Ухвала суду № 46479998, 08.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3627/14

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у звязку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Дочірнього підприємства «Торжок» про накладення арешту на кошти платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області) звернулась до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Торжок» (далі ДП «Торжок») про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться в банках, для забезпечення погашення податкового боргу в сумі 167893 грн. 56 коп..

В обґрунтування позову зазначалось, що з 01 червня 2004 року ДП «Торжок» перебуває на обліку в органах державної податкової служби. 16 жовтня 2014 року, у звязку з несплатою заборгованості по податку на додану вартість та орендної плати з юридичних осіб, позивачем складено та надіслано на адресу ДП «Торжок» податкову вимогу за № 993-25. Станом на 28 листопада 2014 року податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить 167893 грн. 56 коп.. На думку позивача, для забезпечення погашення податкового боргу необхідно накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться в банках.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року у задоволенні позовних вимог ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, судом не прийнято до уваги, що борг підприємства щодня зростає та станом на момент розгляду справи за ДП «Торжок» рахувався борг у сумі 219665 грн. 83 коп.. На думку апелянта, для прийняття вмотивованого та законного рішення, суд першої інстанції повинен був зясувати наявність боргу підприємства на час розгляду справи, а в разі предявлення платіжних доручень чи дійсно податковий борг відсутній у підприємства на момент постановлення рішення. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, з 01 червня 2004 року ДП «Торжок» перебуває на обліку в органах державної податкової служби.

16 жовтня 2014 року, у звязку з несплатою заборгованості по податку на додану вартість та орендної плати з юридичних осіб, позивачем сформовано та надіслано на адресу ДП «Торжок» податкову вимогу за № 993-25.

Станом на 28 листопада 2014 року податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становила 167893 грн. 56 коп..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем надано платіжні доручення на суму 186000 грн., з яких вбачається повне погашення заборгованості, наявність якої була підставою для звернення контролюючого органу до суду з даним позовом.

Так, відповідно пп. 14.1.174 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 названого Кодексу контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Підпунктом 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Кодексу визначено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

В п. 87.2 ст. 87 Кодексу зазначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Таким чином, можливість застосування судом такого заходу як арешт коштів на рахунку платника податків повязується законодавцем з наявністю документально підтверджених контролюючим органом податкового боргу платника податків та відсутністю у останнього майна або доведення того, що балансова вартість наявного майна менша суми податкового боргу.

Як встановлено матеріалами справи, податкова заборгованість відповідача перед бюджетом станом на 01 грудня 2014 року становила 167893 грн. 56 коп., що підтверджується наданим ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області розрахунком податкової заборгованості (а. с. 7).

З вказаного розрахунку вбачається, що ДП «Торжок» станом на 01 грудня 2014 року має заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 102117 грн. 94 коп. за період вересень листопад 2014 року та з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 65775 грн. 62 коп. за цей же період.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надані платіжні доручення, а саме:

- платіжні доручення по сплаті податку на додану вартість за період вересень листопад 2014 року: від 06 лютого 2015 року за № 244 у розмірі 15000 грн., від 28 січня 2015 року за № 227 у розмірі 10000 грн., від 27 лютого 2015 року за № 286 у розмірі 25000 грн., від 16 березня 2015 року за № 329 у розмірі 50000 грн. та від 10 грудня 2014 року за № 128 у розмірі 50000 грн. (а. с. 63, 65, 79, 80, 81);

- платіжні доручення по оплаті за оренду земельної ділянки від 28 січня 2015 року за № 225 у розмірі 10000 грн. та від 26 лютого 2015 року за № 280 у розмірі 26000 грн. (а. с. 64, 78).

Таким чином, ДП «Торжок» надані докази про сплату заборгованості перед бюджетом по податку на додану вартість та по оплаті за оренду земельної ділянки, наявність якої була підставою для звернення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області до суду з даним адміністративним позовом.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог контролюючого органу є правильним.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на те, що для прийняття вмотивованого та законного рішення суд першої інстанції повинен був зясувати наявність боргу підприємства на час розгляду справи, оскільки під час розгляду справи позивач не змінював позовних вимог щодо збільшення розміру заборгованості та періоду її виникнення.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

ОСОБА_1