Вирок № 46303988, 07.07.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

В И Р О К №1кп/263/74/2015

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ №263/11178/14к

07 липня 2015 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі: головуючої судді Ікорської Є.С., судді Шатілової Л.Г., присяжних: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі Корзініній О.О., за участю прокурорів Чижикової О.А., Мирович Н.Г., захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014050770002878 відносно

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Ленінграді РФ, громадянина ОСОБА_12, маючого середню спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, мешкаючого в АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у м. Маріуполі, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 1) 10.04.2003 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст. 185 ч. 3, 69 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців; 12.02.2004 р. умовно-достроково звільнений на 8 місяців 6 днів на підставі постанови Іллічівського райсуду м. Маріуполя від 04.02.2004 р.; 2) 03.05.2006 р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст. 185 ч.2, 186 ч. 2 КК України до 5 р. 6 міс. позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Донецької області змінено вирок, вважається засудженим до 4 р. позбавлення волі, звільнений 23.06.2009 р. по відбуттю покарання; 3) 07.02.2011 р. Приморським районним судом м. Маріуполя за ст. ст. 395, 186 ч. 2, 70,72 КК до 4 р. позбавлення волі; 4) 03.03.2011 р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст.185 ч.2, 186 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 4 p. 1 міс. позбавлення волі, 5) 11.05.2011р. Приморським районним судом м. Маріуполя за ст.190 ч.2, 70 ч.4 КК України до 4 p. 1 міс. позбавлення волі, звільнений 23.08.2013 р. умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 6 днів на підставі ухвали Селідівського міського суду Донецької області від 23.08.2013 р., мешкаючого в АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

02.08.2014 р., приблизно о 07.00 год., ОСОБА_11, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету нападу з метою заволодіння чужим майном, шляхом вибивання вхідної двері в квартирі АДРЕСА_3 в Жовтневому районі м. Маріуполя, проник у зазначену квартиру, в якій в цей час знаходилась його знайома ОСОБА_13, де з погрозою застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілої, погрожуючи ножем, який утримував в лівій руці, став висловлювати на адресу ОСОБА_13 погрози вбивством, які остання сприймала реально. Тим самим, подавивши волю потерпілої до опору, заволодів її майном, а саме: ноутбуком «Toshiba PSL 40E» із зарядним пристроєм та мишею, загальною вартістю 1500 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_13 матеріальну шкоду на вказану суму, після чого з викраденим зник з місця скоєння злочину, розпорядившись в подальшому викраденим майном на свій розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_11 03.08.2014 р., в період часу приблизно з 01-30 до 01.45 год., перебуваючи у стані алкогольного спяніння, групою осіб без попередньої змови між собою, з раніше знайомим ОСОБА_10, який також перебував у стані алкогольного спяніння, переслідуючи мету умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, а саме незнайомого їм ОСОБА_14, діючи спільно з єдиним умислом на досягнення зазначеної мети, знаходячись в громадському місці, тобто на ділянці відкритої місцевості з торця будинку №110 по проспекту Леніна в Жовтневому районі міста Маріуполя, умисно, з хуліганського мотиву із спонукань, позбавлених будь-якої необхідності, із розгнузданого самолюбства, повязаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужого ставлення до законів і правил поведінки, бажаючи фізичним шляхом розправитись з раніше незнайомими ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, безпричинно, нібито за те, що останні голосно виражали радість щодо свята повітрянодесантних військ, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, спочатку спостерігав, як ОСОБА_10 підійшов до ОСОБА_14, що безконфліктно спілкувався з ОСОБА_17, і який висловлювався на адресу ОСОБА_14 нецензурною лайкою, ображаючи і принижуючи його честь і гідність, не заважав ОСОБА_10 нанести ОСОБА_14 декілька ударів руками по різних частинах тіла та стискати і здавлювати шию, таким чином, утримувати останнього, обмежуючи його рух і створюючи неможливість потерпілому ОСОБА_14 повноцінно дихати киснем, не даючи можливості до опору і самооборони.

Потерпілий ОСОБА_16, який знаходився поруч, з метою припинення злочинних дій ОСОБА_10, підбіг до них, де відтягуючи ОСОБА_10, спробував звільнити від утримання останнім ОСОБА_14

В цей час ОСОБА_11, продовжуючи реалізовувати єдиний спільний з ОСОБА_18 злочинний умисел, підібравши на місці порожню скляну пляшку з-під шампанського, утримуючи в руці за горловину, безпричинно наніс нею удар по голові потерпілому ОСОБА_16, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді забитої рани лобної області, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликає за собою короткочасний розлад здоровя на строк понад 6-ти, але не більше 21-го дня, від якого останній втратив координацію руху, припинив звільнення ОСОБА_14 від ОСОБА_10, та відійшов убік.

При цьому ОСОБА_10, продовжував утримувати потерпілого ОСОБА_14, здавлюючи йому шию, обмежуючи його рух та створюючи можливість ОСОБА_11 завершити умисел на умисне вбивство останнього.

ОСОБА_11, скориставшись співвиконанням ОСОБА_10 вказаного умислу, складним ножем, який заздалегідь мав при собі, утримуючи його в правій руці, умисно наніс два удари в область грудної клітки зліва, усвідомлюючи, що наносить їх в життєво-важливі органи ОСОБА_14, тим самим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітини зліва з пошкодженням підшкірно-жирової клітковини, проникаюче поранення у плевральну порожнину зліва, з ушкодженням серцевої сорочки, висхідний відділ дуги аорти, де сліпо закінчується в її просвіті; проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини лівої бокової поверхні грудної клітини, з пошкодженням підшкірно-жирової клітковини, міжреберних мязів у 6-му міжреберному просторі, проникає у ліву плевральну порожнину, ушкоджує нижню долю лівої легені, де сліпо закінчується, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя під час їх спричинення, які призвели до смерті потерпілого ОСОБА_14 Причиною смерті ОСОБА_14 стали проникаючі колото-різані поранення грудної клітини зліва з ушкодженням висхідного відділу дуги аорти, лівої легені, які призвели до внутрішньої кровотечі та ускладнилися гострим недокрівям внутрішніх органів.

ОСОБА_11, продовжуючи свою злочинну діяльність, 03.08.2014 р., після 01.45 год., перебуваючи з торця будинку №110 по проспекту Леніна в Жовтневому районі м. Маріуполя, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство ОСОБА_14 групою осіб з ОСОБА_10 без попередньої змови між собою, продовжуючи діяти зі злочинним умислом, направленим на позбавлення життя двох і більше осіб, підбіг до незнайомого йому ОСОБА_16, із хуліганського мотиву із спонукань, позбавлених будь-якої необхідності, із бажання показати свою нібито вищість (винятковість), з розгнузданого самолюбства, повязаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужого ставлення до законів і правил поведінки, бажаючи фізичним шляхом розправитись з раніше незнайомими ОСОБА_16 та ОСОБА_15, безпричинно, з метою позбавлення життя ОСОБА_16, складним ножем, який заздалегідь мав при собі, утримуючи його в правій руці, наніс один удар, усвідомлюючи, що наносить його в життєво-важливі органи ОСОБА_16- в область черевної порожнини спереду, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням сальникової сумки, брижі тонкої кишки і паранефральної клітковини, що ускладнилися внутрішньочеревною кровотечею, які віднесені до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. Підозрюваний ОСОБА_11 вважав, що виконав усі дії, які були необхідними для доведення злочину умисного вбивства ОСОБА_16 - до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_11 своєчасного надання медичної допомоги працівниками бригади швидкої допомоги та госпіталізації до лікарні, де йому була надана своєчасна медична допомога.

ОСОБА_11, продовжуючи свою злочинну діяльність, 03.08.2014 р., після 01.45 год., перебуваючи з торця будинку №110 по проспекту Леніна в Жовтневому районі м. Маріуполя, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство ОСОБА_14 групою осіб з ОСОБА_10 без попередньої змови між собою та закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_16, продовжуючи діяти зі злочинним умислом, направленим на позбавлення життя двох і більше осіб, підбіг до незнайомого йому ОСОБА_15, із хуліганського мотиву із спонукань, позбавлених будь-якої необхідності, із бажання показати свою нібито вищість (винятковість), з розгнузданого самолюбства, повязаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужого ставлення до законів і правил поведінки, бажаючи фізичним шляхом розправитись з раніше незнайомим ОСОБА_15, безпричинно, з метою позбавлення життя ОСОБА_15, складним ножем, який заздалегідь мав при собі, утримуючи його в правій руці, наніс два удари, усвідомлюючи, що наносить їх в життєво-важливі органи ОСОБА_15 - в область грудної клітини справа, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді: двох колото-різаних ран з пошкодженням діафрагми і печінки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння. ОСОБА_11 вважав, що виконав усі дії, які були необхідними для доведення злочину умисного вбивства ОСОБА_15 - до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_11 своєчасного надання медичної допомоги працівниками бригади швидкої допомоги та госпіталізації до лікарні, де йому була надана своєчасна медична допомога.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що 02.08.2014 р. він був запрошений сусідкою ОСОБА_19 попити пива. Протягом дня вони вживали пиво з ОСОБА_19 у неї вдома, її парубком ОСОБА_11 та ОСОБА_17 Коли стемніло, ОСОБА_19 залишилася вдома спати, а він з ОСОБА_17 спустився посидіти у дворі, а ОСОБА_11 поїхав додому, потім повернувся і вони вирішили ще придбати пива. Підійшовши до торгівельного павільйону, придбали пиво, а ОСОБА_11 пішов до сусіднього павільйону за стаканами. ОСОБА_19 із ОСОБА_17 пішли у двір будинку, повз них пройшли троє парубків у тільняшках, беретах, що виголошували фрази про ВДВ. ОСОБА_17, будучи нетверезою, крикнула їм щось образливе, тому він узяв її за руку та повів у двори, де вони сіли на лавочці, за хвилину до них приєднався ОСОБА_11 Біля арки вони знов почули крики, ОСОБА_17 підхопилася і побігла у бік ВДВ-шників, а він побіг її зупинити. Завернувши за ріг будинку, він зіткнувся з двома парубками ОСОБА_16 і ОСОБА_14, які почали наносити йому удари, ОСОБА_14 його бив кулаком в область голови кілька разів, ОСОБА_18 вдарив у праве вухо. ОСОБА_19 намагався вирватися, відбитися, втратив рівновагу і впав на коліна, тримаючи ОСОБА_16 за тільняшку, внаслідок чого вона порвалася. У цей момент закричала жінка з балкону, що двоє бють одного. ОСОБА_19 впав і на короткий час втратив свідомість, а потерпілі продовжували наносити йому удари. Опритомнівши, він встав на ноги, після чого його хтось двічі вдарив у обличчя, від чого він впав на спину і знепритомнів. Підвівшись, він побачив що на землі лежить парубок, накритий скривавленою тільняшкою, неподалік стояв ОСОБА_20, за ним ОСОБА_18, він їм крикнув викликати швидку допомогу. Ззаду підійшов ОСОБА_11 і вони із ОСОБА_17 пішли до ОСОБА_19 додому, де він умився і на кухні посварився із ОСОБА_11, коли той розповів, що вдарив потерпілих ножем. Вранці до квартири прийшли співробітники міліції і затримали їх.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав частково та пояснив, що його знайомий ОСОБА_21 заборгував йому 700-800 гривень, борг не повертав, тому він вирішив зайти до нього додому за адресою: пр.Будівельників, 64-13 у перших числах серпня 2014 року. ОСОБА_19 піднявся до його квартири о 07.00 год., подзвонив у двері, але йому відмовили відкрити. Спочатку він хотів відкрити двері ножем, але в нього не вийшло, після чого він вибив двері ногою, пішов по кімнатах шукати ОСОБА_21, його не було вдома, він узяв ноутбук, сів разом із його дружиною ОСОБА_13 на кухні, вони викурили цигарки, він їй сказав, що віддасть ноутбук, коли її чоловік поверне борг. У цей час з його кармана випав ніж, поруч стояла дитина і ОСОБА_13 попросила заховати ніж. ОСОБА_19 підняв ніж, поклав його до карману і пішов з ноутбуком. Через добу за ноутбуком ніхто не прийшов, тому він попросив ОСОБА_19 піти і закласти ноутбук у ломбард, за що вона виручила близько 600-700 гривень, які принесла до них додому. Після цього він повідомив ОСОБА_13, що вона може викупити свій ноутбук. 02.08.2014 р. з обіду він вдома у ОСОБА_19 по вул.Зелинського, 30-22, разом з ОСОБА_10, ОСОБА_17 та ОСОБА_22 вживали пиво. Ввечері він поїхав додому, потім повернувся і приєднався до ОСОБА_10 і ОСОБА_17, які продовжували вживати пиво у дворі будинку №30 по вул.Зелинського. Близько півночі вони пішли на банкомат, де зняли гроші і пішли за пивом до ларька, що розташований на перетині вул.Зелинського і пр.Леніна. ОСОБА_19 підійшов до ларька, а ОСОБА_10 з ОСОБА_17 залишилися на перехресті. Відходячи від ларька він почув нецензурну лайку у бік ОСОБА_10 та Каті і побачив трьох чоловіків, які йшли з боку магазину «1000 дрібниць» і вигукували вислови за ВДВ і нецензурно лаялися. ОСОБА_19 з ОСОБА_10 і ОСОБА_18 зайшли у двір будинку 110 по пр.Леніна, сіли на лавочці і продовжили розпивати пиво, через 3-4 хвилини коли ОСОБА_18 почула крики поміж аркою, вона рушила на ріг будинку, за нею пішов ОСОБА_10, а він залишився. ОСОБА_23 крик, він пішов до них, узявши пусту пляшку з-під шампанського під підїздом. Вийшовши з-за рогу будинку, він побачив, що ОСОБА_18 і ОСОБА_14 бють ОСОБА_10 ногами, а ОСОБА_18 стояла неподалік будинку 110 по пр.Леніна. ОСОБА_19 підійшов до ОСОБА_16, оскільки той був ближчий до нього, та лівою рукою смикнув за плече, тримаючи пляшку в правій руці і запитав, що вони чинять. По реакції ОСОБА_8 він зрозумів, що той буде на нього кидатися, тому наніс йому удар пляшкою по голові в лобну область зліва, від чого потерпілий похитнувся, зробив два кроки назад. У цей момент з двору вибіг ОСОБА_20, при цьому ніби ліз у карман чи за пояс за зброєю. З метою його налякати він дістав з кармана розкладний ніж, відступив на два кроки назад, у цей момент ОСОБА_20 напоровся на ніж, розвернувся і побіг. ОСОБА_19 побачив, що на нього рушив ОСОБА_8 та попросив його заспокоїтися. Злякавшись за своє життя, він два рази наніс удари ножем ОСОБА_8 у живіт, після чого ОСОБА_8 розвернувся і побіг. Повернувшись, він побачив, що ОСОБА_10 встав, а ОСОБА_14 наносив йому два удари в обличчя, від чого ОСОБА_10 упав. ОСОБА_19 підбіг збоку і зрозумів, що ОСОБА_14 хоче нанести удари і йому в обличчя. ОСОБА_19 наніс ОСОБА_14 удар в серце, хоча хотів у живіт. ОСОБА_14 зробив два кроки назад і впав. Катя запитала, чи не вбив він його, на що він відповів, що потерпілий втратив свідомість. ОСОБА_10 підвівся і став кричати, щоб викликали швидку допомогу. Потерпілі йому ударів не наносили, при цьому він наносив потерпілим удари ножем навідмах. Потім вони з ОСОБА_10 і ОСОБА_23 пішли додому до ОСОБА_19. Катя викинула ніж з квартири у вікно, а вранці підняла, помила і викинула у смітникове відро. Позов прокурора про стягнення витрат на лікування потерпілих визнав у повному обсязі.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_10 свою вину в предявленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України не визнав, а ОСОБА_11 визнав свою вину частково в предявленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України, а за ч.3 ст.187 КК України не визнав, їх вина в інкримінованих їм злочинах у повному обсязі підтверджується наступною сукупністю досліджених судом доказів.

Стосовно епізоду обвинувачення ОСОБА_11 за ч.3 ст.187 КК України суд дійшов наступних висновків.

Так потерпіла ОСОБА_13 суду пояснила, що за місцем її проживання 02.08.2014 р. о 07.00 год. в квартиру АДРЕСА_4 увірвався ОСОБА_11, вибивши двері ногами, запитав у неї, де її цивільний чоловік. Хазяйка квартири ОСОБА_20 відповіла, що його немає. ОСОБА_11 зайшов у кімнату і запитав, що можна забрати, оскільки чоловік винен йому гроші. ОСОБА_11 висловлював погрози, що якщо вона не віддасть гроші, то він забере те, що у неї є. ОСОБА_19 забрав ноутбук «Тошиба» вартістю 1500 грн. сіро-чорного кольору з зарядним пристроєм, мишею та телефон чорного кольору. Весь час він утримував в руці ніж, спочатку погрожуючи ОСОБА_20, при цьому відібрав у неї телефон, щоб вона нікому не зателефонувала, а потім демонстрував ніж перед її обличчям та її дитини. Оскільки дитина дуже злякалася, вона просила сховати ніж. ОСОБА_11 пішов з її ноутбуком, який їй згодом повернули працівники міліції.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що близько 07.00 години 02.08.2014 р. вона перебувала у своїй квартирі АДРЕСА_5, коли почула як ОСОБА_11 вибив двері, зайшов до квартири, запитав про її племінника ОСОБА_21. Вона стала телефонувати до міліції, а ОСОБА_11 викрутив з її рук телефон, вимкнув його і став махати перед її обличчям ножем, говорячи, що заріже. Прокинулася дитина, ОСОБА_13 пішла на кухню, а ОСОБА_11 прослідував за нею, при цьому говорив про борг її чоловіка, їм обом погрожував розкладним ножем, потім з кімнати ОСОБА_13 забрал ноутбук і пішов, а вони викликали міліцію.

ОСОБА_24 того, суд приймає до уваги покази свідка ОСОБА_22 про те, що вранці 02.08.2014 р. вона разом із ОСОБА_11 їздила до буд.64 по пр.Будівельників в м.Маріуполі, чекала його біля підїзду, коли він вибив двері квартири і забрав ноутбук, який 03.08.2014 р. вона разом з ОСОБА_17 заклала в ломбарді.

Таким чином, наведенні свідчення потерпілої ОСОБА_13, свідків ОСОБА_20, ОСОБА_25 повністю підтверджують час, місце, спосіб та обставини скоєного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_11, який скоїв напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоровя потерпілій ОСОБА_13, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло, оскільки дані свідчення логічні, послідовні, узгоджені між собою та з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами.

При цьому суд вважає необхідним визнати достовірними свідчення потерпілої ОСОБА_26, вищевказаних свідків та покласти ці свідчення, поряд з іншими доказами, які були встановлені у судовому засіданні, в основу даного вироку, не довіряти яким у суду немає підстав, оскільки ці обставини відповідають фактичним даним, встановленим у судовому засіданні, а саме:

- специфікацією до Договору фінансового кредиту та Договору закладу майна до ломбарду, згідно з яким у ЛВ ПТ «Чесний ломбард» ОСОБА_22 03.08.2014 р. було закладено ноутбук «Toshiba PSL 40E» (т.2 а.п.56-58).

- протоколом огляду речей і документів від 07.10.2014 р. та доданої до нього фототаблиці було оглянуто ноутбук «Toshiba PSL 40E» з зарядним пристроєм, вилучений з ЛВ ПТ «Чесний ломбард» (т.2 а.п.183-188), та повернуто потерпілій ОСОБА_13 на зберігання (т.2 а.п.193).

Стосовно епізодів обвинувачення ОСОБА_10 за ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_11 за ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України суд дійшов наступних висновків.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що загиблий ОСОБА_14 є її сином. Ввечері 02.08.2014 р. він пішов з друзями святкувати день «ВДВ», а о 07.30 год. зателефонував його співробітник та повідомив про вбивство ОСОБА_27. У цей день він був вдягнений у майку чорного кольору, смугасті білі шорти, білі кросівки, при ньому був мобільний телефон «Самсунг» чорного кольору. ОСОБА_27 характеризувався позитивно, володів навичками рукопашного бою і зміг би відбитися, тому вважає, що саме двоє чоловіків скоїли його вбивство.

Потерпілий ОСОБА_16 суду пояснив, що 02.08.2014 р. він з друзями святкував день «ВДВ» (повітрянодесантних військ). З ним був ОСОБА_7, а близько першої години 03.08.2014 р. приєднався ОСОБА_14 Будь-яких конфліктів у цей день вони ні з ким не мали. Приблизно о 01.30 год. утрьох вони проходили від магазину «Щирий кум», що розташований на перехресті пр. Леніна та вул. Зелінського в м. Маріуполі, рухаючись праворуч по пр.Леніна у напрямку пр. Будівельників. ОСОБА_19 з ОСОБА_7 йшов попереду, а ОСОБА_14 трохи позаду. Проходячи зупинку громадського транспорту, ОСОБА_14 сказав, що їх покликали, розвернувся і попрямував у бік вул. Зелінського, тому він пішов за ОСОБА_14, а ОСОБА_20 зайшов до арки між будинками №108/110 по пр.Леніна. Коли ОСОБА_14 завернув за бік будинку №110 по пр. Леніна, він перестав його бачити. Потім він побачив, що біля ОСОБА_14 стоїть раніше їм невідомий ОСОБА_10 та висловлює на його адресу претензії нецензурною лайкою, що нібито ОСОБА_14 образив його дівчину, проте ОСОБА_14 почав пояснювати ОСОБА_10, що не ображав дівчину. ОСОБА_10 почав наносити ОСОБА_14 удари по обличчю, хапати за одежу, внутрішньою поверхнею ліктя лівої руки обхопив шию ОСОБА_14, щоб обмежити можливість опору, та намагався схилити його голову у горизонтальне положення. Побачивши таке, він став говорити ОСОБА_10, щоб він припинив свої дії та намагався зняти захват руками, але у цей час відчув сильний удар по голові, втратив рівновагу, похитнувся, але свідомість не втрачав. Озирнувшись, він побачив другого раніше невідомого чоловіка ОСОБА_11. ОСОБА_10 продовжував утримувати ОСОБА_14 за шию лівою рукою і звернувся до ОСОБА_11 із закликом їх вбити,після чого ОСОБА_11 ножем, який утримував у правій руці, наніс два удари в область грудної клітини, від чого ОСОБА_14 сильно похитнуло, потім ОСОБА_11 розвернувся і наніс також йому ножем, який утримував у правій руці, удар у живіт, він відчув різкий біль, сильну кровотечу, від чого зігнувся. У цей момент з арки між будинками №110 по пр. Леніна та будинку по вул. Зелінського зявився ОСОБА_20. ОСОБА_11 попрямував до нього і став наносити удари ножем в область грудної клітини, а ОСОБА_10 підійшов і схопив його за одежу, порвавши тільняшку. Для запобігання нових ударів він з ОСОБА_7 відійшли на 5 м у бік вул. Зелінського. ОСОБА_14 вже лежав на спині обличчям вверх без ознак життя. Утримуючи ніж у правій руці, ОСОБА_11 став наближатися до них та, висловлюючись нецензурною лайкою, почав викрикувати, що зараз буде їх добивати. ОСОБА_10 і дівчина стояли біля тіла ОСОБА_14. З торця будинку №110 по пр. Леніна стала кричати жінка, внаслідок чого ОСОБА_10, ОСОБА_11 і дівчина пішли через арку між будинками №110 по пр.Леніна та будинку по вул. Зелінського. Згодом його і ОСОБА_20 забрала карета швидкої допомоги, а ОСОБА_14 залишили на місці події. Тривалий час він проходив лікування з приводу ножового поранення в область живота і ушкодження голови.

Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що з ОСОБА_16 разом служив у повітрянодесантних військах. 03.08.2014 р. о 01.30 год. він з ОСОБА_16 йшли по пр. Леніна у напрямку пр. Будівельників м. Маріуполя, за ними трохи далі йшов ОСОБА_14 Пройшовши зупинку громадського транспорту, неподалік від арки між буд.№108 та №110 по пр. Леніна, ОСОБА_14 сказав, що їх покликали, повернувся і пішов у бік вул. Зелінського. Оскільки йому необхідно було справити нужду, то він зайшов у арку між буд.№108 та №110 по пр. Леніна, а ОСОБА_18 пішов за ОСОБА_14. Побачивши як ОСОБА_18 заходив за будинок по вул. Зелінського, він пішов за ним дворами. Біля арки з боку вул. Зелінського він почув метушню. Забігши через арку, побачив, що ОСОБА_14 стояв, а ОСОБА_11 ножем, який утримував у правій руці, наносив йому удар в область грудної клітини. ОСОБА_19 на це крикнув: «Стій, що робиш!». ОСОБА_11 висловився нецензурною лайкою, що він теж «ВДВшник» і наніс йому два удари ножем у правий бік, внаслідок чого відкрилася сильна кровотеча і він втратив свідомість. Опритомнів лише в реанімації.

Свідок ОСОБА_22 суду показала, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, з травня по серпень 2014 р. співмешкала з ОСОБА_11, по сусідству з ними проживав ОСОБА_10 Зазвичай ОСОБА_11 К носив у кармані розкладний ніж з гравіруванням. Вранці 02.08.2014 р. разом із ОСОБА_11 вона їздила до буд.64 по пр. Будівельників в м. Маріуполі, чекала його біля підїзду, коли він вибив двері квартири і забрав ноутбук, який 03.08.2014 р. вона разом з ОСОБА_17 заклала в ломбарді, а на виручені гроші вони з ОСОБА_17, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 придбали і вжили спиртні напої. Протягом 2 серпня 2014 р. вони вчотирьох вживали алкогольні напої, потім вона посварилася з ОСОБА_11 і пішла додому. У ніч з 02 на 03 серпня 2014 р. вона вдома спала, також вдома була її бабуся ОСОБА_28, коли десь о другій годині повернувся ОСОБА_11 з ОСОБА_10 і попросив випрати їх скривавлену одежу. Ані ОСОБА_10, ані ОСОБА_11 не скаржилися на наявність у них тілесних ушкоджень. Вона попрала їх одежу в пральній машинці і вони усі пішли спати, при цьому ОСОБА_11 сказав, що когось «потикав» ножем. Вранці від таксиста їм стало відомо, що від ножових поранень помер слідчий. ОСОБА_29 вранці під вікном її квартири ОСОБА_17 знайшла скривавлений ніж та поклала його на підвіконня, а вона помила ніж від крові та сховала, в подальшому цей ніж вилучили співробітники міліції.

Свідок ОСОБА_28 суду показала, що в один з днів у серпні 2014 р. її онучка ОСОБА_22 зі своїм співмешканцем ОСОБА_11, а також ОСОБА_10 і подругою ОСОБА_17 протягом дня вживали пиво в квартирі АДРЕСА_6. ОСОБА_22 посварилася із ОСОБА_11 і лягла спати, а ОСОБА_11, ОСОБА_10 і ОСОБА_18 пішли на вулицю. ОСОБА_7 ночі у домофон подзвонив ОСОБА_11 і попросив відчинити двері. Коли вони зайшли у квартиру, вона побачила у ОСОБА_11 сліди крові на штанях в області коліна, на що він відповів, що вони подралися. Потім серед ночі вона чула, що працювала пральна машина. ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_18 залишилися ночувати у них в квартирі, були сильно пяними. Тілесних ушкоджень на обличчі ОСОБА_10 і ОСОБА_11 не було.

Свідок ОСОБА_30 суду показала, що у серпні 2014 р. на день «ВДВ» працювала у нічну зміну продавцем у торгівельному павільйоні, розташованому на перехресті вул.Зелінського та пр.Леніна в м.Маріуполі, почула як проходили повз павільйону парубки у тільняшках ВДВ, у їх бік хтось висловився нецензурною лайкою, один з парубків на цей крик розвернувся назад. Потім вона чула чоловічі та жіночі крики, бійку. Учасниками конфлікту були її постійні клієнти, які у цей день тричі купували пиво, а саме ОСОБА_22, ОСОБА_17 та ОСОБА_11 Конфлікт тривав біля 10 хвилин.

Свідок ОСОБА_31 суду пояснила, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4. Влітку біля півночі через відкриті двері балкону вона почула шум та нецензурну лайку. Вийшовши на балкон, вона побачила як били кілька чоловіків парубка, у 15-ти метрах від них стояла дівчина, один парубок у чорній одежі впав на коліна, а другий парубок впав на спину, після чого вона відчула крики, що той парубок мертвий, і усі розбіглися, залишивши двох парубків, один з них зняв кофту і поклав на груди іншому, після чого прибула карета швидкої допомоги і забрала двох парубків, а третій залишився лежати на землі. Потім приїхала міліція.

Свідок ОСОБА_32 суду показала, що працює лікарем невідкладних станів СШМД. У ніч з 2 на 3 серпня 2014 р. зазвичай багато викликів швидкої, оскільки святкується день «ВДВ». Вночі вони отримали виклик щодо ножових поранень на перехресті пр. Леніна та вул. Зелінського, на місці були двоє парубків з проникаючими ножовими пораненнями, яких вони доставили до МЛ №2, а один парубок помер до приїзду лікарів.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 03.08.2014 р. у Жовтневому РВ ММУ УМВС України в Донецькій області зареєстровано повідомлення за №12957 про те, що 03.08.2014 р. о 02.25 годині на перехресті пр.Леніна і вул.Зелінського в м.Маріуполі знаходиться труп ОСОБА_14 з колото-різаною раною грудної клітини, за №12960, 12961 про госпіталізацію ОСОБА_16 з ножовим пораненням черевної порожнини та ОСОБА_15 з ножовим пораненням грудної клітини справа (т.1 а.п.2-4).

З протоколу огляду трупа і протоколів огляду місця події з фототаблицями від 03.08.2014 р. вбачається, що біля тильного боку буд.№110 по пр.Леніна в м.Маріуполі виявлено труп ОСОБА_14, що лежав на землі на спині обличчям догори з явними ножовими пораненнями, при здійсненні огляду місця події вилучений одяг потерпілих ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_15 (т.1 а.п.5-10, 12-28, 29-40).

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису з камер спостереження з магазинів «Щирий кум» та «Сантехника», що міститься на ДВД-диску (т.2 а.п.246), вбачаються контури кількох осіб, розташованих між будинками №110 по пр.Леніна і №33 по вул.Зелінського в м.Маріуполі, зафіксований час скоєння кримінальних правопорушень.

Згідно з протоколами огляду місця події від 03.08.2014 р. у квартирі АДРЕСА_7 за місцем проживання ОСОБА_10 виявлено і вилучено військовий квиток на імя ОСОБА_10, 4 кухонні ножі (т.1 а.п.42-44, 46-49), у квартирі АДРЕСА_8 за місцем проживання ОСОБА_11 виявлено і вилучено рушник зі слідами розмивів темно-бурого кольору, три мобільні телефони «Нокія», мобільний телефон «Самсунг», фрагмент ковдри з плямами світло-коричневого кольору, записник,чорну футболу із слідами розривів, розкладний ніж та 5 кухонних ножів, чоловічі кросівки зі слідами речовини бурого кольору, чорні носки, чоловічі брюки, рукав зі слідами бурого кольору, чоловічі спортивні штани (т.1 а.п.52-57,61-77).

Розкладний ніж був упізнаний обвинуваченим ОСОБА_11 і у судовому засіданні він пояснив, що цей ніж належить йому, саме цим ножем він наніс удари потерпілим.

Згідно з протоколом огляду від 10.10.2014 р. був оглянутий мобільний телефон «Самсунг» (т.2 а.п.214-217), і відповідно до протоколу предявлення речей для впізнання від 10.10.2014 р. зазначений телефон був упізнаний свідком ОСОБА_33 як належний загиблому ОСОБА_14 (т.2 а.п.218-220). ОСОБА_24 того, мобільний телефон «Самсунг», вилучений 03.08.2014 р. у квартирі АДРЕСА_8, був впізнаний в судовому засіданні свідком ОСОБА_33 та потерпілою ОСОБА_6 як належний загиблому ОСОБА_14 Згідно з довідкою СПД «ОСОБА_34 Технікс» станом на 03.08.2014 р. вартість вищезазначеного телефону складає 850 грн. (т.2 а.п.198).

З протоколу огляду місця події з фототаблицями від 06.08.2014 р. вбачається, що на бетонному козирку біля першого підїзду буд.№110 по пр.Леніна в м.Маріуполі виявлено і вилучено пляшку з-під шампанського «Ореанда» (т.1 а.п.82-86). Як зазначив суду ОСОБА_11, цією пляшкою він наніс удар по голові ОСОБА_16

Відповідно до протоколу огляду місця події від 04.08.2014 р. в приміщенні СМЕ оглянуто труп ОСОБА_14, виявлено проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва з пошкодженням східного відділу аорти та нижньої долі правої легені (т.1 а.п.87-89).

З карт виїзду швидкої допомоги вбачається, що 03.08.2014 р. на розі пр.Леніна і вул.Зелінського в м.Маріуполі було надано медичну допомогу о 02.00 год. ОСОБА_16 внаслідок отриманого проникаючого ножового поранення черевної порожнини, ОСОБА_15 внаслідок отриманої торакоабдомінальної травми, проникаючого поранення грудної і черевної порожнини, потерпілих госпіталізовано до МЛ №2. ОСОБА_29 констатовано смерть потерпілого ОСОБА_14 до приїзду бригади швидкої допомоги (т.1 а.п.106,108,110).

З висновку СМЕ №2696 від 10.09.2014 р. вбачається, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_14 виявлено: проникаюче колото-різане порання передньої поверхні грудної клітини зліва, яке починається раною між навколо грудної та середньо-ключичною лініями у 5-му міжреберному просторі, від якої відходить раневий канал, який іде спереду назад, знизу догори, та зліва направо, ушкоджуючи підшкірно-жирову клітковину, міжреберні м'язи у 5-му міжреберному просторі, проникає у плевральну порожнину зліва, ушкоджує серцеву сорочку, висхідний відділ дуги аорти, де сліпо закінчується в її просвіті. Довжина раневого каналу складає близько 6,5-7 см; проникаюче колото-різане поранення грудної клітини лівої бокової поверхні грудної клітини, яке починається раною по середньо-пахвовій лінії у 6-му межреберному просторі, від якої відходить раневий канал, який йде зліва направо, дещо знизу догори, та спереду назад, ушкоджуючи підшкірно-жирову клітковину, міжреберні мязи у 6-му міжреберному просторі, проникає у ліву плевральну порожнину, ушкоджує нижню долю лівої легені, де сліпо закінчується, довжина раневого каналу складає близько 3-4 см, які утворювалися від двукратної дії плоского колюче-ріжучого предмету незадовго до смерті і стосовно живих осіб мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх спричинення, які призвели до смерті, та полягають у прямому причинному звязку з настанням смерті. ОСОБА_29 були виявлені по одній садні в лобній області справа, в області лівої ключиці, які утворилися від двократної дії тупих предметів незадовго до смерті та відносно живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Причиною його смерті стали проникаючі колото-різані поранення грудної клітини зліва з ушкодженням висхідного відділу дуги аорти, лівої легені, які призвели до внутрішній кровотечі та ускладнилися гострим недокрівям внутрішніх органів. Враховуючи розвиток ранніх трупних явищ на місці огляду трупа та беручи до уваги безпосередню причину смерті та крововтрату, яка мала місце, смерть ОСОБА_14 настала приблизно за 2-3 години. Враховуючи крововтрату, що була в нього після спричинення тілесних ушкоджень, смерть його настала у короткий проміжок часу, що обчислюється декількома хвилинами. Після заподіяння йому тілесних ушкоджень, він міг здійснювати будь-які самостійні дії, але не в повному обсязі та короткий проміжок часу до настання гострого недокрівя внутрішніх органів. Під час спричинення йому тілесних ушкоджень він відчував фізичний біль. При судово-токсикологічному дослідженні крові й нирки від його трупа спирт етиловий знайдений в кількості у крові - 2,4%о, у нирці - 1,61%о, що при житті могло бути розцінене як алкогольне спяніння середнього ступеня. Враховуючи характер та локалізацію наявних в нього тілесних ушкоджень, під час їх спричинення він був обернутий передньою поверхнею тіла до нападника, або близькому до нього положенні. Будь-яких тілесних ушкоджень, які могли б свідчити про можливу боротьбу чи самооборону на його тілі знайдено не було. (т.3 а.п.3-5).

У судовому засіданні експерт ОСОБА_35 розяснив, що механізм нанесення ножових поранень найбільш вірогідний той, на який вказує потерпілий ОСОБА_16, тобто при утримуванні одним з обвинувачених за шию ОСОБА_14 та нанесення йому ударів ножем іншим обвинуваченим під кутом у напрямку спереду-назад знизу-наверх. Садна в області лівої ключиці ОСОБА_14 можуть свідчить про захват рукою за шию.

Згідно з протоколами отримання зразків від 03.08.2014 р., 06.08.2014 р., 07.08.2014 р. було отримано біологічні зразки з рук ОСОБА_11, ОСОБА_10, взірці крові ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_15, на підставі яких виконано судово-імунологічну експертизу (т.3 а.с.17-18,20-21,24-25,28-29,32,36-37,41-42), в результаті якої отримано висновок експерта №808 від 11.09.2014 р., з якого вбачається, що кров потеплілого ОСОБА_14 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0. ОСОБА_24 потерпілого ОСОБА_15 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0; у його крові виявлений супутній антиген ОСОБА_24 потерпілого ОСОБА_16 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0; у його крові виявлений супутній антиген ОСОБА_24 підозрюваного ОСОБА_10 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0; у його крові виявлений супутній антиген ОСОБА_24 підозрюваного ОСОБА_11 відноситься до групи АВ з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0. В слідах на майці (обєкт №1) та шортах (об'єкт №2) ОСОБА_14, а також у пяти зішкрібах (обєкти №7-10,13), двох змивах (обєкти №11,12) та на двох каменях (обєкти №14,15) встановлена наявність крові людини і виявлений антиген Н, а в обєктах №1,2,11 - з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В, у тому числі від потерпілого ОСОБА_14 Даних за походження крові від потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16, а також від підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не отримано. В слідах на береті (обєкт №3), майці-тільняшці (обєкт №4) та парі тапок-шльопанців (обєкти №5,6) встановлена наявність крові людини і виявлені антигени В та Н, а в обєкті №4 - з ізогемаглютиніном анти-А, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н, у тому числі від потерпілого ОСОБА_16 Домішка крові потеплілого ОСОБА_14 не виключається. Походження крові від потерпілого ОСОБА_15 та підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виключається (т.3 а.п.47-50).

ОСОБА_24 того, з висновку експерта №811 від 09.09.2014 р. також вбачається, що в слідах на кросівках (об'єкти №9,10), вилучених в приміщенні АДРЕСА_9, встановлена наявність крові людини і виявлені антигени А, В та ОСОБА_29 результат міг бути отриманий як за рахунок крові особи (осіб) з групою АВ з супутнім антигеном Н, у тому числі підозрюваного ОСОБА_11, за наявності в нього на момент того, що сталося, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею, так і при змішенні крові осіб з різною груповою характеристикою за системою АВО, у тому числі при змішенні крові потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14 як між собою, так і з кровю підозрюваних ОСОБА_10 і (або) ОСОБА_11, за наявності в останніх на момент того, що сталося, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. В слідах на шортах ОСОБА_11 (об'єкт №15) встановлена наявність крові людини і виявлені антигени А та Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, у тому числі потерпілого ОСОБА_15, або підозрюваного ОСОБА_10 за наявності в останнього на момент того, що сталося, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. Домішка крові потерпілого ОСОБА_14 не виключається. Походження крові від потерпілого ОСОБА_16 та підозрюваного ОСОБА_11 виключається. В слідах на футболці чорного кольору (обєкт №1), вилученої в приміщенні АДРЕСА_10 наявність крові людини і виявлений антиген Н з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, що вказує на походження крові від особи (осіб) і ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, у тому числі від потерпілого ОСОБА_14 Походження крові від потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_8, а також від підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виключається (т.3 а.п.59-63).

З висновку експерта №810 від 01.09.2014 р. вбачається, що у слідах на майці-тільняшці (об'єкт №1) потерпілого ОСОБА_15 встановлена наявність крові людини і виявлені антигени А і Н, що не виключає походження крові особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, у тому числі від самого потерпілого ОСОБА_15, або підозрюваного ОСОБА_10 за наявності в останнього на момент того, що сталося, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. Домішка крові потеплілого ОСОБА_14 не виключається. Походження крові потерпілого ОСОБА_16 та підозрюваного ОСОБА_11 виключається. У слідах на речах потерпілого ОСОБА_16, а саме: на футболці (обєкти 2,3), джинсових брюках (об'єкт №4) та ремені (обєкт №5) встановлена наявність крові людини і виявлені антигени В і Н, а в обєктах №4,5 - з ізогемаглютиніном анти-А, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н, у тому числі від самого потерпілого ОСОБА_16 Домішка крові потерпілого ОСОБА_14 не виключається. Походження крові від потерпілого ОСОБА_36 та підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виключається (т.3 а.п.67-70).

Згідно з висновком експерта №552 від 12.09.2014 р. при судово-цитологічному дослідженні клинка ножа (обєкт № 1) знайдено кров людини, встановити статеву належність якої не виявляється можливим через відсутність в препаратах клітин крові, необхідних для даного виду дослідження. При встановленні групової належності крові в обєкті №1 були виявлені антигени А,В і Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає як походження крові від особи (осіб) з групою крові АВ з супутнім антигеном Н, у тому числі від гр. ОСОБА_11 при наявності у нього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент скоєння злочину, так і змішування крові осіб з різною груповою приналежністю за ізосерологічною системою АВ0, у тому числі змішування крові ОСОБА_14 з кровю потерпілих ОСОБА_15 і ОСОБА_16 та (або) ОСОБА_11 та (або) ОСОБА_10, при наявності у останніх тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент скоєння злочину (т.3 а.п.81-84).

Відповідно до висновку експерта №409 від 22.09.2014 р. пошкодження №1,2 на майці ОСОБА_15 були заподіяні односторонньогострим колюче-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа, що мав обух та лезо, найбільша ширина клинка, що занурилася, складала не менше 14 мм. Результати проведеної експертизи не виключають можливість пошкоджень на майці ОСОБА_15 клинком ножа, наданого на експертизу (т.3 а.п.87-90).

Як вбачається з висновку експерта №372 від 22.09.2014 р. рани на клаптях шкіри із області передньої поверхні грудної клітини зліва та лівої бокової поверхні грудної клітини від трупа ОСОБА_14 були заподіяні плоским односторонньогострим колюче-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа, що мав обух та лезо, найбільша ширина клинка, що занурилася, складала біля 18,8-21,4 см. Ушкодження №1,2 на майці ОСОБА_14 були заподіяні плоским односторонньогострим колюче-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа, що мав обух та лезо, найбільша ширина клинка, що занурилася, складала не менше 12 мм. Результати проведеної експертизи не виключають можливість спричинення ран на клаптях шкіри від трупа ОСОБА_14, а також пошкоджень №1,2 на майці, що йому належала, клинком ножа, наданого на експертизу (т.3 а.п.93-98).

З висновку експерта №385 від 10.09.2014 р. вбачається, що у ОСОБА_16 при звертанні за медичною допомогою були виявлені наступні тілесні ушкодження: одне проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженням сальникової сумки, брижі тонкої кишки і паранефральної клітковини, що ускладнилися внутрішньочеревною кровотечею, які утворилися від дії колючо-ріжучого предмета, в результаті одного травматичного впливу, яким міг бути клинок ножа, можливо в строк і при обставинах, зазначених у постанові слідчого, і по ступеню важкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння. ОСОБА_29 виявлена забита рана лобної області, яка утворилася від дії тупого предмету, можливо в строк і зазначених у постанові слідчого, в результаті одного удару й по ступеню важкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликає за собою короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6-ти, але не більше 21-го дня. Вищеописані тілесні ушкодження можуть свідчити про боротьбу,що мала місце, слідів для самооборони на кистях рук і передпліччях в історії хвороби не мається. У представленій історії хвороби є результат дослідження крові, узятої 03.08.2014 р. в 02.40 год. для визначення наявності і концентрації етилового спирту, - при дослідженні крові газохроматографічним методом етиловий алкоголь не визначається (т.3 а.п.100-101).

З висновку експерта №384 від 10.09.2014 р. вбачається, що у ОСОБА_15 при звертанні за медичною допомогою були виявлені наступні тілесні ушкодження: дві колото-різані рани з пошкодженням діафрагми і печінки, які утворилися від дії колючо-ріжучого предмета, яким міг бути клинок ножа, від двох травматичних дій, можливо в строк і при обставинах, зазначених у постанові слідчого, й по ступеню важкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. За представленими медичними документами судити про кількість осіб, які заподіяли ОСОБА_15 тілесні ушкодження та про їх взаєморозташування між нападникам і ОСОБА_15 не представляється можливим. Всі вищеописані тілесні ушкодження можуть свідчити про можливу боротьбу, що мала місце; слідів, характерних для самооборони, на кистях рук і передпліччях в історії хвороби не мається. У представленій історії хвороби, є результат дослідження крові, узятої 03.08.2014 р. в 02.35 год. для і наявності і концентрації етилового спирту, - при дослідженні крові газохроматографічним методом етиловий алкоголь не визначається (т.3 а.п.103-104).

Отже, двома вищенаведеними висновками експертиз спростовуються доводи обвинувачених щодо обоюдної бійки. Як при огляді тіла ОСОБА_14, так і при огляді ОСОБА_16 характерних тілесних ушкоджень на кистях рук, які б могли свідчити про нанесення ними ударів, не виявлено.

ОСОБА_24 того, з висновку експерта №385/207 від 07.10.2014 р. вбачається, що на підставі представленого протоколу слідчого експерименту з участю ОСОБА_16, фототаблиць, даних меддокументів судово-медичний експерт дійшов висновку, що тілесні ушкодження, які мали місце у ОСОБА_8, могли утворитися при обставинах, на які він вказує в ході проведення слідчого експерименту з його участю (т.3 а.п.113), а також з висновку експерта №384/206 від 07.10.2014 р. вбачається, що на підставі представленого протоколу слідчого експерименту з участю ОСОБА_15, фототаблиць, даних меддокументів судово-медичний експерт дійшов висновку, що тілесні ушкодження, які мали місце у ОСОБА_15, могли утворитися при обставинах, на які він вказує в ході проведення слідчого експерименту з його участю (т.3 а.п.116).

При цьому, з висновку експерта №799 від 03.08.2014 р. вбачається, що при обстеженні ОСОБА_10 у нього виявлено поверхневу рану грудної клітки зліва у нижнього краю 10-го ребра розміром 1,3 х 0,3 см, яка утворилася від дії ріжучого предмета, можливо у строк і при обставинах, зазначених у постанові слідчого, утворилася від одного травматичного впливу і відноситься до легких тілесних ушкоджень (т.3 а.п.13).

Таким чином, вищезазначеними висновками спростовуються покази обвинуваченого ОСОБА_10 щодо нанесення йому з боку ОСОБА_14 та ОСОБА_16 множинних ударів в область голови, обличчя, правого вуха.

Окрім того, з відповіді Маріупольського СІ від 18.06.2015 р. №4512 вбачається, що при прибутті ОСОБА_10 до слідчого ізолятора 03.08.2014 р. при його обстеженні жодних тілесних ушкоджень у нього не було виявлено, крім сонячних опіків шкіри (т.4 а.п.63).

Згідно з висновком СМЕ №2696/94 від 13.10.2014 р. при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_14 виявлено: проникаюче колото-різане порання передньої поверхні грудної клітини зліва, яке починається раною між навколо грудної та середньо-ключичною лініями у 5-му міжреберному просторі, від якої відходить раневий канал, який іде спереду назад, знизу догори, та зліва направо, ушкоджуючи підшкірно-жирову клітковину, міжреберні м'язи у 5-му міжреберному просторі, проникає у плевральну порожнину зліва, ушкоджує серцеву сорочку, висхідний відділ дуги аорти, де сліпо закінчується в її просвіті. Довжина раневого каналу складає близько 6,5-7 см; проникаюче колото-різане поранення грудної клітини лівої бокової поверхні грудної клітини, яке починається раною по середньо-пахвовій лінії у 6-му межреберному просторі, від якої відходить раневий канал, який йде зліва направо, дещо знизу догори, та спереду назад, ушкоджуючи підшкірно-жирову клітковину, міжреберні мязи у 6-му міжреберному просторі, проникає у ліву плевральну порожнину, ушкоджує нижню долю лівої легені, де сліпо закінчується, довжина раневого каналу складає близько 3-4 см, які утворювалися від двукратної дії плоского колюче-ріжучого предмету незадовго до смерті і стосовно живих осіб мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх спричинення, які призвели до смерті, та полягають у прямому причинному звязку з настанням смерті. ОСОБА_29 були виявлені по одній садні в лобній області справа, в області лівої ключиці, які утворилися від двократної дії тупих предметів незадовго до смерті та відносно живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Враховуючи локалізацію колюче-ріжучих поранень, вони могли утворитися за обставин, на які посилається ОСОБА_16 під час проведення слідчого експерименту за його участю 01.10.2014 р. при нанесенні ударів ножем. Садни в лобній області справа, в області лівої ключиці могли утворитися за обставин, на які посилається ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту за його участю 01.10.2014 р., при ударах кулаками руки ОСОБА_10 в область обличчя та лоба ОСОБА_14 та садна в області лівої ключиці утворилися внаслідок захвату лівою рукою шиї ОСОБА_14 (т.3 а.п.142).

З протоколів предявлення особи для впізнання за фотознімками від 30.09.2014 р. вбачається, що потерпілий ОСОБА_16 упізнав за фотознімками ОСОБА_11 як чоловіка, що приблизно о 1.30 год. 03.08.2014 р. в районі буд. 110 по пр.Леніна вдарив його тупим предметом по голові, після чого наніс кілька ударів ножем в область грудної клітини зліва ОСОБА_14, якого утримував другий чоловік, після чого утримуючи ніж у руці, наблизився до нього та вдарив його ножем; а також упізнав ОСОБА_10 як чоловіка, що пристаючи до ОСОБА_14, висловлювався на його адресу нецензурною лайкою, після чого став наносити удари руками по обличчю та лобу ОСОБА_14, рукою обхопив йому шию, утримуючи таким чином, у цей час підійшов інший чоловік і вдарив ОСОБА_14 ножем, після чого він відпустив ОСОБА_14, продовжуючи конфлікт з ОСОБА_14 та з ним (т.2 а.п.125-130).

З протоколів предявлення особи для впізнання за фотознімками від 30.09.2014 р. вбачається, що потерпілий ОСОБА_15 упізнав за фотознімками ОСОБА_11 як чоловіка, що приблизно о 1.30 год. 03.08.2014 р. в районі буд. 110 по пр.Леніна вдарив ножем ОСОБА_14, його та ОСОБА_16; а також упізнав ОСОБА_10 як чоловіка, що разом з іншим чоловіком конфліктували з ОСОБА_14, ОСОБА_16, в ході чого ОСОБА_14 були спричинені ножові поранення, він упав, і біля нього стояв впізнаний чоловік, який активно нападав на нього, ОСОБА_14, ОСОБА_16 (т.2 а.п.132-137).

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 01.10.2014 р. та доданими до нього фототаблицями ОСОБА_16 на місці події в присутності понятих детально розповів обставини вчинення відносно нього, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 злочину, при цьому показав в деталях місце конфлікту, взаєморозташування потерпілих і нападників, механізм нанесення ОСОБА_14 ударів ножем ОСОБА_11, якого в цей момент за шию утримував ОСОБА_10, як був йому нанесений удар по голові, а потім ножем ОСОБА_11 (т.2 а.п.148-161).

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 01.10.2014 р. та доданими до нього фототаблицями ОСОБА_15 на місці події в присутності понятих детально розповів обставини вчинення відносно нього злочину, при цьому показав в деталях місце конфлікту, взаєморозташування його і нападника, механізм нанесення йому двох ударів ножем ОСОБА_11 (т.2 а.п.162-171).

З протоколів предявлення особи для впізнання за фотознімками від 08.10.2014 р. вбачається, що свідок ОСОБА_30 упізнала за фотознімками ОСОБА_17, ОСОБА_22, ОСОБА_11 як осіб, які 02.08.2014 р. неодноразово приходили придбати пиво до кіоску неподалік буд. 110 по пр.Леніна (т.2 а.п.202-210).

З матеріалів кримінального провадження, а також з показів свідків ОСОБА_33, ОСОБА_37, ОСОБА_38 та потерпілої ОСОБА_6 вбачається, що загиблий ОСОБА_14 характеризувався позитивно.

Як встановлено висновками амбулаторної судово-психіатричної експертизи №563, №564 від 23.09.2014 р. як ОСОБА_11, так і ОСОБА_10 жодним психічним захворюванням не страждав і не страждає, як в період інкримінованих їм правопорушень, так і на теперішній час за психічним станом міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними; в період інкримінованих правопорушень у тимчасовому розладі психічної діяльності не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.3 а.п.126-139).

З довідки КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м.Маріуполя» №565 вбачається, що під час проведення огляду ОСОБА_11 у нього виявлена гостра інтоксикація внаслідок вживання каннабіноїдів, неускладнена (т.3 а.п.201). Суду ОСОБА_11 пояснив, що вживав марихуану до 02.08.2014 р.

Викладені у вироку показання потерпілих, свідків, висновки судових експертиз та інші наведені письмові докази суд вважає достовірними, оскільки ці докази отримані у встановленому законом порядку, є конкретними, логічними, узгоджуються між собою та не суперечать встановленим по справі фактичним обставинам подій.

Оглянуті судом матеріали відеоспостереження не спростовують правдивість показів потерпілих і не підтверджують версію обвинувачених стосовно обопільної бійки.

Щодо кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи» розяснив, що замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом - коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.

Прямий умисел має місце, зокрема, у випадках, коли обвинувачений усвідомлював, що внаслідок його дій з невідворотністю настає смерть іншої людини. Завдання ушкоджень в життєво важливі органи тіла, які, як правило, спричиняють смерть потерпілого, але не призвели до смертельного наслідку лише через випадковий збіг обставин, незалежних від волі винного, належить кваліфікувати не за наслідками, що сталися, а як замах на умисне вбивство.

Судом прийняті до уваги дії обвинуваченого ОСОБА_11 під час вчинення злочину, які свідчать про спрямованість його умислу на вбивство. Це навмисне, цілеспрямоване нанесення удару ножем у життєво важливий орган потерпілого ОСОБА_16 в область черевної порожнини спереду, потерпілому ОСОБА_15 в область грудної клітини, що підтверджується вищевказаними поясненнями потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_15, свідка ОСОБА_32, висновками судово-медичних експертиз. Виходячи з характеру та локалізації поранення, ОСОБА_11 не зміг довести свій умисел на вбивство з причини від нього не залежної, а саме завдяки своєчасній медичній допомозі та операційному втручанню, що дієво запобігло смерті потерпілим.

Оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_11 про часткове визнання вини, а саме, що тілесні ушкодження він наніс з метою самооборони і захисту товариша, суд розцінює їх як спосіб захисту та спробу уникнути відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення, оскільки ці покази ОСОБА_11 спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Суд критично ставиться до показів обвинуваченого ОСОБА_10, що він непричетний до скоєння злочину відносно ОСОБА_14, оскільки вони суперечать сукупності досліджених доказів, а саме показам потерпілих, свідків, і не узгоджуються з іншим матеріалам кримінального провадження. При цьому ОСОБА_10, заперечуючи перебування у стані алкогольного спяніння, у своїх показах спростовує це, пояснюючи, що протягом усього дня 02.08.2014 р. вони вживали пиво, що також підтвердили ОСОБА_11 і ОСОБА_22 ОСОБА_29 слід зауважити, що і ОСОБА_10, і ОСОБА_14 були вдягнені у чорні футболки, при цьому свідок ОСОБА_31 бачила парубка у чорному, що впав на спину біля тополя. ОСОБА_29 слід зазначити, що посилання обвинуваченого щодо фізичної переваги потерпілого не заслуговують на увагу, оскільки зовнішній вигляд людини не може свідчити про його фізичну перевагу і міць, крім того, ліва рука, якою утримував ОСОБА_10 потерпілого, не може вважатися фізично неповноцінною для проведення захвату шиї ОСОБА_14 Слід зауважити, що положення тіла потерпілого ОСОБА_14 під час нанесення йому ножових ударів ОСОБА_11 було спрямоване уперед, оскільки потерпілий зігнувся (т.2 а.п.154-156), і по інерції він повинен був впасти уперед, проте завдяки утриманню ззаду ОСОБА_10, потерпілий впав на спину. Наведені показання обвинуваченого ОСОБА_10 про його непричетність до злочину суд оцінює критично. Аналіз дослідженої судом доказової бази дає підстави стверджувати про бажання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за скоєний ним особливо тяжкий злочин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у справі існує сукупність наведених вище та досліджених судом допустимих прямих і непрямих доказів, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними та достатньо повно викривають обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів та вважає, що винність обвинувачених у вчиненні злочинів при обставинах, викладених у вироку, доведена.

Оцінивши у сукупності досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що у діях обвинуваченого ОСОБА_10 наявний склад злочину, передбаченого ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України, й відповідно його дії обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 28, п.7 ч.2 ст. 115 КК України, оскільки він скоїв вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з хуліганських мотивів, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою.У діях обвинуваченого ОСОБА_11 наявний склад злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України, й відповідно його дії обґрунтовано кваліфіковані за ч.3 ст.187 КК України, оскільки своїми умисними діями він скоїв напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло, за ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України, оскільки своїми умисними діями ОСОБА_11 скоїв вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з хуліганських мотивів, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою, за ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України, оскільки умисними діями ОСОБА_11 скоїв закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, двох і більше осіб, з хуліганських мотивів, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Обговорюючи питання про вид та розмір покарання, яке слід призначити обвинуваченим, суд у відповідності зі ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, обираючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

Так, суд враховує стан здоровя ОСОБА_10 і приймає до уваги, що він негативно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, не працює, неодружений, раніше не судимий. Твердження про наявність у нього неповнолітньої дитини належними доказами не підтверджені, при цьому сам обвинувачений підтвердив, що він не записаний в актовому записі про народження дитини її батьком, у передбаченому законом порядку своє батьківство не встановлював. Вчинення злочину у стані алкогольного спяніння суд розцінює як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_10

Суд враховує стан здоровя ОСОБА_11 і приймає до уваги, що він негативно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, не працює, неодружений, раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, скоїв ряд злочинів у період умовно-дострокове звільнення, що свідчить про явне небажання стати на шлях виправлення. Вчинення злочину у стані алкогольного спяніння та рецидив суд розцінює як обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11

За таких обставин, суд вважає, що досягнення мети покарання - виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами у відповідності із ч.2 ст. 50 КК України, можливе лише за умови призначення обвинуваченим покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки суд вважає, що виправлення обвинувачених неможливе без ізоляції від суспільства.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_11 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України, суд, крім вищенаведених даних про його особу, враховує конкретні обставини справи, роль ОСОБА_11 у вчинених злочинах, обсяг його винних дій, які призвели до незворотних наслідків, за яких підвищується ступінь суспільної небезпечності особи винного і вчиненого ним злочину, що позбавляє суд можливості призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_11 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України, покарання у виді довічного позбавлення волі, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Враховуючи, що ОСОБА_18 до кримінальної відповідальності раніше не притягався, а також його роль у вчиненні злочину і обсяг винних дій, то суд визначає йому покарання за ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі на строк 11 років.

За вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України, суд призначає ОСОБА_11 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років.

При цьому, визначаючи ОСОБА_11 покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ст.187 ч.3 КК України, в межах санкції статті, суд призначає додаткове покарання у вигляді конфіскації усього належного йому на праві власності майна.

Призначаючи ОСОБА_11 остаточне покарання за сукупністю вироків, суд враховує невідбуту ним частину покарання, призначеного 11.05.2011 р. вироком Приморського районного суду м. Маріуполя. Частиною 2 ст.71 КК України передбачено, що якщо за знову вчинений злочин призначено передбачене законом максимальне покарання, невідбута частина покарання за попереднім вироком підлягає поглиненню. Якщо складаються покарання у виді довічного позбавлення волі і будь-яке інше, то остаточне покарання визначається шляхом поглинення менш суворого покарання довічним позбавленням волі.

Вирішуючи цивільний позов прокурора, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України № 545 от 16 липня 1993 року «Про порядок нарахування розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету та їх використання» передбачено, що сума коштів, що підлягають відшкодуванню, визначається закладом охорони здоровя, в якому знаходився на лікуванні потерпілий, виходячи з кількостіліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день, кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної карти стаціонарного хворого; визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Як вбачається з довідок Комунального закладу «Маріупольська міська лікарня № 2», що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, витрати на лікування потерпілого ОСОБА_16 за 10 ліжко-днів склали 1888,10 грн., а витрати на лікування потерпілого ОСОБА_15 за 12 ліжко-днів склали 2265,72 грн. (т.2 а.п.233,235).

Таким чином, заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування осіб, які потерпіли від злочину, підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідно до ст. 1206 Цивільного кодексу України такий обов'язок покладений на особу, яка вчинила злочин. Отже з обвинуваченого ОСОБА_11 підлягає стягненню загальна сума в розмірі 4153,82 грн. на користь Комунального закладу «Маріупольська міська лікарня № 2».

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України речові докази шльопанці ОСОБА_15 та мобільний телефон «Нокія» - слід повернути ОСОБА_15; майку-тільняшку ОСОБА_15, джинсові брюки, ремінь, футболку чорного кольору, майку-тільняшку ОСОБА_16, майку, шорти ОСОБА_14, ніж, пляшку з-під шампанського, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_14, ОСОБА_10, кров на марлі, змиви, 5 зішкребів, клапті шкіри, зразки крові, волосся з трупа; спортивні штани сірого кольору, шорти, майстерку ОСОБА_11, спортивні штани чорного кольору, футболку чорного кольору ОСОБА_10, жіночі спортивні штани, шкарпетки, рукав від кофти - слід знищити; берет - слід повернути ОСОБА_16; мобільний телефон «Самсунг» - слід повернути потерпілій ОСОБА_6; кросівки слід повернути ОСОБА_11, ноутбук «Тошиба» з зарядним пристроєм - слід залишити ОСОБА_13

Запобіжний захід ОСОБА_11 і ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі до набранням вироку законної сили суд залишає без змін.

З обвинувачених на користь держави підлягають стягненню судові витрати на проведення судової експертизи (т.3 а.п.146).

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на одинадцять років у кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою в Маріупольському СІ УДПтСУ в Донецькій області до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк покарання відраховувати з 03.08.2014 року.

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України, та призначити йому покарання за ст.187 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на девять років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна, за ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України у вигляді довічного позбавлення волі, за ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України у вигляді позбавлення волі строком на десять років.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш тяжкого покарання більш тяжким призначити ОСОБА_11 покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.

На підставі ст.71 ч.2 КК України за сукупністю вироків невідбуту частину покарання, призначеного 11.05.2011 р. вироком Приморського районного суду м. Маріуполя, поглинути покаранням, призначеним за даним вироком, і остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна у кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою в Маріупольському СІ УДПтСУ в Донецькій області до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк покарання відраховувати з 03.08.2014 року.

Речові докази - шльопанці ОСОБА_15 та мобільний телефон «Нокія» - повернути ОСОБА_15; майку-тільняшку ОСОБА_15, джинсові брюки, ремінь, футболку чорного кольору, майку-тільняшку ОСОБА_16, майку, шорти ОСОБА_14, ніж, пляшку з-під шампанського, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_14, ОСОБА_10, кров на марлі, змиви, 5 зішкребів, клапті шкіри, зразки крові, волосся з трупа; спортивні штани сірого кольору, шорти, майстерку ОСОБА_11, спортивні штани чорного кольору, футболку чорного кольору ОСОБА_10, жіночі спортивні штани, шкарпетки, рукав від кофти - знищити; берет - повернути ОСОБА_16; мобільний телефон «Самсунг» - повернути потерпілій ОСОБА_6; кросівки повернути ОСОБА_11, ноутбук «Тошиба» з зарядним пристроєм - залишити ОСОБА_13

Позов прокурора про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь комунального закладу «Маріупольська міська лікарня № 2» (р/р № 31412544700052 в УДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄРДПОУ 37989721) витрати на стаціонарне лікування потерпілих від злочину в сумі 4153 гривень 82 копійки.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_11 таОСОБА_10 на користь держави витрати по проведенню судової експертизи в сумі 294,84 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженими у той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Головуюча суддя: Є.С. Ікорська

Суддя: Л.Г. Шатілова

Присяжні: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3