Постанова № 46636625, 08.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 495/8600/14-а

Категорія: 6 Головуючий в 1 інстанції: Чебан Н.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представників апелянта - Капеліст М.М. та Федянін В.С.,

представника 3-ї особи - Котелевський О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ЭЗЯБИИ" на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.05.2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "ЭЗЯБИИ" до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, 3-тя особа Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура про визнання недійсним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2014 року публічне акціонерне товариство "ЭЗЯБИИ" звернулось до суду з позовом до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, 3-тя особа Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 23.06.2014 року №294 в частині п.2 «Про затвердження Актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 21.05.2014 року».

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради Одеської області не правомірно прийнято рішення в частині визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а тому підлягає скасуванню.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.05.2015 року у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "ЭЗЯБИИ" відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, публічне акціонерне товариство "ЭЗЯБИИ" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2014 року комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам було складено акт, яким було визначено розмір збитків, нанесених територіальній громаді м. Білгород-Дністровський в особі Білгород-Дністровської міської ради, у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок використання ВАТ «ЄЗЯБИИ» без правовстановлюючих документів у розмірі 931645,74 грн.

Рішенням Виконкому Білгород-Дністровської міської ради №294 від 24.06.2014 року «Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок» було затверджено Акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 21.05.2014 року.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволення позовних вимог з огляду на дотримання відповідачем вимог закону та прийняття оскаржуваного рішення в межах своїх повноважень з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються ними у своїй діяльності, а також актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятими в межах їхньої компетенції.

При цьому рішення органа владних повноважень повинні бути вмотивованими та грунтуватися на вимогах діючого законодавства, тому відповідач повинен був приймаючи оскаржуване рішення з'ясувати питання щодо правової природи визначеної суми збитків, а саме правомірність здійснення розрахунку цієї суми відповідно до приписів Порядку визначення та відшкодування збитків власникам земель та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 284 від 19.04.1993 р. та надати оцінку акту комісії з визначення та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади. Суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Також, частиною 6 статті 59 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Відповідно до підпункту 1 пункту "а" ч. 1 ст. 33 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, такі власні (самоврядні) повноваження: визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

При цьому вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним.

Згідно ч. 2 ст. 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. N 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню підлягають, зокрема інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що розпорядженням № 557-р від 19.05.1966 р. Ради Міністрів Української РСР Білгород-Дністровському комбінату будівельних матеріалів під виробничу базу та кар'єр для видобутку вапняку в постійне користування відводиться 27,4 га на час експлуатації і кар'єру вапняку - 58,4 га на умовах, вказаних в Рішення Одеського облвиконкому від 25 березня 1966 р. №221/1.

18 жовтня 1966 р. на виконання Рішення виконкому Одеської Облради депутатів працюючих від 25 березня 1966 р. №221/1, затвердженого Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 19 травня 1966 р. № 557/р. проведено відвід в натурі земельної ділянки площею всього 85,8 га, з них в постійне користування 27,4 га Білгород-Дністровському комбінату будівельних матеріалів.

Постановою виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської Ради депутатів працюючих №267 від 19 травня 1967 р. на будівництво Білгород-Дністровського експериментального заводу ніздрюватих бетонів та виробів (силікатного заводу) виділено ділянку на території комбінату будівельних матеріалів загальною площею 4,5.

Наказом №32 від 02 лютого 1973 р. Міністра промисловості будівельних матеріалів УРСР Бакланова Г., Білгород-Дністровський комбінат будівельних матеріалів на правах цеху об'єднано з Білгород-Дністровським експериментальним заводом ніздрюватих бетонів та виробів.

В розпорядженні №115-р від 31.12.1993 р. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області «Про спосіб приватизації орендного колективного підприємства - експериментального зводу ніздрюватих бетонів та виробів» вказано, що у відповідності до п.2 Декрету Кабінету Міністрів від 20.05.1993 р. №57-93 «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду приватизацію цілісного майнового комплексу орендованого колективного підприємства - експериментального заводу ніздрюватих бетонів та виробів здійснити шляхом продажу належних державі акцій відкритого акціонерного Товариства, заснованого регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та організацією орендаторів, створеної трудовим колективом Білгород-Дністровського заводу ніздрюватих бетонів та виробів».

Рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської Ради народних депутатів від 21.04.1994 р. № 433 затверджено акти інвентаризації земель підприємств та організацій, згідно додатку та рекомендовано землекористувачам розробити технічну документацію для отримання державних актів на право користування земельною ділянкою у встановленому порядку.

З огляду на викладене судова колегія вважає що позивач користувався земельною ділянкою тривалий час на законних підставах на праві постійного землекористування з 1966 р., а прийняття Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 р. змінило для приватних акціонерних товариств форми користування земельними ділянками, виключивши для таких підприємств право постійного користування.

Однак, Конституційний суд України в рішенні від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 зазначив, що після прийняття Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь-якому разі виключається як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв'язку з непереоформленням правового титулу.

Позивач використовує земельну ділянку у своїй господарській діяльності за цільовим призначенням, належним чином подає податкову звітність зі сплати за землю та сплачує земельний податок в повному обсязі, що не заперечувалось під час розгляду справи у суді представниками відповідача та прокуратури.

Крім того судом першої інстанції не враховані процедурні порушення, допущені при складанні та затверджені акту комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 21.05.2014 року.

Так, за умовами пунктів 2, 3 постанови КМУ від 19.04.1993 р. N 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до рішенням ВК Білгород-Дністровської міської ради від 16.05.2014р .№264, було встановлено, що до складу комісії включається представник суб?єкта господарювання, діями якого заподіяно збитки та які будуть їх відшкодовувати, та згідно п.2.8 Положення про комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам в новій редакціїї, затвердженого цим рішенням, матеріали розглядаються в присутності суб?єкта, відносно якого вони надійшли. У разі відсутності цієї особи матеріали можуть бути розглянуті лише у випадках, коли є підтвердження про своєчасне її сповіщення стосовно місця та часу розгляду матеріалів, при цьому своєчасне, письмове сповіщення щодо часу та місця засідання комісії забезпечує особа або орган, якому були завдані збитки.

Незважаючи на вищевикладене, представник Позивача не приймав участі в засіданні комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, його підпис відсутній на акті комісії, в матеріалах справи відсутні письмові сповіщення його про час та місце проведення засідання, що є грубим порушенням порядку роботи комісії, визначеного Положенням.

Однак ці факти не були враховані ВК Білгород-Дністровської міської ради при прийнятті рішення стосовно затвердження акту комісії, а також ці процесуальні порушення, які мають суттєве значення для справи, не були враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «ЭЗЯБИИ» не уклало договір оренди з власником земельної ділянки не зі своєї вини, оскільки границі конфігурації земельної ділянки, якою користується позивач, накладаються по даним земельного кадастру на земельну ділянку, якою користується Білгород-Дністровський морський торгівельний порт, який у свою чергу привести свою технічну документацію у відповідність до фактичного користування не має можливості з огляду на відсутність коштів на проведення таких видів робіт (а.с.64, 65, 210-214). Документи, наявні в справі спростовують твердження відповідача, що ПАТ «ЭЗЯБИИ» ухиляється від укладання договору оренди та підтверджують його активну поведінку та зацікавленість у вирішенні питання щодо укладення договору оренди.

Судом першої інстанції не враховано, що ст. 614 ЦК України визначає вину як обов'язкову підставу відповідальності за завдані збитки. Для покладення на орендарів відповідальності за завдані місцевим радам збитки необхідні обумовлені підстави, що їх містять елементи складу правопорушення - наявність реальних збитків (витрати, понесені кредитором; втрата або пошкодження майна кредитора; неодержані кредитором доходи); протиправність поведінки боржника (активна або пасивна дія); причинний зв'язок та вина боржника.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести факт порушення контрагентом зобов'язання, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.

Враховуючи те, що укладання договору оренди є правом, а не обов'язком сторони та не є єдиною формою землекористування, то такі дії не можуть тлумачитись, як порушення зобов'язання і відповідно, відсутні правові підстави кваліфікувати такі дії землекористувача як правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

У зв'язку з наведеним, судова колегія вважає, що акт комісії, яким було визначено розмір збитків, нанесених територіальній громаді м. Білгород-Дністровський у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок використання ВАТ «ЭЗЯБИИ» без правовстановлюючих документів у розмірі 931645,74 грн. є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам закону та фактичним обставинам справи, тому відповідач не обґрунтовано, без дослідження всіх обставин та не враховуючи процедурні порушення, допущені при його складанні, затвердив акт цієї комісії та безпідставно застосовував до позивача ВАТ «ЭЗЯБИИ» таку міру юридичної відповідальності, як зобов?язання відшкодування збитків у вигляді недоотриманих доходів.

Враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ЭЗЯБИИ» задовольнити частково.

Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.05.2015 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов публічного акціонерного товариства «ЭЗЯБИИ» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення №294 від 23 червня 2014 року Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради «Про затвердження Актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 21.05.2014 року», яким затверджено Акт №2 від 21.05.2014р комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (додаток №2).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «ЭЗЯБИИ» /67700, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул.Шабська, 108, код ЄДРПОУ 00291405/ судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги у сумі 523 грн. 74 коп. (п'ятсот двадцять три гривні сімдесят чотири копійки).

Постанову апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту постанову.

Повний текст постанови складено та підписано 13.07.2015 року.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик