Ухвала суду № 46635586, 11.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2015 року

справа № 804/4711/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Чередниченко В.Є. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 13.06.2014р. у справі №804/4711/14

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім Буд»

до:

про:

Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

02.04.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім Буд» (далі – ТОВ «Дім Буд») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі – Нікопольська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 3-6 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/4711/14 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дім Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині податку на прибуток та податку на додану вартість (далі – ПДВ) при здійсненні операцій з ТОВ «Діксі Буд», ТОВ НВП «Ньютек» за період діяльності з 01.07.2012р. по 31.12.2012р. у періодах їх фактичного здійснення податковим органом було зроблено висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Діксі буд» (по ланцюгу постачання ТОВ «Діксі Буд» - ТОВ «РИВС»), що призвело до порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства та заниження податку на прибуток у сумі 68017 грн. за 4 квартал 2012р., та заниження ПДВ за період жовтень, листопад 2012р. у загальному розмірі на 64778 грн., що було відображено у акті перевірки №429/221/32965238 від 12.09.2013р., на підставі якого за результатами перевірки податковим органом (відповідачем у справі) було прийнято податкові повідомлення-рішення №0002572201 та №0002582201 від 30.09.2013р. позивач не погодившись з висновками податкового органу за результатами перевірки та прийнятими ним рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку, але скарги підприємства були залишені без задоволення, а прийняті відповідачем рішення залишено без змін, позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентом ТОВ «Діксі буд» своїх зобов’язань за договорами на виконання будівельних робіт (договори субпідряду) , що свідчить про те, що ці угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність, визначено розмір валових витрат підприємства, об’єкт оподаткування податком на прибуток та сформовано податковий кредит, тому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0002572201 та №0002582201 від 30.09.2013р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2014р. у справі №804/4711/14 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0002572201 та №0002582201 від 30.09.2013р.. (суддя Царікова О.В. ) / а.с. 18-23 том 2/.

Відповідач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2014р. у даній справі, подала апеляційну скаргу / а.с. 30-32 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 13.06.2014р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 44-45 том 2/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було об’єктивно та повно з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та постановлено рішення у справі без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову сулу першої інстанції від 13.06.2014р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а.с. 49,50 том 2/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справу у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 13.06.2014р. у даній справі залишити без змін; перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Дім Буд», ідентифікаційний код 32965238, зареєстровано як юридична особа 25.05.2004р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, підприємство є платником податків, у тому числі ПДВ, та як платник податків перебуває на обліку у відповідача у даній справі, одними з основних видів діяльності підприємства є - загальна будівельна діяльність, проектно-конструкторські роботи, будівельно-монтажні роботи, з метою здійснення господарської діяльності, яка пов’язана із створенням об’єктів архітектури, ТОВ «Дім Буд» 20.03.2012р. було отримано відповідну ліцензію серії АД №031198 строком дії по 20.03.2015р. / а.с. 25-31 том 1/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі у період з 03.09.2013р. по 09.09.2013р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Дім Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині податку на прибуток та податку на додану вартість (далі – ПДВ) при здійсненні операцій з ТОВ «Діксі Буд», ТОВ НВП «Ньютек» за період діяльності з 01.07.2012р. по 31.12.2012р. у періодах їх фактичного здійснення, за результатами якої складено акт №429/221/32965238 від 12.09.2013р.. (далі – акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки /а.с. 137-145 том 1/ за результатами перевірки податковим органом було зроблено висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Діксі Буд» по ланцюгу постачання : постачальник ТОВ «РИВС» - ТОВ «Діксі Буд», що призвело до порушення позивачем:

- п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2012р. у загальному розмірі на 68017 грн.;

- п.198.3, п. 198.6 ст.198, ст. 201 Податкового кодексу України , що призвело до заниження ПДВ за жовтень, листопад 2012р. на загальну суму 64778 грн. по операціям з ТОВ «Діксі Буд».

За результатами перевірки на підставі акту №429/221/32965238 від 12.09.2013р. податковим органом 30.09.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення: №0002582201, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з податку на прибуток у загальному розмірі на 85021,25 грн. / а.с. 15 том 1/; №0002572202, яким збільшено суму грошового зобов’язання позивача з ПДВ у загальному розмірі на 80972,5 грн. /а.с. 13 том 1/.

Позивач, не погодившись з висновками податкового органу за результатами перевірки та прийнятими ним за результатами перевірки податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку, але скарги підприємства були залишені без задоволення, а прийняті відповідачем 30.09.2013р. податкові-повідомлення-рішення №0002572201 та №0002582201 залишені без змін.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем висновок про порушення позивачем у даній справі вимог чинного законодавства зроблено виключно на підставі аналізу документів та інформації, що стосується контрагентів постачальника позивача – ТОВ «Діксі Буд», по ланцюгу постачання, а саме акти перевірок цих підприємств, які проведено податковими органами за місцем їх податкового обліку, за висновками яких підприємства, які є постачальниками ТОВ «Діксі Буд» по ланцюгу – ТОВ «РИВС»- ТОВ «Старт-Д», у якого у свою чергу позивачем у справі протягом перевіряємого періоду було придбано певні будівельні роботи та послуги, визнано такими, що здійснювали свою діяльність з наданням податкової вигоди третім особам, їхні операції не створюють реальних правових наслідків, у підприємств контрагентів позивача відсутні об’єкти оподаткування ПДВ по операціях придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям, і саме на підставі цих актів перевірок по операціях з придбання товарів та їх подальшої реалізації по ланцюгу постачання – ТОВ «Діксі Буд»- ТОВ «Дім Буд», податковим органом зроблено висновки про протиправність формування позивачем показників податку на прибуток та ПДВ та про нереальність правочинів між позивачем та його контрагентом ТОВ «Дім Буд».

Під час розгляду справи судом встановлено, що протягом між Відділом освіти та науки Нікопольської міської ради (замовник) та ТОВ «Дім Буд» (підрядник) було укладено ряд договорів, а саме: - № 1/12 від 11.10.2012р. про надання послуг з поточного ремонту вимощення котельні КЗ ЗОШ № 22; - № 20 від 28.09.2012р. про виконання робіт з капітального ремонту Комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21»; - № 207 від 04.09.2012р. про виконання робіт з капітального ремонту комунального дошкільного навчального закладу (ясел-садка) № 34 «Маргаритка» по вул. Станіславського, 32, в м. Нікополь Дніпропетровської області»; - № 367/12 від 01.08.2012р. на проведення капітального ремонту будинку № 15 по вул. Кармелюка, м. Нікополь; - № 368/12 від 01.08.2012р. на проведення капітального ремонту будинку № 5 по вул. Кармелюка, м. Нікополь; - № 429/2 від 03.09.2012р. на проведення капітального ремонту крівлі будинку № 71 по вул. Героїв Чорнобилю, м. Нікополь; та з метою виконання підрядником (позивачем у даній справі) своїх зобов’язань за вищезазначеними договорами щодо виконання будівельних робіт ним у якості субпідрядника було залучено ТОВ «Діксі Буд» (який має відповідну ліцензію на впровадження господарської діяльності, яка пов’язана із створення об’єктів архітектури – а.с. 98 том 1), шляхом укладання відповідних договорів, контрагент позивача на момент укладення договору та виконання сторонами своїх зобов’язань за договором був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та платника податків, у тому числі ПДВ /а.с. 96-97 том 1/, сторонами за договором свої зобов’язання виконано у повному обсязі, що підтверджується належними письмовими доказами, які були надані суду під час розгляду справи, при цьому необхідно зазначити, що усі виконані будівельні роботи прийняті замовником - Відділом освіти та науки Нікопольської міської ради / а.с. 160-207 том 1/

У судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи судом також було встановлено, що позивачем було надано податковому органу під час проведення перевірки та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи усі первинні документи за вищезазначеними правочинами, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов’язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов’язань за цими договорами, та подальше використання отриманих позивачем за цим договором товарів у власній господарській діяльності, і які, у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобов’язання та податковий кредит / а.с. 38-61,78-95,160-207,208-251 том 1, а.с. 1-13 том 2/, а тому колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено неправомірний висновок щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій .

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі. врегульовано норами Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Так аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов’язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов’язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов’язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (послуг) покупець зобов’язаний сплатити вартість товару (послуг) продавцю, до складу якої входить ПДВ, а продавець зобов’язаний внести цю суму ПДВ до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуг) цього обов’язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару (послуг), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов’язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) у даному випадку, що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуг) ПДВ до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР – 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

У вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов’язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв’язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов’язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення чинного податкового законодавства, зокрема положення п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п. 198.6 ст.198, ст. 201 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для визначення об’єкта оподаткування, розміру податкових зобов’язань, та формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагента ТОВ «Діксі Буд» робіт та послуг, та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів та послуг, які позивачем було отримано від його контрагента, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов’язань з ПДВ та з податку на прибуток не відповідають вимогам Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про заниження об’єкта оподаткування податком на прибуток і як наслідок заниження податку на прибуток, заниження ПДВ у перевіряємому періоді по операціям з контрагентом ТОВ «Діксі Буд» є безпідставним, а суд першої інстанції зробив правильний висновок про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0002572201 та №0002582201 від 30.09.2013р. та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 13.06.2014р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2014р. у справі №804/4711/14 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 10.07.2015р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: О.М. Панченко