включена сума податкового кредиту, сплаченого у грудні 2004 року та квітні 2005 року на суму 11256 грн.); у липні 2005 року - відповідно 2138 грн., за даними розрахунку позивача - 5167 грн. (до цієї суми включена сума податкового кредиту, сплаченого у серпні 2004 року на суму 2833 грн. та неоплаченого податкового кредиту в сумі 196 грн.); у вересні 2005 року - відповідно 4973 грн., за даними розрахунку позивача - 26515 грн. (до цієї суми включена сума податкового кредиту, сплаченого у травні, червні, липні та серпні 2005 року на загальну суму 20363 грн. та частково сума ПДВ, яка не підтверджена податковими накладними, що оплачена платіжним дорученням № 97 від 05.09.2005р. в сумі 1116 грн.).

Згідно з абз.2 п.8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України № 110 від 17.03.2001р., у разі, коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованого від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

Оскільки матеріалами справи стверджується відшкодування платнику податку сум ПДВ з державного бюджету шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, то податковий орган правомірно на підставі результатів перевірки застосував до позивача штрафні санкції, передбачені пп.17.1.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

При цьому покликання апелянта на наявність по картці особового рахунку в підприємства постійного залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду, тобто переплата податку, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки така не звільняє платника податку від сплати штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог пп.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , а відтак й покладених в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, заявлений позивачем позов про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ларіс” на постанову господарського суду Чернівецької обл. від 04.04.2008р. у справі № 9/38/5027 залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.А.Пліш

О.П.Стародуб