Постанова № 46353911, 07.07.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2015 р. Справа № 922/1161/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 25.11.2014р. №257/810;

відповідача ОСОБА_2, за довіреністю від 30.04.2015р;

третьої особи ОСОБА_3, за довіреністю від 08.01.2015р. №018/16.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства Харківводоканал, м. Харків (вх. № 2758Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2015р.

у справі № 922/1161/15

за позовом Комунального підприємства Харківводоканал, м. Харків

до відповідача ОСОБА_4 компанії Харківобленерго, м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет Державного підприємства Завод ім. Малишева, м. Харків

про зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.04.2015р. у справі №922/1161/15 (суддя Лавренюк Т.А.) у задоволенні позову Комунального підприємства Харківводоканал до ОСОБА_4 компанії Харківобленерго, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет Державного підприємства Завод ім. Малишева про зобовязання вчинити певні дії відмовлено повністю. Оскаржуване рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем не доведено, що ним був виконаний порядок списання заборгованості, який визначений Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром".

Комунальне підприємство Харківводоканал, м. Харків з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2015р. у справі № 922/1161/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що чинним законодавством України не передбачений обовязок позивача складати акт звіряння та надавати його на підпис відповідачу. Також, зазначає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення не надано належної правової оцінки неодноразовому письмовому зверненню позивача до відповідача з пропозицією погодити суму та терміни списання заборгованості та необґрунтовано приписано позивачу обовязок з складання акту звіряння.

Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (справу) призначено для розгляду судді-доповідачу ОСОБА_5

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Ільїн О.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Ільїн О.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду на 16.06.2015р.

11.06.2015р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін. (вх.№9219). В обґрунтування своєї правової позиції, зокрема, зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт перерахування коштів відповідачем позивачу для оплати боргу з жовтня 2008 року по вересень 2012 року.

16.06.2015р. на адресу суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить задовольнити апеляційну скаргу. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що списання суми заборгованості третьої особи перед позивачем у розмірі 18 570 782,33 грн. відбулось, що підтверджується ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013р. у справі №5023/10655/11, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013р.

У судовому засіданні 16.06.2015р. оголошено перерву до 07.07.2015р.

06.07.2015р. на адресу суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких останній зазначає про відсутність заборгованості позивача за спожиту електричну енергію, яка обліковувалась станом на 01.09.2012р. та не сплачена станом на 30.10.2012р. (вх.№10230).

У судовому засіданні 07.07.2015р. представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з підстав її необґрунтованості, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Комунальним підприємством "Харківводоканал" (позивач) та ОСОБА_4 компанією "Харківобленерго" (відповідач) укладено договори про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004р. та № 1.01 від 03.01.2008р., відповідно до умов яких відповідач зобов'язався забезпечувати електропостачання позивача, а позивач своєчасно сплачувати спожиту електричну енергію.

Позивач у позовній заяві зазначає, що ним проведений весь комплекс дій, передбачених Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" та списано заборгованість ДП "Завод ім. Малишева у сумі 18 570 782,33грн.

Зазначене вище стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з позовом, в якому останній просив зобов'язати відповідача підписати акт звіряння розрахунків з позивачем на суму 18 570 782,33грн. відповідно до вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" від 06.09.2012р. № 5213.; зобов'язати відповідача зменшити суму заборгованості позивача станом на 01.09.2012р. у зв'язку із списанням останнім відповідної суми заборгованості за водопостачання та водовідведення підприємству ДК "Укроборонпром" - ДП "Завод ім. Малишева".

16.06.2015р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав наведених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Пунктом 6 частини 1 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку від 06.09.2012р., який набрав чинності 30.10.2012р. встановлено, що підлягає списанню заборгованість підприємств, які надають послуги з водопостачання та водовідведення, перед суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії, в межах сум, списаних учасникам процедури списання - підприємствам оборонно-промислового комплексу, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Порядок проведення списання заборгованості викладено у ч.2 ст. 2 Закону України № 5213-VI. Зокрема зазначено, що списання проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння, датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання, для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів, тощо.

Посилання апелянта на те, що чинним законодавством України не передбачений обовязок позивача складати акт звіряння та надавати його на підпис відповідачу не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Єдиним спільним документом, який підписують як боржник так і кредитор, є акт звіряння суми боргу, подальше документальне оформлення списання заборгованості боржник і кредитор виконують кожен окремо.

Проте, колегія суддів зазначає, що незалежно від виконання чи невиконання учасниками процедури списання цього подальшого документального оформлення, списання вважається проведеним та виконаним, оскільки як зазначено в Законі України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

Таким чином, для списання заборгованості, сторони повинні провести звіряння розрахунків, підписати відповідний акт, зафіксувавши в ньому не сплачену суму заборгованості і списати цю суму з бухгалтерського обліку споживача як кредиторську заборгованість, а постачальника - як дебіторську заборгованість.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 07.08.2014р. у справі №920/1338/13.

А отже, частиною 2 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" встановлений певний порядок здійснення списання заборгованості та невиконання цього порядку субєктом господарювання, який підпадає під дію цього Закону, позбавляє його права вимагати здійснення списання такої заборгованості.

Так, як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, позивач неодноразово звертався на адресу відповідача з листами № 6118 від 10.12.2012р., № 3530 від 16.08.2013р., № 6523 від 19.12.2014р. з проханням розглянути можливість списання заборгованості за використану електричну енергію та з проханням списати заборгованість КП "Харківводоканал" за електроенергію в розмірі 21,7млн.грн. за договором № 1 від 03.01.2008р.

Однак, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про те, що в зазначених вище листах позивач не направив відповідачку акт звіряння із зазначенням обсягу та періоду виникнення заборгованості, що підлягає списанню.

За таких обставин, місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення дійшов правомірного висновку про те, що позивачем при зверненні з позовом до місцевого господарського суду не доведено, що ним створено комісію з питань списання заборгованості, яка повинна визначити обсяг та період виникнення цієї заборгованості та направлено на погодження відповідачу акт звіряння, в якому зазначено обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню.

А отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем не доведено, що ним був виконаний порядок списання заборгованості, встановлений ч. 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром".

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у звязку з тим, що є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у справі.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Харківводоканал, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2015 у справі №922/1161/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 08.07.2015р.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Ільїн О.В.