Вирок № 46439102, 13.05.2011, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 1-57/11

Веселинівський районний суд Миколаївської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2011 року смт.Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Калараш А.А.

при секретарі - Крамарчук Л.Б..

за участю прокурора - Маврова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Веселинове кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України , не одружений, раніше не судимий , неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4 ,.

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В невстановлений судом час , в невстановленому судом місці ,невстановленим судом способом підсудний ОСОБА_1 придбав шматок вибухової речовини , яку зберігав в кишені своїх спортивних штанів без передбаченого законом дозволу.

23.09.10 року підсудний ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції по вулиці Леніна в с. Широколанівка Веселинівського району Миколаївської області ,за вчинення правопорушення передбаченого ст. 178 КУпАП . Під час особистого огляду підсудного ОСОБА_1 ,працівниками міліції , в правій кишені спортивних штанів було виявлено та вилучено тверду речовину оранжевого кольору , що відповідно до висновку експерта судово-хімічної експертизи № 1337 від 22.10.2010 року є бризантною вибуховою речовиною на основі гексогену.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе за ч.1 ст. 263 КК України не визнав , суду пояснив, що під час досудового слідства він оговорив себе , вибухову речовину йому дав дільничий інспектор Веселинівського РВ Маслюк В.Л., при таких обставинах , а саме - 23.09.2010 року його забрали працівники міліції під приводом того , що на нього є скарги односільчан , з будинку тітки ОСОБА_2, та по дорозі в Веселинівський РВ дільничний ОСОБА_3 з бардачку автомобіля дістав якусь речовину схожу на каміння та уговорив його покласти собі в кишеню спортивних штанів та потім в присутності понятих сказати ,що цю речовину знайшов на полігоні с. Степове пояснивши йому ,що за це нічого не буде лише адміністративна відповідальність ,інакше дільничий пригрозив ,що пустить в хід скарги та його посадять , по дорозі в с. Широколанівка , дільничний ОСОБА_3 дав йому 4 грн. на які він в магазині „Спокуса ,що знаходиться по вул.. Леніна в центрі с.Широколанівка , купив та там же вжив спиртне , після цього його привезли в Веселинове та возили в лікарню на медичний огляд , а потім в Веселинівський РВ де склали протокол про адміністративне правопорушення . Після цього відпустили та він вважав , що все закінчилося. Вважає, що він ніякого злочину не вчиняв та не повинен нести відповідальність оскільки кримінальна справа сфабрикована працівниками міліції. Ніякого затримання його в с.Широколанівка та особистого огляду в присутності свідків та понятих не було . Свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 він бачить в суді вперше.

Незважаючи на не визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 263 КК України вина підсудного підтверджується показаннями свідків ,а саме

Показанями свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні суду показав, що 23 вересня 2010 року він на службовому автомобілі проїжджав с. Широколанівка та зупинившись біля магазину „Спокуса , бачив біля магазину у стані алкогольного спяніння раніше незнайомого йому ОСОБА_8 , виходячи з магазину був запрошений працівниками міліції , та в його присутності працівниками міліції був складений адміністративний протокол , в якому він розписався та підтвердив те,що дійсно ОСОБА_8 знаходився у стані алкогольного спяніння ,після чого він уїхав .При ньому особистий огляд підсудного не проводився .

Показаннями свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні суду показав , що в його присутності працівники міліції проводили особистий огляд підсудного в с.Широколанівка , де він був запрошений понятим , в присутності нього було виявлено шматок речовини ,як пояснив підсудний ,що знайшов на полігоні. Після підписання протоколу та інших документів він уїхав до дому .

Показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні суду показав , що під час проведення дізнання та на стадії порушення кримінальної справи , підсудний ОСОБА_8 визнавав свою вину повністю, про обставини події розповідав добровільно , вільно та будь які скарги на дії ДІМ ОСОБА_3 не висловлював . Крім того перед порушенням кримінальної справи він разом з підсудним були в прокуратурі де підсудний на запитання прокурора підтвердив свої показання та визнавав свою вину.

Показаннями свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні суду показав, що 23.09.2010 року він був в с.Широколанівка , де працівники міліції його запросили в якості понятого бути присутнім при проведенні особистого огляду раніше не знайомого йому Кисіля.В його присутності при проведенні особистого огляду ,в кишені штанів підсудного було виявлено та вилучено шматок вибухової речовини. Він розписався в протоколі та поїхав по справам.

Показаннями свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні суду показав ,що під час досудового слідства підсудний показання давав добровільно , вільно та жодного разу не скаржився на те, що він себе оговорив.

Показаннями свідка ОСОБА_3, який в судовому засіданні суду показав ,що 23.09.2010 року в с. Широколанівка ним був затриманий у стані алкогольного спяніння ОСОБА_8, який перебував у стані алкогольного спяніння , під час особистого огляду перед посадкою в автомобіль в кишені штанів було виявлено та вилучено речовину гексоген. У подальшому були складені відповідні документи та підсудного завезено до лікарні на мед.огляд для встановлення знаходження підсудного в стані алкогольного спяніння. Вважає ,що підсудний намагається уникнути від покарання.

Вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується матеріалами справи ,а саме рапортом ДІМ Веселинівського РВ ОСОБА_3 (а.с.2 ), відповідно якого ДІМ ОСОБА_3 повідомлено про вилучення у підсудного вибухової речовини ; протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.4) , відповідно якого 23.09.2010 року підсудний був затриманий в с.Широколанівка Веселинівського району у стані алкогольного спяніння та під час особистого огляду підсудного ,працівниками міліції виявлена та вилучена вибухова речовина; довідкою Веселинівської ЦРЛ (а.с.6), відповідно якої 23.09.2010 року підсудний перебував у стані алкогольного спяніння ; висновком експерта судово-хімічної експертизи № 1337 від 22.10.2010 року (а.с.24) відповідно якої вилучена 23.09.2010 року у підсудного речовина є бризантною вибуховою речовиною на основі гексогену; постановою про визнання та приєднання до справи в якості речових доказів (а.с.32), відповідно якої в якості речових доказів визнана та приєднана вибухова речовина гексоген; постановою прокурора Веселинівського району про відмову в порушенні кримінальної справи , відповідно якої факт застосування до підсудного зі сторони працівників міліції ,зокрема ДІМ ОСОБА_3 психологічного тиску та недозволених мір не знайшло свого підтвердження .

Суд критично ставиться до пояснень підсудного з приводу того, що 23.09.2010 року вибухову речовину йому дав ДІМ ОСОБА_3 в автомобілі , оскільки його показання спростовуються показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, які в судовому засіданні підтвердили ,що саме в с.Широколанівка ,працівниками міліції був затриманий у стані алкогольного спяніння ОСОБА_8 та під час особистого огляду останнього було вилучена вибухова речовина. , спростовується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.4), відповідно якого підсудний погодився з вилученням та надав пояснення в протоколі .

Суд вважає, що сукупність дій підсудного під час затримання ,досудового слідства , при виконання слідчим вимог ст. 218 КПК України ,та подальша поведінка підсудного до судового розгляду справи свідчить про те ,що підсудний під час досудового слідства давав правдиві показання .

Проаналізувавши свідчення допитаних в судовому засіданні свідків , вивчивши матеріали кримінальної справи , суд вважає, що показання свідків повністю узгоджуються з матеріалами справи .

Суд вважає, що підсудний в судовому засіданні намагається уникнути від справедливого покарання .

Суд критично ставиться до показань ОСОБА_2 та ОСОБА_11 ,щодо того, що 23.09.2010 року підсудний був затриманий працівниками міліції в будинку ОСОБА_2 а ні в с.Широколанівка , оскільки в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_11 в своїх свідченням підтверджують тільки факт приїзду працівників міліції та доставлення підсудного до Веселинівського РВ проте те ,що саме це було 23.09.2010 року не підтверджують. В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_8 неодноразово доставлявся ДІМ ОСОБА_3 до Веселинівського РВ дізнавачу ОСОБА_9, слідчому Теленко Ю.А. , оскільки підсудний самостійно до Веселинівського РВ не зявлявся.

Дії підсудного ОСОБА_8 суд вважає можливим кваліфікувати за ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне поводження з вибуховими речовинами , тобто носіння , придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

При призначенні підсудному виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, обставини які помякшують і обтяжують покарання, особу підсудного.

Обставин що помякшують покарання підсудному судом не визнано .

Обставинами , що обтяжують покарання підсудного суд визнає , вчинення злочину особою ,що перебуває у стані алкогольного спяніння .

Згідно ст. 12 КК України , злочин передбачений ч.1 ст.263 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості .

З врахуванням викладених обставин з огляду на особистість підсудного ОСОБА_1, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий , має постійне місце проживання , суд вважає призначити необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів покарання , яке не повязане з ізоляцією від суспільства але в умовах контролю за його поведінкою .

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 263 КК України і призначити йому 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю на 1 /один / рік поклавши на нього обов'язки відповідно ст.76 КК України :

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ м. Миколаїв вул. Акіма 2-а при УМВС України в Миколаївській області № 31251272210005 відкритий в ГУДК у миколаївській області МФО 826013,код ЗКПО 25574110 в рахунок проведеної експертизи 696 (шістсот девяносто шість ) грн..60 коп.

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Миколаївської області, через районний суд, на протязі 15 діб з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку .

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області ОСОБА_12