Ухвала суду № 46546136, 22.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2015 року м. Київ К/9991/35683/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду 23.01.2012 ту ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2012

у справі №0670/9857/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Коростенський хлібозавод»

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду 23.01.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2012, позов задоволено. Визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 03.10.2011 №0001902301, №0001932301, №0001912301.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт №1419/23-01/00377791 від 15.09.2011.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 246241 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 916375,00 грн.; п.п. 7.4.4 п.7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.10.2011:

-№0001912301, яким позивачу визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 445107,00 грн., з яких 414547,00 грн. - основний платіж, 30560,00-штрафні (фінансові) санкції;

- № 0001902301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 276242,00 грн., з яких 276241,00 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0001932301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 916375,00 грн.

Дані порушення, на думку податкового органу, виникли через те, що господарська операція між ПАТ «Коростенський хлібозавод» і ТОВ «Гольдберг» є нікчемною у зв'язку з тим, що її здійснення не має документального підтвердження, а саме відсутні товарно - транспортні накладні та довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судова колегія знаходить правильним висновок суду першої та апеляційної інстанції про відсутність у відповідача підстав для зменшення позивачу валових витрат та податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ «Гольдберг» з огляду на підтвердження їх реального характеру.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то, відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 цього Закону, сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто необхідною умовою для формування валових витрат та віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналогічні вимоги містять і положення Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем надавалися всі первинні бухгалтерські документи на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Гольдберг». На запит податкового органу додатково були надані копії товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт поставки та оприбуткування товарів від ТОВ «Гольдберг». Щодо відсутності деяких товарно-транспортних накладних з'ясовано, що ТОВ «Гольдберг» розташоване в с.Ушомир Коростенського району, у зв'язку з чим позивач здійснював перевезення придбаного товару власним транспортом. Вказаний факт підтверджується подорожніми листами. Також, в матеріалах справи містяться довіреності, які були виписані на одну особу ОСОБА_1. для отримання всієї партії товару (борошна) від ТОВ «Гольдберг».

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товарів (робіт, послуг) правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

У даному випадку спірні господарські операції були належним чином відображені позивачем у податковому обліку, жодних свідчень того, що їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судами не встановлено.

Не можуть бути підставою для інших висновків доводи відповідача про нікчемність правочину, оскільки наявність умислу та обставини щодо виконання угод, стосовно дійсності яких виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі, зокрема, до таких доказів належить обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарської діяльності за наслідками виконання оспорюваних угод. Однак доказів постановлення вироків, які б містили в собі встановлені судом об'єктивні дані про нікчемність оспорюваних угод відповідачем не надано.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначними доказами, однак такі докази на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій не спростовано. Товарно-транспортні накладні є основними документами на перевезення вантажів, тобто є обов'язковими для перевізників, однак не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання товарно-матеріальних цінностей.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що господарські операції позивача з ТОВ «Гольдберг» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності суб'єкта господарювання при здійсненні вказаних операцій.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції у Житомирській області Державної податкової служби відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду 23.01.2012 ту ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2012 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун