Постанова № 46638305, 28.08.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2012 року Справа № 20/5005/2406/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

суддів Павловського П.П.,. ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Литвин А.П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 , керівник, присутній в судовому засіданні 31.07.12;

від відповідача - 4: ОСОБА_3, довіреність №2943 від 18.07.11, представник;

від третьої особи - 2: ОСОБА_4, довіреність №529/10 від 02.07.10, представник;

Представники відповідачів - 1,2,3 та третьої особи -1 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства фірми "Алтей", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.12 року у справі № 20/5005/2406/2012

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства фірми "Алтей", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Відділу державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ

Відповідача - 2: Товарної біржі "Біржа нерухомості" ДААТ", м. Дніпропетровськ

Відповідача - 3: Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізованого підприємства

"Укрспецторг", м. Дніпропетровськ

Відповідача - 4: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5

Олександровича, м. Дніпропетровськ

Третя особа-1 яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_6 ,м. Дніпропетровськ,

Третя особа-2 яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_7. Київ.

про визнання недійсними договорів про реалізацію нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Приватне науково-виробниче підприємство фірми "Алтей", м. Дніпропетровськ звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Відділу державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ Товарної біржі "Біржа нерухомості" ДААТ" , м. Дніпропетровськ, Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізованого підприємства "Укрспецторг", м. Дніпропетровськ, Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ за участю Третьої особи-1 яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідачів -ОСОБА_6 ,м. Дніпропетровськ, Третьої особи -2 яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідачів -Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_7. Київ про визнання недійсними договорів про реалізацію нерухомого майна

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.12 року, по справі № 20/5005/2406/2012 (суддя: Пархоменко Н.В.) - в задоволенні позовних вимог -відмовлено.

При винесені оскарженого рішення, суд виходив з того, що у звязку з пропуском строку позовної давності та обрання невірного способу захисту порушеного права позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Не погодившись із оскаржуваним рішенням, Позивач по справі звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки вважає його винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_7. Київ просить суд залишити оскаржене рішення господарського суду від 10.05.12 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся з позовною заявою про відшкодування збитків завданих злочином, визнання недійсним договорів, протоколів та актів, та просить визнати недійсним Договір укладений 03.12.2002р., між Відділом державної виконавчої служби Індустріаль- ного району Дніпропетровського міського управління юстиції та Товарною біржею "Біржа нерухомості ДААТ"про реалізацію нерухомого майна на прилюдних торгах -виробничого приміщення по вулиці Бажова, буд. 53 у м. Дніпропетровську ; Протокол №1 проведення прилюдних торгів про продажу арештованого майна Товарною біржею "Біржа нерухомості ДААТ"від 19.12.2002року, виробничого приміщення літера А-2 , площа 1193 кв.м.площа настройки 709,09кв.м.; ОСОБА_8 від 19.12.2002року складений Відділом державної виконавчої служби Індустріаль- ного району Дніпропетровського міського управління юстиції про проведення прилюдних торгів реалізації арештованого майна ; Договір № 4-17/210 від 15.01.2003р. укладений між Відділом державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Укрспецторг", про реалізацію сараю-Б, сараю-Ж, ангару-В, огорожі-4, що знаходяться по вул. Бажова, 53, в м. Дніпропетровську, Протокол №1 від 31.01.2003р. про проведення прилюдних торгів сараю-Б, сараю-Ж, ангару-В, огорожі-4, що знаходяться по вул. Бажова, 53, м. Дніпропетровськ, Акт прилюдних торгів від 31.01.2003року затверджений Відділом державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції по реалізації сараю-Б, сараю-Ж, ангару-В, огорожі-4, що знаходяться по вул. Бажова, 53, м. Дніпропетровськ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що конкуренти з участю державної виконавчої служби позбавили шляхом злочину директора та засновника ПНВП фірми "Алтей"права власності, щодо господарського використання свого майна та права участі в управлінні приватним підприємством.

До того ж, під час виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області про стягнення боргу з підприємства на користь кредитора у сумі п'ятдесят тисяч гривень, державним виконавцем було допущено порушення і дії державного виконавця були оскаржені до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне науково-виробниче підприємство фірма "Алтей", код ЄДРПОУ -19430909, було зареєстровано 14.02.1993р., засновником та керівником фірми є ОСОБА_9 (свідоцтво, довідка з ЄДРПОУ, наказ (стор. 18-20).

Відповідно до реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна які належать юридичним особам , яке видано 01.04.1999р. БТІ м. Дніпропетровська за Приватним науково-виробничим підприємством фірма "Алтей"було зареєстровано виробничі будівлі літ А-2 з підвалом , сараї літ Б,Ж. за адресою. Дніпропетровськ, вул. Бажова,53.

В грудні 2002 року - січні 2003року вищезазначене майно було реалізовано з прилюдних торгів Державною виконавчою службою Індустріального району м. Дніпропетровська.

Згідно Інформаційної довідки №15649 від 03.12.2008року виданої КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації"власником виробничої будівлі літ А-2 з підвалом , сараї літ Б,Ж. за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Бажова,53 є ОСОБА_6 відповідно договору купівлі-продажу /ВЕО №580905 реєстр 4107/27.04.2007р. /посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10:рішення суду (б/н) від 26.10.2007р) Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, 26.05.2003р. спірне майно було зареєстровано за ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів /ВАС № 623685, реєстр № 6036 від 24.12.2002р / посвідчене приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_11

20.10.2008р. Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська постановив вирок яким визначив винним державного виконавця Біленко Ю.В. у вчиненні злочину передбаченого ст. 365 ч.З КК України , а саме встановлено, що в наслідок незаконних дій державного виконавця, незаконно відчужено статутний фонд ПНВП фірми "Алтей"ОСОБА_8, та в наслідок незаконного поновлення виконавчого провадження реалізована частина майна належного ПНВП фірмі "Алтей", а саме 03.12.2002року реалізовано на прилюдних торгах виробниче приміщення по вул Бажова,53, а 15.01.2003року сарай-Б, сарай-Ж, ангар-В, огорожа-4, що знаходяться по вул. Бажова,53, в результаті чого, були відновлені корпоративні права ОСОБА_2 засновника - Приватного науково-виробничого підприємства фірми "Алтей".

Вбачається, що на день розгляду справи власником спірного нерухомого майна, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Бажова,53 є ОСОБА_6. 17.12.2007р. між ОСОБА_6 та ЗАТ "Альфа-Банк"було укладено договір іпотеки № SMERS00411/2 відповідно якого в іпотеку банку було передано нерухоме майно , зокрема виробнича будівля літ. А-2 , сарай-Б, сарай-Ж, ангар-В, огорожа-4, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Бажова,53.

Згідно положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 цього Кодексу.

Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.

Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

З матеріалів справи вбачається, що скаржником були оскаржені протоколи та ОСОБА_8 про проведення прилюдних торгів реалізації арештованого майна, що своїми ознаками не носять характеру обов'язкового до виконання ненормативного акта, а також не породжують правових наслідків, а лише фіксують певні події та їх хід.

Пунктом 2 Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. „ Про судове рішення" з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Як вірно було встановлено господарським судом, визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначених цивільним законодавством.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України (ст. 215 Цивільного кодексу України). Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В позовних вимогах про визнання недійсними: Договору від 03.12.2002р., укладеного між Відділом державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції та Товарною біржею "Біржа нерухомості ДААТ'про реалізацію нерухомого майна на прилюдних торгах -виробничого приміщення по вулиці Бажова , буд. 53 у м. Дніпропетровську ; - Договору № 4-17/210 від 15.01.2003р. укладеного між Відділом державної виконавчої служби Індустріального району Дніпропетровського міського управління юстиції та Товариством з обмеженою відповідальністю " Спеціалізоване підприємство "Укрспецторг", про реалізацію сараю-Б, сараю-Ж, ангару-В, огорожі-4, що знаходяться по вул. Бажова, 53, м. Дніпропетровськ, в якості правових підстав визнання договорів недійсними позивач посилається на норми частини 1-2 статті 20, частиною 3 статті 47, частиною 2 статті 147 Господарського кодексу України, частиною 3 статті 388, 1174, 1177, 1192 Цивільного кодексу України, тобто на норми права які гарантують та захищають майнові права суб'єктів господарювання, та регулюють право власника на витребування майна від добросовісного набувача та відшкодування шкоди , завданою посадовою або службовою особою.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити законодавство на підставі якого подається позов.

Посилання на законодавство являє собою юридичні підстави позову. У позовній заяві повинні бути викладені норми матеріального права, що регулюють спірні матеріально-правові відносини та порушені відповідачем, а також відповідно до яких, на думку позивача, слід вирішити спір. Термін "законодавство" треба розуміти в широкому смислі як законодавчі, так і підзаконні та інші нормативно-правові акти.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не навів правового обґрунтування та норм матеріального права, на підставі яких він просить визнати недійсними договір від 03.12.2002 р., протокол № 1 проведення прилюдних торгів про продажу арештованого майна від 19.12.202 р., акт від 19.12.2002 р., договір № 4-17/210 від 15.03.2003 р., протокол № 1 від 31.01.2003 р., акт прилюдних торгів від 31.01.2003 р.

Підставою позовних вимог, позивач зазначив ст.1212 ЦК України, яка регулює загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, ст. 388 ЦК України, яка регулює право власника на витребування майна від добросовісного набувача, ст.ст.1174, 1177, 1192 ЦК України, які регулюють підстави та способи відшкодування шкоди.

Наведені правові норми не можуть бути підставою для визнання недійсними спірних договорів, протоколів та актів, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що Третя особа-2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_7. Київ надала заяву про застосування строків позовної давності (10.05.2012р. вх № 271666/12) просить застосувати строки позовної давності і в позові відмовити.

Відповідно до статті 257 Цивільного Кодексу України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За частиною 1 статті 261 Цивільного Кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу , яка його порушила.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що спірні договори не можуть бути визнані недійсними за пропуском строку позовної давності.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, спірні договори були укладені 03.12.2002р. та 15.01.2003р. позивачеві було відомо про укладені договори, рішенням Верховного суду України від 05.04.2006р. було поновлено корпоративні права ОСОБА_9, 20.10.2008р. був постановлений вирок Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська , з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області ПНВП фірма „Алтей" звернулась 24.01.2012р. (вх .549).

Згідно ч. 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі зробленою до винесення ним рішення.

Також колегія суддів не вбачає підстав які б зупинили перебіг позовної давності (стаття 263 Цивільного кодексу України), або перервали перебіг позовної давності (стаття 264 Цивільного кодексу України), або поважних причин пропущення строку позовної давності (частина 5 статті 267 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів приходить висновку про те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні вимог.

З урахуванням вищезазначеного судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно та обєктивно розглянуті всі обставини справи та їм надана належна правова оцінка, рішення господарського суду відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства фірми "Алтей", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.12 року у справі №20/5005/2406/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.12 року у справі № 20/5005/2406/2012 - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя П.П.Павловський

СуддяВ.В. Швець