Ухвала суду № 46546135, 06.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2015 року м. Київ К/9991/3303/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011

у справі № 2а-10330/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж -09»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011, позов задоволено повністю. Скасовано рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова від 31.05.2010 № 0002342350.

ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, абз. 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для застосування до позивача відповідно до вимог абз. 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 за рішенням від 31.05.2010 № 0002342350 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3110 грн. слугували висновки перевірки, викладені в акті від 13.05.2010 № 3928/20/24/23/36370481, про порушення вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення) № 637, що полягало в неоприбуткуванні готівки в сумі 622 грн.

Таке порушення встановлено у зв'язку з тим, що згідно зі Z-звітом від 29.04.2010 № 1877 загальна сума реалізації товарів склала 18201,93 грн., втім у Книзі обліку розрахункових операцій № 2032004380р/2 відображено лише записи про надходження готівки в сумі 17579,93 грн.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до п. 2.6. Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 106/5297, визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Виходячи з того, що законодавством під «оприбуткуванням готівки» у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то нездійснення відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися «оприбуткуванням готівки».

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому невідображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно зі Z-звітом від 29.04.2010 № 1877 кошти від реалізації товару в сумі 622 грн., які відповідач вважає неоприбуткованими, отримані за картками (безготівковий розрахунок), а в сумі 17579,93 грн. - в готівковій формі. Здійснення розрахунків за товари 29.04.2010 в сумі 622 грн. в безготівковій формі підтверджується також змінним звітом за 29.04.2010, згідно з яким такі розрахунки здійснювались за скреч-картами при продажі бензину та дизельного палива.

Враховуючи встановлені судами обставини про те, що частина відображених в Z-звіті від 29.04.2010 № 1877 коштів в сумі 622 грн. отримана позивачем шляхом здійснення безготівкових розрахунків, а не в касу, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності в позивача обов'язку оприбутковувати цю суму коштів в порядку, передбаченому п. 2.6. Положенням, шляхом внесення відповідних записів до Книги обліку розрахункових операцій.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 2.6. Положенням на підставі рішення від 31.05.2010 № 0002342350.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун