Постанова № 4624749, 20.07.2009, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

«20» липня 2009 року Справа № 2а-14522/09

Категорія 6.11

Луганський окружний адміністративний суд у складі

судді - Качуріної Л.С.

при секретарі - Смішливій І.М.

за участю:

представника позивача - Хазова Л.В.

представник відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєліка-Плюс» про стягнення коштів за невиконання нормативу робочих місць, -

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2008 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєліка-Плюс», в якому зазначив, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів і тому підлягає відповідальності.

Свій позов Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів обґрунтовує тим, що у 2006 році на ТОВ «Сєліка-Плюс» замість 1 інваліда працювало жодного інваліда.

В порушення ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємством не було перераховано 1231,47 грн. адміністративно-господарські санкції.

В супереч п. 3 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, відповідач не проводив атестацію робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В супереч п. 5 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, відповідач не інформував відповідні державні органи, а тому відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» нараховується пеня за порушення терміну сплати адміністративно-господарської санкції самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

У зв'язку з тим, що ТОВ «Сєліка-Плюс» не виконало вимоги ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ФСЗІ просило стягнути з ТОВ «Сєліка-Плюс» на користь Державного бюджету України несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році в розмірі 1231,47 грн. та пеню за порушення терміну сплати санкції в розмірі 331,67 грн., всього 1563, 14 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просили його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 5 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до ч.8 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно з ч.2, 3, 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Крім того, відповідно до п.3 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Також п.5 Положення про робоче місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, затверджено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач ТОВ «Сєліка-Плюс» надавав звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якому зазначило, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу налічує 17 особи, з них працює жодного інваліда, при середноьообліковій кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена кількість інвалідів - 1.

Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів була проведена перевірка виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій у 2006 році на ТОВ «Сєліка-Плюс», про що складено акт.

Як вбачається з акту перевірки, ТОВ «Сєліка-Плюс» не виконало норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Крім того, з листа Алчевського міського центру зайнятості № 02/7-565 від 16.04.2007 року, що відповідач ТОВ «Сєліка-Плюс» на виконання встановлених законодавством норм проінформувало про наявність вакансій для інвалідів до Алчевського міського центру зайнятості звітності не надавали.

Заявлені до стягнення санкції є адміністративно-господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем доведений.

Виходячи з того, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ «Сєліка-Плюс» складає 17 осіб, то чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» (4%) - 1 особа.

Тобто розмір адміністративно-господарських санкцій за не створення одного робочого місця складає 1231,47 грн.

Пеня складає 331,67 грн. за період з 16.04.2007 по 22.12.2008 року.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню оскільки не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач ФСЗІ звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 20 Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 2, 17, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєліка-Плюс» про стягнення коштів за невиконання нормативу робочих місць задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєліка-Плюс» (юридична адреса: вул. Толстого, 104а, м. Алчевськ, код за ЄДРПОУ 33430060) на користь Державного бюджету України несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році в розмірі 1231,47 грн. та пеню за порушення терміну сплати санкції в розмірі 331,67 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 25 липня 2009 року

СУДДЯ