Постанова № 4668045, 07.09.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2009 року № 22а-8114/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання - Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галичина-Транс» на постанову господарського суду Львівської обл. від 03.03.2008р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галичина-Транс» до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської обл. про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, -

В С Т А Н О В И Л А:

06.11.2007р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Торговий дім «Галичина-Транс» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданих під час розгляду справи уточнених позовних вимог, просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Дрогобицькому районі Львівської обл. № 0000052304/3 від 02.11.2007р. (а.с.5-7).

Постановою господарського суду Львівської обл. від 03.03.2008р. у задоволенні позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської обл. № 0000052304/2 від 27.08.2007р. відмовлено; у задоволенні решти позовних вимог провадження закрито (а.с.118-122).

Не погодившись із винесеною постановою, її оскаржив позивач ТзОВ «Торговий дім «Галичина-Транс», який покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду та задоволити заявлений позов (а.с.128-130).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що експертна оцінка землі використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок, вона передбачає визначення ринкової (імовірної ціни продажу на ринку) або іншого виду вартості об'єкта оцінки, за яку він може бути проданий (придбаний) або іншим чином відчужений на дату оцінки відповідно до умов угод.

Визначальним фактором для формування цін є вартість, як погоджена сторонами, тобто договірна вартість; у розглядуваному випадку спірним податковим повідомленням-рішенням визначено податкові зобов'язання і нараховані штрафні санкції на суму, яка не була фактично отримана підприємством.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 12-23.03.2007р. відповідачем ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської обл. проведена виїзна планова документальна перевірка ТзОВ «Торговий дім «Галичина-Транс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., по результатам якої складено Акт перевірки № 193/23-1/31638632 від 28.03.2007р. (а.с.12-39).

Із змісту складеного Акта перевірки слідує, що відповідно до умов договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.02.2006р. позивачем відчужено Спільному українсько-англійському підприємству «Західна нафтова група» у формі ТзОВ земельну ділянку площею 1,6500 га для обслуговування споруд цеху магістральних нафтопродуктів, що розташована за адресою: Львівська обл., м.Дрогобич, вул.Бориславська, ціна продажу склала 214568 грн. 04 коп. (а.с.41-42).

Відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеного ТзОВ «Експертна група «Богдан», ринкова вартість земельної ділянки становить 260535 грн. (а.с.90-95).

Виходячи з наведеного, податковим органом зроблено висновок про порушення платником податків вимог п.4 ст.201 Земельного кодексу України, п.4.1 ст.4, пп.8.9.1 п.8.9 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», через що підприємством занижено валовий дохід від продажу землі в сумі 45967 грн., а відтак занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 11492 грн. за І квартал 2006 року.

На підставі вищевказаного Акту і за наслідками адміністративного оскарження (а.с.8-11) податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052304/3 від 02.11.2007р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 17238 грн., з яких 11492 грн. за основним платежем та 5746 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.56).

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом використані дані експертної оцінки не для обмеження договірної ціни, а для визначення звичайної ціни об'єкта з метою оподаткування, при цьому в силу імперативних вимог ст.201 Земельного кодексу України експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом та іншими законами.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права, виходячи з наступного.

Як достовірно встановлено судом апеляційної інстанції, у розглядуваному випадку податковим органом була визначена звичайна ціна відчуженої земельної ділянки, яка в подальшому була використана в цілях оподаткування проведеної операції.

Між тим, такі дії відповідача суперечать вимогам Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994р. «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) (п.1.20 цього Закону).

Згідно з п.1.20.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Окрім цього, наведений Закон  чітко передбачає конкретні випадки застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств. До таких випадків відносяться такі:

1. Визначення доходів та витрат від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій (пп. 7.1.1 ст. 7 Закону).

2. Віднесення до складу валових витрат сум винагород або інших видів заохочень, які фактично виплачені пов'язаним з платником податку фізичним чи юридичним особам (пп.5.3.9 ст.5 Закону).

3. Віднесення до складу валових витрат сум збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) пов'язаним з таким платником податку особам (пп.5.3.9 ст.5 Закону).

4. Визначення доходу, отриманого платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, юридичним особам, які не є платниками податку на прибуток підприємств, або сплачують цей податок за іншими, ніж платник податку, ставками (пп.7.4.1 ст.7 Закону).

5. Визначення витрат, понесених платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, юридичної особи, яка не є платником податку на прибуток підприємств, або сплачує цей податок за іншими, ніж платник податку, ставками (пп.7.4.2, 7.4.3 ст.7 Закону).

6. Визначення витрат платника податку на сплату процентів за депозитами, орендними платежами, цивільно-правовими договорами пов'язаним з таким платником особам (пп.7.4.4 ст.7 Закону).

7. Визначення бази для нарахування авансового внеску з податку на прибуток у разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (пп.7.8.2 ст.7 Закону).

8. Визначення вартості майна, яке отримує власник корпоративних прав під час розподілу ліквідаційною комісією майна платника податку, що ліквідується (пп.7.8.9 ст.7 Закону).

9. Відображення у податковому обліку операцій з повернення орендарем об'єкта фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність (пп.7.9.6 ст.7 Закону).

10. Віднесення до основної діяльності неприбуткової організації продажу товарів (послуг), які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов'язаними з її основною діяльністю (пп.7.11.13 ст.7 Закону).

У решті випадків звичайні ціни при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств не застосовуються.

Відповідно до ст.44 ГК України одним з принципів підприємницької діяльності є самостійне формування суб'єктом господарювання програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Підприємство має право реалізовувати самостійно всю продукцію на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом (ст.67 ГК України).

За таких обставин колегія суддів вважає, що у розглядуваному випадку підстави для визначення звичайної ціни у податкового органу були відсутніми, через що нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств здійснені неправомірно.

Колегією суддів враховується й те, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ч.2 ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, колегія суддів вважає позовні вимоги ТзОВ «Торговий дім «Галичина-Транс» (із врахуванням поданих під час розгляду справи уточнень) обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0000052304/3 від 02.11.2007р. слід визнати неправомірним та скасувати.

За таких обставин заявлений позов є підставним та обґрунтованим, через що підлягає задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галичина-Транс» задоволити.

Постанову господарського суду Львівської обл. від 03.03.2008р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галичина-Транс» задоволити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської обл. № 0000052304/3 від 02.11.2007р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 17238 грн., з яких 11492 грн. за основним платежем та 5746 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галичина-Транс» з Державного бюджету України 03 (три) грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.А.Пліш

О.П.Стародуб