Постанова № 46451860, 09.12.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

09 грудня 2013 року Справа № 2а-8661/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Комунального підприємства «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство» (вул. Дружби народів, 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000)

до відповідача: Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області (вул. Комсомольська, 3, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000)

про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001561502/3 від 07.12.2010 року,

в с т а н о в и в:

Позивач, Комунальне підприємство «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство» (далі - КП «ТВКГ»), звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція у Миколаївській області (далі - відповідач, Южноукраїнська ОДПІ) № 0001561502/3 від 07.12.2010 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ №0001561502/3, від 07.12.2010 року суперечить вимогам чинного законодавства, є необгрунтованим та незаконним, що є підставою для його скасування судом.

Відповідач проти адміністративного позову заперечує та зазначає, що право на податковий кредит по придбаних товарах (роботах, послугах) відповідач має лише в розмірі, який відповідає частці використання таких придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає законодавству та є правомірним (арк. спр. 117 - 118).

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (арк. спр. 152, 154).

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

В липні 2009 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року (далі - Постанова) № 193 КП «ТВКГ» отримало субвенцію з бюджету в сумі 9 703 424,22 грн., яка за своїм призначенням має відшкодовувати збитки підприємства, які виникли як різниця між фактичною собівартістю послуг та регульованим тарифом, затвердженим органом місцевого самоврядування.

Згідно Постанови підприємство в першу чергу повинно було погасити заборгованість за енергоносії, яка виникла в минулі роки.

За рахунок отриманої субвенції (в день її отримання), позивачем були перераховані кошти в сумі 9 703 424,22 грн. для погашення кредиторської заборгованості за отримані послуги від постачальника Відособленого підрозділу «Южно-Української АЕС» Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом».

Після погашення заборгованості перед Відособленим підрозділом «Южно-Української АЕС» Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в липні 2009 року позивач збільшив податковий кредит з податку на додану вартість, застосовуючи відповідний касовий метод згідно положень п.п. 11.11 п. 11 ст. 11 та п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

17.06.2010 року Южноукраїнською ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість КП «ТВКГ», за результатами якої складено акт № 82/1502-126/31948866 від 17.06.2010 року (далі - акт перевірки, арк. спр. 11 - 12).

Перевіркою встановлено порушення КП «ТВКГ» п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами) та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цивільними фондами» (зі змінами).

На підставі акту перевірки відповідачем було оформлено та надіслано КП «ТВКГ» податкове повідомлення-рішення № 0001561502/3 від 07.12.2010 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму, що за результатами звітних періодів підлягає сплаті платником податків до бюджету, на 143 872,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 28 774,40 грн. (арк. спр. 13).

Відповідно до змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, воно винесено на підставі акту перевірки № 82/1502-126/31948866 від 17.06.2010 року, рішення ДПА у Миколаївській області № 26476/7/25-0115 від 02.12.2010 року та у зв'язку з порушенням позивачем пп. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до акту перевірки (на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення № 0001561502/3 від 07.12.2010 року), розмір податку, зазначеного платником в декларації, є меншим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року платником не враховано результати акту документальної невиїзної перевірки № 67/1502-126/31948866 від 18.05.2010 року та результати актів документальної виїзної перевірки № 96/23-01/31948866 від 21.09.2009 року, позапланової виїзної перевірки № 110/23-01/31948866 від 11.12.2009 року (арк. спр. 11).

В той же час, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення, винесене відповідачем на підставі акту позапланової виїзної перевірки № 110/23-01/31948866 від 11.12.2009 року було скасовано постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 року (справа №2а-3994/10/1470, арк. спр. 156 - 159), ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 року постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 року була залишена без змін (арк. спр. 160 - 163).

Позов про скасування податкових повідомлень-рішень за актом документальної виїзної перевірки № 96/23-01/31948866 від 21.09.2009 року Миколаївським окружним адміністративним судом був задоволений повністю (постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 РОКУ справа № 2а-3686/10/1470, арк. спр. 164 - 172). Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2012 року постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.12.2010 року була залишена без змін.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 року по справі № 2а-8442/10/1470 про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001401502/2 від 09.09.2010 року, винесеного на підставі акту документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ № 67/1502/126/31948866 від 18.05.2010 року, позовні вимоги задоволено (арк. спр. 173 - 175). Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 року постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 року була залишена без змін (арк. спр. 176 - 179).

Зазначеними судовими рішенням, встановлено правомірність формування КП «ТВКГ» податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих ВП «Южно-Українська АЕС» за поставлену електроенергію, сплата за яку було проведено за рахунок коштів отриманих в якості субвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, посилання відповідача на неврахування при заповненні податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року раніше складених актів перевірок та рішень, які судом було визнано протиправними та скасовані є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до пп. 5.2.3. п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181) та п. 6 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України № 29 від 11.12.1996 року, скарга, подана із дотриманням порядку і строків, визначених п. 4 та пп. 5.1 п. 5 цього Положення зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої скарги до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку сума податкового зобов'язання, що визначена в податкових повідомленнях-рішеннях що оскаржуються, вважається неузгодженою.

Таким чином, платник податку не повинен в наступних періодах враховувати відомості актів перевірок, що оскаржуються. Лише після узгодження оскаржуваної суми, за рішенням суду, податковий орган має право прийняти рішення про донарахування податкового зобов'язання або про узгодження суми з платником податків.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що в податковому повідомленні-рішенні № 0001561502/3 від 07.12.2010 року протиправно визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.

Відповідно до положень статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, доведеними позивачем та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 72, 94, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області № 0001561502/3 від 07.12.2010 року.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство» (код ЄДРПОУ 31948866) судовий збір у розмірі 3,40 грн., сплачений за платіжним дорученням № 1502 від 09.12.2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих