Ухвала суду № 46479457, 02.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2015 рокусправа № 808/2847/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання:Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі № 808/2847/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Троянівський елеватор" до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року задоволено позов публічного акціонерного товариства "Троянівський елеватор" та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 18.12.2013 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 671 259 грн. , в т.ч. за основним платежем 537 007 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 134 252 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (яка є правонаступником Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області) подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Актах перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань правомірності визначення обєкта оподаткування по ПДВ ТОВ "Троянівський елеватор" за період з 01.02.2011 року по 31.08.2013 року, за результатами якої складено Акт від 25.10.2013 р. за № 18/15-03/00954194.

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення підприємством вимог п.192.1 ст.192, пп.196.1.5 ст.196, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 537007,00 грн.

Заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість ОДПІ повязувала з завищенням ТОВ "Троянівський елеватор" податкового кредиту по взаємовідносинам з ПАТ «Розівський елеватор» та ТОВ «Оптімус».

Так, проведеною перевіркою встановлено завищення ПАТ "Троянівський елеватор" податкового кредиту за квітень 2012 року на суму 72 790 грн.

Встановлене порушення ОДПІ пов`язує з наступними обставинами.

У травні 2012 року ПАТ «Троянівський елеватор» надало до Бердянської ОДПІ декларацію з ПДВ за квітень 2012 року, в якій у складі податкового кредиту задекларувало суму ПДВ 114768,2 грн. по взаємовідносинам з філією ПАТ «Розівський елеватор» за травень 2011 року.

В ході перевірки ОДПІ встановлено, що ПАТ «Троянівський елеватор» (Орендодавець) було укладено договори оренди майна №1, №2 від 20.10.2008 року з ПАТ «Розівський елеватор» (Орендар). Орендоване майно розташоване за адресою: 71151, Запорізька область, Бердянський р-он, с. Трояни, вул.. Шкільна,1. Орендоване майно належить «Орендодавцю» на підставі права власності.

Відповідно до умов вищевказаних договорів ПАТ «Розівський елеватор», зокрема, зобов'язано проводити за свій рахунок поточний ремонт орендованого майна, виконувати за свій рахунок та з дозволу ПАТ «Троянівський елеватор» капітальний ремонт орендованого майна.

Під час перевірки ПАТ "Троянівський елеватор" надано акт приймання передачі поліпшень основних засобів від 31 травня 2011 року, відповідно до якого: Орендар передав, а Орендодавець прийняв поліпшення основних засобів на суму 573 841,3грн., ПДВ в сумі 114 768,26грн.

Оплата ПАТ "Троянівський елеватор" на користь ПАТ «Розівський елеватор» здійснено через розрахунковий рахунок: у 2012 року у розмірі 628000,0грн., у 2013 році в розмірі 60609,56грн. Суми ПДВ ПАТ "Троянівський елеватор" віднесено до складу податкового кредиту.

Під час дослідження правомірності віднесення ПДВ до складу податкового кредиту ОДПІ зроблено висновок про те, що надані до перевірки первинні документи не у всіх випадках виконаних робіт (поліпшення основних засобів) містять відомості щодо підтвердження факту використання матеріалів, об'єкту здійснених будівельних робіт, ким виконані ремонтні роботи.

З цих підстав ОДПІ зроблено висновок про те, що загальна сума поліпшення основних засобів, здійснених ПАТ «Розівський елеватор» згідно з наданим переліком ремонтних робіт, по яких відсутні будь-які документи щодо підтвердження факту використання матеріалів, обєкту здійснення будівельних робіт, типові форми №КБ-2, №КБ-3 будівельних робіт, ким виконані ремонтні роботи, тощо становить суму 363950,83грн., ПДВ у розмірі 72790,0грн.

З цих підстав, ОДПІ вказує на порушення ПАТ «Троянівський елеватор» п.198.1, п.198.3 ст.198 ПКУ, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з ПДВ у квітні 2012 року на суму 72 790 грн.

Крім цього, ОДПІ в Акті перевірки вказувала на заниження ПАТ «Троянівський елеватор» податкових зобовязань внаслідок завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Оптімус».

Так, перевіркою встановлено, що у межах укладених між ПАТ «Троянівський елеватор» (Покупець) та ТОВ «Оптімус» (Продавець) договорів купівлі-продажу, зокрема, від 28.12.2009 року №10.28-12/09, ПАТ «Троянівський елеватор» перерахувало на адресу ТОВ «Оптімус» передоплату в сумі 2 785 300грн., в тому числі ПДВ 464217грн., по якій станом на січень 2013 року (сплив строку позовної давності) товари не надходили та передоплата Продавцем Покупцю не повернута.

За позицією ОДПІ, у звязку із спливом строку позовної давності, вказані суми передоплати набули статусу безповоротної фінансової допомоги.

Посилаючись на п.192.1 ст.192, пп..196.1.5 ст.196, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, ОДПІ вказує на те, що ПАТ «Троянівський елеватор» було зобовязано здійснити коригування (зменшення) податкового кредиту Декларації ПДВ за січень 2013 року на суму ПДВ 464217грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки від 25.10.2013 р. за № 18/15-03/00954194, ПАТ "Троянівський елеватор" подало до Бердянської ОДПІ заперечення за вих. №111 від 06.11.2013р.

В ході розгляду заперечень Бердянською ОДПІ прийнято рішення щодо проведення перевірки з питань, що стали предметом оскарження, про що надіслало ПАТ "Троянівський елеватор" лист №7419/10/08-22-15-03 від 13.11.2013 року.

За результатами повторно проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Троянівський елеватор" посадовими особами Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області складено Акт від 04.12.2013 р. за № 19/15-03/00954194, в якому встановлено заниження позивачем у перевіреному періоді податку на додану вартість на загальну суму 537007,00 грн.

У вказаному акті перевірки фактично підтверджено висновки перевіряючих осіб, які зроблено в Акті від 25.10.2013 р. за № 18/15-03/00954194 щодо завищення ПАТ "Троянівський елеватор" податкового кредиту у розмірі 72790,0грн. по взаємовідносинам з ПАТ «Розівський елеватор». В той же час, в Акті від 04.12.2013 р. за № 19/15-03/00954194 ОДПІ змінено позицію щодо взаємовідносин ПАТ "Троянівський елеватор" з ТОВ «Оптімус» та вказано про те, що по вказаним взаємовідносинам ПАТ "Троянівський елеватор" занизило податкові зобовязання з ПДВ не внаслідок завищення податкового кредиту, а в наслідок заниження зобовязань.

Така позиція ОДПІ ґрунтується на наступному.

Підпунктом 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що безнадійною є заборгованість за зобовязаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Якщо по закінченні терміну позовної давності (тобто загального строку для захисту права за позовом особи, право якої порушено), загальний строк якого відповідно до ст..257 Цивільного кодексу України встановлюється в три роки, боржник не розрахувався за своїми зобовязаннями , сума його заборгованості за цим зобовязаннями є безнадійною.

За позицією ОДПІ, 29 грудня 2012 року термін позовної давності за зобовязаннями за договором від 28.12.2009 року №10.28-12/09 з ТОВ «Оптімус» сплив, а відтак, з січня 2013 року вказані суми є безнадійною заборгованістю. Продовження терміну передачі товару відповідно до додаткових угод від 29.12.2010р., від 29.12.2011р. не змінює перебігу терміну позовної давності.

Згідно з п.189.1 ст.189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися:

а) в операціях, що не є обєктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи вищенаведене, ОДПІ вказує на те, що при здійсненні попередньої (авансової) оплати товарів/послуг постачальнику ТОВ «Оптімус», покупець ПАТ «Троянівський елеватор» мав змогу реалізувати своє право на отримання податкового кредиту за умови дотримання вищезазначених вимог.

При цьому, ОДПІ вказує на те, що оскільки покупцем - ПАТ «Троянівський елеватор» товари/послуги від постачальника - ТОВ «Оптімус» в сумі 2 785 300 грн., в т.ч. ПДВ 464 217грн. протягом терміну позовної давності не отримані, то такий покупець - ПАТ «Троянівський елеватор» у звязку з невикористанням товарів/послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності втрачає право на нарахування податкового кредиту та повинен на дату спливу терміну позовної давності збільшити податкові зобовязання. При цьому, база оподаткування визначається не нижче цін придбання таких товарів/послуг.

Абз.6 п.198.5 ст.198 ПК України (в редакції на час складення акту перевірки) визначено, що платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи те, що з моменту перерахунку грошових коштів ПАТ «Троянівський елеватор» на користь ТОВ «Оптімус» минув термін позовної давності, товар в рахунок перерахованих грошових коштів не отримано, ОДПІ вказує на те, що перераховані грошові кошти в сумі 2 785 300грн., в тому числі ПДВ 464 217грн., необхідно відобразити у податковому обліку відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема п.189.1. ст.189, п.198.5. ст.198 ПКУ,

З огляду на викладене, ОДПІ зроблено висновок про те, що перевіряєме підприємство в порушення вимог п.189.1. ст.189, п.198.5. ст.198 ПКУ занижено податкові зобов'язання Декларації ПДВ за січень 2013року на суму ПДВ 464 217грн.

На підставі акта перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 18.12.2013 року, яким ПАТ "Троянівський елеватор" збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 671 259 грн. , в т.ч. за основним платежем 537 007 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 134 252 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що 20.10.2008 між ВАТ «Троянівський елеватор» та ВАТ «Розівський елеватор» було укладено договір № 1 оренди нерухомого майна, за яким ВАТ «Троянівський елеватор» передає, а ВАТ «Розівський елеватор» приймає у строкове платне користування нерухоме майно відповідно до переліку нерухомого майна, що є невід'ємною частиною даного договору. 20.10.2008 складено Акт приймання-передачі нерухомого майна.

Також 20.10.2008 між ВАТ «Троянівський елеватор» та ВАТ «Розівський елеватор» було укладено договір № 2 оренди майна, за яким ВАТ «Троянівський елеватор» передає, а ВАТ «Розівський елеватор» приймає у строкове платне користування майно відповідно до переліку майна, що є невідємною частиною даного договору. 20.10.2008 складено Акт приймання-передачі майна.

Пунктом 3.5 договорів визначено, що у разі проведення з дозволу Орендодавця поліпшення орендованого майна, Орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, Орендарем було здійснено поліпшення прийнятого в оренду майна за згодою Орендодавця, у вигляді ремонтів. На підтвердження поліпшення основних фондів позивачем до суду надано Акт приймання-передачі поліпшень основних засобів від 31.05.2011, перелік матеріалів та послуг, які були списані на поліпшення основних засобів, виписані податкові накладні № 26 та № 27 від 31.05.2011.

Не заперечуючи факту передачі нерухомого майна в оренду, можливості здійснення поліпшення орендованого майна Орендодавцем та право Орендаря на віднесення сум ПДВ, сплачених у вартості виконаних робіт Орендодавцем, до складу податкового кредиту, ОДПІ вказує на те, що надані до перевірки документи не у всіх випадках виконаних робіт (поліпшення основних засобів) містять відомості щодо підтвердження факту використання матеріалів, об'єкту здійснених будівельних робіт, ким виконані ремонтні роботи. Тобто, позиція ОДПІ полягає у тому, що позивачем до перевірки не надано необхідних первинних документів, які б підтверджували правомірність формування податкового кредиту у розмірі 72790,0грн.

З такими підставами для збільшення позивачу грошового зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам з ПАТ «Розівський елеватор» колегія суддів не погоджується з настпних підстав.

Як зазначено вище, на підтвердження обґрунтованості віднесення спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту позивачем надавалися до перевірки Акт приймання-передачі поліпшень основних засобів від 31.05.2011, перелік матеріалів та послуг, які були списані на поліпшення основних засобів, виписані податкові накладні № 26 та № 27 від 31.05.2011.

В акті приймання-передачі поліпшень основних засобів від 31.05.2011р. визначено сторони господарських операцій, групи основних засобів, яких стосувалися поліпшення, вартість поліпшень.

Додатком до акту приймання-передачі поліпшень основних засобів є перелік матеріалів та послуг, які були списані на поліпшення основних засобів, виписані податкові накладні № 26 та №27 від 31.05.2011. У вказаному переліку виконавцем робіт ПАТ «Розівський елеватор» визначено основні засоби на яких здійснено поліпшення, матеріали та роботи, які витрачено на їх поліпшення, їх кількість та вартість.

Проведеною ОДПІ перевіркою встановлено, що оплата ПАТ "Троянівський елеватор" на користь ПАТ «Розівський елеватор» здійснено через розрахунковий рахунок: у 2012 року у розмірі 628000,0грн., у 2013 році в розмірі 60609,56грн. У вартості виконаних робіт ПАТ "Троянівський елеватор" сплачено і суми ПДВ, які визначено у податкових накладних (а.с.103-104). Загальний розмір ПДВ становить 114768,2грн., суми ПДВ ПАТ "Троянівський елеватор" віднесено до складу податкового кредиту.

Таким чином, за наявності документів, які підтверджують прийняття робіт по поліпшенню основних засобів, враховуючи те, що такі роботи позивачем були оплачені як власником основних засобів, останній мав право на віднесення спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Вказуючи на те, що по деяким основним засобам не відображено кількість використаних матеріалів, переліку робіт та ким ці роботи виконані були, ОДПІ не враховує, що зазначені роботи по поліпшенню основних засобів були виконані не позивачем, а ПАТ «Розівський елеватор», тобто іншою юридичною особою, на яку, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», покладено обовязок щодо ведення бухгалтерського обліку.

Отже, у спірному випадку, обовязок по складенню, зберіганню документів, які підтверджують використання матеріалів (їх кількість та вартість), видів робіт, які виконані під час здійснення поліпшень основних засобів позивача, покладено на ПАТ «Розівський елеватор» та оскільки ці документи стосуються бухгалтерського обліку саме ПАТ «Розівський елеватор», то позивач і є не мав обовязку їх мати. Про вказані обставини було повідомлено ОДПІ і позивачем під час проведення перевірки, що відображено в самому Акті перевірки.

ОДПІ не була позбавлена можливості, у разі виникнення сумнівів щодо наявності належним чином оформлених первинних документів, які стосуються операцій по здійсненню робіт, направлених на поліпшення основних засобів, здійснити перевірку (звірку) ПАТ «Розівський елеватор», з метою підтвердження цих обставин.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості підстав для збільшення позивачу сум грошового зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам з ПАТ «Розівський елеватор».

Щодо збільшення позивача грошового зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Оптімус» колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 28 грудня 2009 року між ТОВ «Оптімус» (продавець) та ВАТ «Троянівський елеватор» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 10.28-12/09, на виконання умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця соняшник. Відповідно до договору строк передачі товару до 31.12.2010.

29.12.2010 було укладено додаткову угоду до договору, якою строк передачі товару продовжено до 28.02.2011. 29.12.2011 між продавцем та покупцем було укладено ще одну додаткову угоду до договору, відповідно до якої строк передачі товару продовжено до 31.12.2014.

Податковий кредит було сформовано ПАТ «Троянівський елеватор» на підставі податкової накладної № 2675 від 28.12.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, письмових заперечень та акту перевірки згідно з даними бухгалтерського обліку ПАТ «Троянівський елеватор» станом на 01.02.2011 по рахунку № 371 «Розрахунки по виданим авансам» облікувалась дебіторська заборгованість по розрахунках з ТОВ «Оптімус» у розмірі 6630308,12 грн. У березні 2011 року здійснено повернення передоплати ТОВ «Оптімус» на користь ПАТ «Троянівський елеватор» по договору купівлі-продажу у сумі 1980000 грн. та відкориговано податковий кредит у декларації з ПДВ за березень 2011 року на суму 330000 грн. Крім того, по зазначеному договору здійснено повернення передоплати ТОВ «Оптімус» на користь ПАТ «Троянівський елеватор» у травні 2010 року у сумі 1181700 грн. Залишок передоплати на користь ТОВ «Оптімус» по договору купівлі-продажу від 28.12.2009 становить 2785300 грн., оскільки ТОВ «Оптімус» було повернуто частину попередньої оплати отриманої від ПАТ «Троянівський елеватор», що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Як зазначено вище позиція ОДПІ, з урахуванням акту перевірки від 04.12.2013 р. за № 19/15-03/00954194, полягає у тому, що 29.12.2012 термін позовної давності за зобов'язаннями за договором від 28.12.2009 сплив, а відтак, вказані суми є безнадійною заборгованістю.

Відповідно до абз. «а» пп..14.1.11 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість це заборгованість за зобовязаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно із п.5.3 ст.5 ПК України інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Оскільки, термін «позовна давність», «перебіг позовної давності» застосовується Податковим кодексом України, але не визначаються ним, то такі терміни використовуються у значенні, встановленому Цивільним кодексом України.

Відповідно до положень статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, і за змістом статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність становить 3 роки, яка застосовується, якщо положеннями цього Кодексу та іншими нормами законодавства для окремих видів вимог не передбачені інші терміни давності.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частиною 5 вказаної статті передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

На думку колегії суддів, висновки ОДПІ щодо спливу строку позовної давності 29.12.2012р. за договором № 10.28-12/09 від 28.12.2009р. зроблені без належного дослідження умов зазначеного договору купівлі-продажу.

Так, в п.4.2 договору № 10.28-12/09 визначено: «строк передачи товару до 31 декабря 2010 года включительно». Таким чином, враховуючи вищенаведені норми права та умови договору, перебіг строку позовної давності починається з 01.01.2011р., а отже визначення податковою службою датою його спливу 29.12.2012р. є необґрунтованим. Крім цього, податковою службою, хоча і відображено в акті перевірки, але не прийнято до уваги додаткові угоди від 29.12.2010р. та 29.12.2011р., якими внесено зміни до п.4.2 Договору та строк передачі товару був продовжений до 28.02.2011р. та 31.12.2014р. відповідно.

Таким чином, висновки ОДПІ щодо набрання заборгованості за договором № 10.28-12/09 від 28.12.2009р. статусу безнадійної заборгованості станом на 29.12.2012р. є безпідставними.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

06 листопада 2014 року ТОВ «Оптімус» визнано банкрутом постановою господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/4763/14. Судом у справі про банкрутство ТОВ «Оптімус» було визнано грошові вимоги ПАТ «Троянівський елеватор» до ТОВ «Оптімус» в сумі 4 620 300грн. (у тому числі 2 785 300грн. за договором купівлі-продажу № 10.28-12/09 від 28.12.2009р.).

Вказані обставини також підтверджують той факт, що станом на січень 2013 року заборгованість ТОВ «Оптімус» у сумі 2 875 300грн. не була безнадійною за критерієм «сплив терміну позовної давності», оскільки грошові вимоги ПАТ «Троянівський елеватор» до ТОВ «Оптімус» було визнано господарським судом Дніпропетровської області.

Також встановлені обставини справи свідчать про те, що у звязку з визнанням ТОВ «Оптімус» банкрутом та набуттям заборгованості статусу безнадійної за критерієм «Заборгованість субєктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку», ПАТ «Троянівський елеватор» збільшило свої податкові зобовязання з ПДВ виходячи із вартості придбання товарів на підставі п.198.5 ст.198, п.189.1 ст.189 ПК України (у звязку з невикористанням товарів/послуг в межах господарської діяльності), про що свідчить декларація підприємства за листопад 2014 року з додатками.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості визначення позивачу грошового зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Оптімус».

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі № 808/2847/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 06.07.2015 р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська