Ухвала суду № 46533106, 23.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-ц/796/5563/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Диба О.В.

Доповідач - Кабанченко О.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Рубан С.М.,

Заришняк Г.М.

при секретарі - Гарматюк О.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року

в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк», стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 заборгованість за договором кредиту №10-29/2727 від 01 грудня 2006 року в сумі 56 763,17 доларів США (що станом на 05 серпня 2014 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 691 549,02 грн.) та складається з:

заборгованості за кредитом - 51 974,76 доларів США (що станом на 05 серпня 2014 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 633 211,57 грн).;

заборгованості за відсотками - 4 235,30 доларів США (що станом на 05 серпня 2014 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 51 598,88 грн).,

пені за несвоєчасне повернення кредиту - 299,77 доларів (що станом на 05 серпня 2014 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 3 652,12 грн.);

пені за несвоєчасне повернення відсотків - 253,34 доларів США (що станом на 05 серпня 2014 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 3 086,44 грн.)

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» по 1 827 грн. судового збору з кожного.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що відповідач був позбавлений можливості подати зустрічний позов про визнання правочинів недійсними, зокрема, Договору кредиту №10-29/2727 від 01 грудня 2006 року, Договору про внесення змін №10-29/2727-1 від 13 грудня 2012 року, Договору поруки №02-10/3330 від 01 грудня 2006 року, Іпотечного договору №02-10/3329 від 01 грудня 2006 року, або клопотання про зупинення розгляду даної справи до вирішення справи про недійсність правочинів. Посилається на те, що умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, існує істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, договір укладений з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Вважає, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем і прийнятий судом, є неналежним доказом, оскільки позивачем не надано виписки з рахунку відповідача.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 01 грудня 2006 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №10-29/2727, відповідно до умов якого останній було надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 70 200,00 доларів США зі сплатою 12,00% річних з кінцевим терміном повернення до 01 грудня 2024 року (а.с.24-26).

Відповідно до п.п.3.3.8, 3.3.9 договору позичальник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями, визначеними п.1.1.1 цього договору.

Згідно п.4.2 кредитного договору у випадку прострочення строків повернення кредиту позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період.

Пунктом 4.5 кредитного договору передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.п.3.3.7, 3.3.8 кредитного договору, протягом більше, ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

Позивач на виконання зобов'язань за договором передав, а відповідач ОСОБА_2 отримала грошові кошти у розмірі, передбаченому договором, проте умови договору належним чином відповідач не виконує, про що повідомлялась шляхом направлення письмової вимоги про усунення порушень зобов'язань за кредитним договором за .№08.305-186/19270 від 08 липня 2014 року (а.с.37).

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем за кредитним договором станом на 05 серпня 2014 року становить 56 763,17 доларів США, що станом на 05 серпня 2014 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 691 549,02 грн., та складається з: заборгованості за кредитом - 51 974,76 доларів США (633 211,57 грн.); заборгованості за відсотками - 4 235,30 доларів США (51 598,88 грн.); пені за несвоєчасне повернення кредиту - 299,77 доларів США (3 652,12 грн.); пені за несвоєчасне повернення відсотків - 253,34 доларів США (3 086,44 грн.).

01 грудня 2006 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між АКБ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки №02-10/3330, згідно якого останній прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне і своєчасне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором (а.с.34-35).

Згідно п.1.1 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту №10-29/2727 від 01 грудня 2006 року.

Відповідно до п.3.1.2 договору поруки поручитель зобов'язаний у разі невиконання позичальником та поручителем, забезпеченого порукою зобов'язання, відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном, на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 01 грудня 2006 року між АКБ «Укрсоцбанк» та відповідачами було укладено іпотечний договір №02-10/3329, предметом іпотеки за яким є квартира АДРЕСА_1. (а.с.31-32).

Поручитель ОСОБА_4 був повідомлений про існуючу заборгованість за кредитом позичальника ОСОБА_2 вимогою про усунення порушень зобов'язань за кредитним договором за №08.305-186/19273 від 08 липня 2014 року, проте дана вимога ним виконана не була (а.с.38).

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись в обгрунтування позовних вимог на зазначені обставини, просив ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, яка станом на 05 серпня 2014 року становила 56 763,17 доларів США, що за офіційним курсом НБУ було еквівалентно 691 549,02 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем і прийнятий судом, не є належним доказом, оскільки позивачем не надавались виписки по рахунку ОСОБА_2, судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що представником відповідача не зазначено про невідповідність сум грошових коштів, що зазначені у розрахунку, сумам, які вносились позичальником на погашення кредиту та процентів, а клопотання про витребування у позивача виписки з рахунку відповідача не заявлялось.

Не погоджується судова колегія і з доводами скарги про те, що в порушення умов кредитного договору грошові кошти, що сплачувались відповідачем, були зараховані позивачем в першу чергу на погашення процентів, оскільки такі дії позивача відповідають п. 2.7 кредитного договору.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що умови кредитного договору є несправедливими, договір був укладений з порушенням прав споживача, які визначені Законом України «Про захист прав споживачів», отже договір є недійсним, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки в даній справі вимоги про визнання правочину недійсним не заявлялись і не були предметом судового розгляду, на час ухвалення оскаржуваного рішення такі вимоги не розглядались судом в іншому провадженні, кредитний договір на час ухвалення рішення не був визнаний недійсним в установленому законом порядку.

Порушень процесуального закону, які відповідно до ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не встановлено.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 2 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: